Бізнес у січні другий місяць поспіль покращив оцінки і поточної ситуації, і очікування на найближчі шість місяців, також покращилися очікування на три місяці й знизився рівень невизначеності на найближчі квартал - півроку, такими є основні результати сьомого щомісячного опитування підприємств "Український бізнес під час війни" Інституту економічних досліджень (ІЕІ).

"У січні бізнес залишався стійким до російських терористичних атак, але відновлення виробництва було неактивним", - констатується за результатами опитування, в якому взяли участь 573 підприємства.

Згідно з ним, як і в грудні, лише 3% підприємств не працювали, а 5% працювали менш ніж на 25%. Практично на тому самому рівні, що й останнього місяця минулого року, залишилася і частка підприємств, що працюють майже на повну потужність (75-99%) - 43% у січні проти 44% у грудні.

Головною перешкодою для ведення бізнесу в січні третій місяць поспіль стали перебої з електро-, водо- і теплопостачанням - це відзначили 79% підприємств, проте з грудня цей показник знизився на 1 процентний пункт (п. п.).

Другою і третьою за гостротою проблемами залишаються високі ціни на сировину та матеріали, а також небезпека роботи, проте оцінка цих перепон також дещо знизилася: відповідно з 71% до 69% та з 47% до 39%.

Менше бізнес турбували такі чинники, як розрив ланцюжків постачання (з 37% до 35%), дефіцит оборотних коштів (з 22% до 15%) і держрегулювання курсу валюти (з 19% до 15%).

Водночас зросли скарги на такі проблеми, як труднощі з перевезенням сировини та готових товарів - із 33% до 39%, зменшення попиту - з 30% до 32% та нестача робочої сили через призов чи виїзд працівників - з 19% до 22%.

За даними дослідження, частка виробництв, які планували розширення протягом найближчих двох років, зросла у січні порівняно з груднем з 30,4% до 31,6%, а тих, які планували звузити, скоротилася з 9,3% до 7,5%. Трохи зросли і показники зайнятості та попиту на робочу силу, що дає змогу говорити про помірну активізацію ринку праці. Водночас із 51,9% до 56% збільшилася і кількість тих, хто не може прогнозувати на таку тривалу перспективу.

Термін забезпечення замовленнями в січні зріс у середньому до 4,02 місяця з 3,86 у грудні, однак поки що є меншим від листопадового показника в 4,43 місяця. Найкраще справи тут у великих і середніх компаній.

Провідна наукова співробітниця ІЕІ Олександра Бетлій в авторській колонці на сайті агентства "Інтерфакс-Україна" зазначила, що в січні темпи падіння промисловості уповільнилися. У добувній промисловості це стало наслідком зростання видобутку залізної руди та газу, а підприємства переробної промисловості адаптувалися до перебоїв із постачанням електроенергії, зокрема розширювали використання генераторів, пристроїв безперебійного живлення та змінювали графіки роботи, уточнила вона.

Експерт повідомила, що статистика цін ще не показала перекладання великих витрат, пов'язаних із нестачею електроенергії, на споживачів. Зокрема, за даними Держстату, споживча інфляція в січні сповільнилася до 26,0% дпр порівняно з 26,6% у грудні 2022 року.

"Важливо, що опитування ІЕІ свідчить про те, що бізнес оптимістично налаштований як на найближчі місяці, так і на наступні два роки. При цьому дещо впав рівень невизначеності на короткострокову перспективу. Це дає підстави сподіватися на подальше відновлення економічної діяльності в Україні. Так, за оцінкою експертів ІЕД та GET, реальний ВВП у 2023 році зросте на 1,8%", - написала Бетлій.

За результатами січневого опитування ІЕС зробив також висновок про активізацію відновлення експортної діяльності після стагнації. Частка "вразливих груп" колишніх експортерів, які зупинили і не змогли відновити експорт після 24 лютого 2022 року, у січні впала до 10% - це на 5 п. п. менше, ніж у грудні.

Найважче мікробізнесу: 47% підприємств ще не відновили експорт, і їх кількість залишається незмінною вже другий місяць. Серед великих підприємств не відновили експорту 5%, що вдвічі менше, ніж у грудні. Почати експортувати продукцію планують 2% опитаних, тоді як у листопаді та грудні минулого року таких було 1%.

Головним експортним напрямком залишається Євросоюз: туди свій товар відправили 76% українських експортерів у січні-2023, хоча це на 5% п. п. менше, ніж у вересні, та на 13 п. п. менше, ніж у червні минулого року. Водночас збільшилася частка експортерів до країн Євразійського економічного союзу, крім РФ (Білорусь, Казахстан, Вірменія, Киргизстан) - з 13% у вересні до 24% у січні та Туреччини - з 5% до 14%.

Більше експортерів зазначили в січні і країни Європейської асоціації вільної торгівлі (Норвегія, Швейцарія, Ісландія та Ліхтенштейн) - 9% порівняно з 4% у вересні, Молдову - 30% замість 28% та Китай - 5% замість 3%.

"Слід зазначити, що в січні і на початку лютого в декількох країнах Східної Європи вже прозвучали заклики обмежити імпорт українського зерна на їхній ринок через зростання конкуренції. Водночас навряд чи ці заклики призведуть до запровадження обмежень з боку ЄС", - зазначила Бетлій.