У першому кварталі 2023 року з Євросоюзу до України було імпортовано агропродукції на понад 914 млн євро, що на 285 млн євро перевищує показник імпорту за аналогічний період 2022 року і на 107 млн євро - показник за перший квартал 2021 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу.

Зазначається, що безпосередньо з Польщі до України за результатами першого кварталу 2023 року було імпортовано агропродукції майже на 262,7 млн євро. Цей істотно більше, ніж імпорт за аналогічний період 2022 року (майже на 93,2 млн євро) та 2021 року (майже на 76 млн євро).

В УКАБ зауважують, що, крім безпосереднього імпорту, до переліку ввезеної до України продукції також входить і гуманітарна допомога у вигляді харчових продуктів, що надається європейськими країнами, зокрема Польщею.

За даними асоціації, торгівля ЄС з Україною сильно постраждала з початку широкомасштабного вторгнення Росії, однак уже у грудні 2022 року частка України в експорті ЄС до третіх країн була вищою за довоєнний рівень (1,5% у грудні порівняно з 1,2% у лютому 2022 року).

Загальний імпорт агро-харчової продукції з ЄС до України скоротився з майже 3,2 млрд євро у 2021 до 3 млрд євро у 2022 році, але деякі держави - члени ЄС змогли наростили свої поставки агропродукції.

Зокрема, експорт агро-харчових товарів з Польщі до України за 2022 рік зріс на 133 млн євро (+16%) - до 945 млн євро.

Експерти пояснюють, що зростання імпорту частини товарних груп було спричинене нестачею продукції на внутрішньому ринку України. Йдеться насамперед про продукцію овочевої групи; певну м'ясо-молочну продукцію та яйця; а також про алкогольні та безалкогольні напої і тютюнову продукцію (деякі транснаціональні заводи зупиняли роботу в 2022 році та заміщували свою продукцію імпортом з Польщі).

При цьому, якщо детальніше поглянути на структуру польського імпорту та зіставити із пропозицією аналогічної продукції від вітчизняних виробників, то можна побачити, що зростання імпорту з Польщі до України деяких товарних груп призвело до втрати позицій українських виробників на внутрішньому ринку.

Так, за даними Спілки борошномелів України, українські виробники борошномельної продукції були частково витіснені з українського рітейлу в деяких областях України більш дешевою польською та турецькою продукцією (пасти, макарони тощо). В асоціації наголошують, що здешевлення продукції відбулось за рахунок використання у виробництві менш дороговартісного українського зерна, що було імпортоване до Польщі та Туреччини, починаючи з другої половини 2022 року.

Ідентична ситуація на українському ринку склалась з молочною та м'ясною продукцію, зауважують в УКАБ.

Водночас, через брак ліквідних коштів українські виробники програють європейським постачальникам у "битві" за місце на полиці супермаркету - рітейл ставить умовою доволі довгий термін повернення коштів за реалізовану продукцію.

З огляду на стабільну економічну ситуацію, відсутність бойових дій та логістичних викликів, європейські компанії мають кращі позиції для реалізації в українському рітейлі.

Якщо така тенденція збережеться, застерігають в УКАБ, існує ризик подальшого заміщення українських переробників зернових та виробників борошномельної продукції міжнародними (в тому числі європейськими) виробниками. Це, в свою чергу, матиме значний негативний вплив на внутрішніх переробників зернової продукції.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Інституту аграрної економіки, ЄС у першому кварталі 2023 року став найбільшим постачальником продовольства в Україну.