Війна вимотує економіку і вимагає від України все більше грошей. Чи є в уряду план, щоб утримати ситуацію під контролем, і що буде з економікою до кінця року - нижче в матеріалі РБК-Україна.

Ситуація в економіці і держфінансах України в літні місяці трохи покращилася в порівнянні з березнем і квітнем. Тим не менш, особливого оптимізму на осінь і зиму немає ні у чиновників, ні у експертів.

За прогнозами Нацбанку, інфляція за підсумком року перевищить 30%, ВВП скоротитися майже на третину, а купівельна спроможність населення обвалиться на 27% через інфляцію. Поступове відновлення економіки може початися з 2023 року. Але це оптимістичний сценарій, який передбачає істотне ослаблення бойових дій до кінця року.

Через війну наповнення бюджету різко скоротилося. Податкові надходження покривають лише частину витрат скарбниці, особливо після зниження і скасування деяких податків для громадян і бізнесу в перший місяць повномасштабної війни. Разом з тим зросли витрати на армію і соціальні виплати. "Діра" в бюджеті за різними оцінками становить 4-5 млрд доларів на місяць.

Західні кредитори та уряди країн-партнерів покривають лише частину цієї суми. Найбільшим донором держбюджету за останні майже півроку став Національний банк. За даними Мінфіну, на кінець липня, НБУ "надрукував" 240 млрд гривень, ще понад 133 млрд гривень вдалося залучити в казну за рахунок ринкових розміщень військових облігацій.

Будуть "друкувати" далі? У Нацбанку схильні до того, щоб зменшити швидкість роботи верстата. Адже "свіжа" гривня від НБУ потрапляє на валютний ринок і посилює тиск на курс долара, що, в кінцевому рахунку, позначається і на темпах інфляції.

Нацбанк, розуміючи ризики для макрофінансової стабільності, вирішив скоротити вливання в бюджет - ліміт викупу ОВДП у Мінфіну складе 30 млрд гривень на місяць. Цим же регулятор штовхає Мінфін до підвищення ставок за паперами і більш активної роботи з банками, у яких немає проблем з ліквідністю, але є бажання отримувати більш високу прибутковість за держоблігаціями.

Що обіцяють на Заході? До кінця року Україна чекає ще 9 млрд доларів кредиту від ЄС, 4,5 млрд доларів грантової допомоги від США і кредит Європейського інвестиційного банку на 1,5 млрд доларів.

І хоча фінансові вливання від західних донорів і кредиторів набирають темп, лише їхніх грошей буде недостатньо, щоб покривати витрати бюджету. А тому, так чи інакше, Мінфіну доведеться шукати ресурс на внутрішньому ринку, підвищуючи ставки за держборгом.

Більше витрат, більше боргів

До кінця року видатки бюджету можуть збільшитися, вважає радник президента з економічних питань Олег Устенко. Перш за все, більше грошей будуть потрібні для забезпечення житлом людей, які його втратили через війну, зазначив він.

"Я думаю, що для цього додатково треба буде ще близько 5 млрд доларів до кінця року. При тому гроші потрібні будуть терміново, оскільки будувати доведеться досить швидко. Якщо збільшуються витрати, то можуть виникнути питання з дохідною частиною бюджету", - говорить радник президента. Раніше в інтерв'ю FT він припустив, що необхідність в коштах для покриття дефіциту бюджету може зрости до 9 млрд доларів на місяць.

Враховуючи це, на збільшення соціальних витрат і різного роду індексації найближчим часом розраховувати не варто, вважає Олег Устенко. "Єдина можливість збільшення соціальних виплат - це додаткова підтримка від союзників. І якщо ми говоримо з приводу безумовного базового доходу, який було б доцільно ввести, наприклад, близько 2 тисяч гривень, то це додатково 2 млрд доларів на місяць до бюджету", - зазначив радник президента.

За інформацією РБК-Україна, якщо ситуація буде погіршуватися, то не виключено, що уряд і парламент будуть шукати додаткові податкові інструменти, зокрема, можуть підвищити ПДВ і повернути акцизи на паливо, а також розширити військовий збір на імпорт. Устенко вважає, що такий варіант можливий.

"Якщо раптом ситуація буде погіршуватися, то треба буде розглядати питання, пов'язані з пошуком додаткових доходів держбюджету. Базові податки змінюватися не будуть, але те, про що ви говорите (акциз і ПДВ на паливо і військовий збір на імпорт, - ред.), цілком можливо, оскільки треба фінансувати збройні сили", - сказав Устенко в коментарі виданню.

Голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев ("Слуга народу") поки утримується від коментарів на цю тему. "Поки про нововведення говорити рано. У фінансово-економічному блоці уряду йдуть обговорення. Коментувати нічого. Пропоную повернутися до предметного розгляду (ініціатив - ред.) після отримання відповідних законопроектів від Кабміну", - заявив він у коментарі РБК-Україна.

При цьому Гетманцев визнав, що ситуація з державними фінансами, так само як і макрофінансовою стабільністю, непроста. "Очевидно, що популярних рішень від Кабміну запропоновано не буде. Будуть запропоновані складні, але необхідні. Їх і будемо обговорювати", - сказав депутат.

Зовнішні вливання і відтік валюти

З кожним місяцем війни Україна стає все більш залежною від донорів і країн-партнерів не тільки у військовому, а й у фінансовому відношенні. Валюта витрачається неймовірними темпами - і на підтримку курсу долара, і на імпорт, який зберігається на досить високому рівні (падіння на 9%) на відміну від експорту, який знизився на 40%.

При цьому з березня істотно збільшився обсяг торгових кредитів - 8,1 млрд доларів. Таке зростання кредитів перевищує обсяг скорочення резервів НБУ, зазначив глава департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук. Цей момент, на його думку, і є основним фактором відтоку валюти.

"Суми величезні, і поки не ясно, чи буде цей фактор залишатися і значущим до кінця року або після девальвації його значимість трохи спаде", - зазначив експерт.

Відтік грошей за торговими кредитами може бути з двох причин - або експортер продає товар, але гроші не заводить в країну, або імпортер робить оплату за товар, але він в країну не надходить.

"За інформацією, яка в публічному доступі, не можна зробити висновок, що саме відбувається. Але в будь-якому випадку, це спроба бізнесу вивести гроші закордон або не завести їх звідти. Зрозуміло, що це пов'язано з невизначеністю і з тим, що вони намагаються мінімізувати валютні ризики", - зазначив Ваврищук.

У Нацбанку РБК-Україна повідомили, що близько двох третин заборгованості з торговельних кредитів було сформовано за рахунок імпортних операцій. Серед причин справді спроби окремих експортерів утримати виручку за межами країни, а також частини імпортерів - законтрактувати товар на тлі очікувань зміни валютного курсу.

Але основними причинами формування заборгованості нерезидентів із торгових операцій у НБУ назвали порушення логістичних ланцюжків, зокрема, блокування роботи портів та черги на західному кордоні. Наприклад, платежі за нафтопродукти було здійснено, але їхня доставка з Європи затрималася.

Програма МВФ - необхідність і реальність

Вже зараз зрозуміло, що уряду буде складно утримати ситуацію під контролем без великого і стабільного фінансування ззовні. А тому до 2023 року Україна планує укласти нову програму Stаnd-by з МВФ. За словами голови НБУ Кирила Шевченка, консультації з цього питання вже йдуть з кредитором. Обсяг програми може скласти до 20 млрд доларів.

"Сподіваюся розпочати програму цього року. Міжнародний валютний фонд завжди був і є надійним партнером України", - підкреслив Кирило Шевченко. У разі реалізації таких планів це буде друга за обсягами фінансування діюча програма МВФ (після Аргентини).

Але поки переговорний процес на початковому етапі. За словами виконавчого директора Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліба Вишлінського, для початку МВФ потрібно оцінити рівень боргового навантаження з урахуванням нової програми.

"Це слід вважати в порівнянні з розміром економіки. А він незрозумілий через триваючу війну. Фактично МВФ повинен довести своїм акціонерам, що Україна буде здатна з ним потім розрахуватися", - зазначив Вишлінський в коментарі РБК-Україна.

Але в будь-якому випадку, як вважає експерт, в України немає особливих варіантів, як отримати фінансування потрібного обсягу на зиму-весну у когось іншого крім як у МВФ.

Через війну програма з МВФ буде нетиповою, додає Віталій Ваврищук. Адже навіть для МВФ це буде новий досвід у роботі з країною, яка перебуває у стані війни.

"І яку б рамкову програму не обрали, вона потребуватиме певної модифікації. Зрозуміло, що зараз в Україні величезна макроекономічна невизначеність. Але мені здається, якщо у МВФ і його акціонерів буде політична воля запустити цю програму, то всі інші питання стануть технічними", - вважає Ваврищук.

Що ж стосується заяв про неможливість фінансування МВФ країн у стані війни, то ще наприкінці 2014 року вже екс-представник МВФ в Україні Жером Ваше говорив, що таких обмежень немає.