Наслідки повномасштабного нападу росії завдають значних втрат економіці України та створюють суттєвий проінфляційний тиск. Як наслідок, у 2022 році інфляція дещо перевищить 30%, а ВВП скоротиться на третину. У наступному році очікується повернення економіки до зростання, а інфляційної динаміки - до зниження. Про це йдеться в щоквартальному Інфляційному звіті за липень 2022 року.

Інфляція прискорюватиметься до кінця поточного року та почне знижуватися у І кварталі 2023 року

До кінця 2022 року інфляція прискорюватиметься та сягне 31% з огляду на збереження впливу більшості шоків пропозиції. Йдеться, зокрема, про наслідки воєнних дій та високу вартість енергоносіїв.

У наступному році очікується сповільнення інфляції завдяки поліпшенню інфляційних очікувань, налагодженню логістики та поступовому зростанню врожаїв. Додатковий дезінфляційний вплив матиме зниження світової інфляції та жорстка монетарна політика НБУ.

Натомість стримуватиме сповільнення інфляції висока вартість енергоносіїв і потреба в поетапному приведенні енергетичних тарифів для населення до ринкових рівнів. Як наслідок, споживча інфляція у 2023 році знизиться до близько 20% і лише наприкінці 2024 року сповільниться до однознакових рівнів.

Наслідки війни призведуть до суттєвого скорочення української економіки у 2022 році, але у 2023 році вона повернеться до зростання

Вторгнення росії в Україну призвело до різкого зниження економічної активності та втрат потенціалу економіки. З квітня економічна активність пожвавлювалася насамперед завдяки звільненню північних областей та зменшенню кількості регіонів з активними бойовими діями, але економіка працює на значно нижчому рівні потужності порівняно з довоєнним. Як наслідок, у 2022 році реальний ВВП скоротиться на третину.

У наступному році за умови зниження безпекових ризиків очікується повернення економіки до зростання через пожвавлення споживчого попиту, налагодження технологічних та логістичних процесів, відновлення інвестиційної діяльності, зокрема завдяки перспективам євроінтеграції. Водночас значні втрати виробничого та людського потенціалу стримуватимуть відновлення економіки. У 2023-2024 роках ВВП зростатиме темпами близько 5-6% на рік.

Активність на ринку праці поступово відновлюється після зупинення на початку війни. Водночас пропозиція робочої сили значно перевищує попит на неї, що зумовлює високий рівень безробіття та зниження зарплат

Повномасштабна війна призвела до гуманітарної кризи та активного переміщення населення, у тому числі за кордон, що визначатиме демографічний розвиток і ситуацію на ринку праці впродовж багатьох років.

Глибокий спад економіки зумовив стрімке зростання рівня безробіття (до близько 35% у ІІ кварталі 2022 року). Надалі безробіття поступово знижуватиметься, проте залишатиметься вищим за свій природній рівень через довгострокові наслідки війни.

Суттєве зниження економічної активності призвело також до різкого зниження доходів населення. На початку війни підприємства намагалися виплачувати зарплату в повному обсязі, але через продовження бойових дій та погіршення фінансово-економічного стану переважна кількість підприємств не в змозі забезпечувати довоєнний рівень оплати праці. Як наслідок, номінальні зарплати у 2022 році скоротяться на 12%, а в реальному вимірі (тобто з вирахуванням інфляції) - на 27%.

Надалі з відновленням економіки та пожвавленням попиту на робочу силу номінальні зарплати швидко зростатимуть і перевищать довоєнний рівень вже у 2023 році. Утім, з урахуванням інфляційних процесів реальні зарплати наприкінці 2024 року все ще будуть нижчими за довоєнний рівень.

Ключовим припущенням прогнозу є суттєве зниження безпекових ризиків до кінця поточного року завдяки успішним діям української армії

У прогноз НБУ закладене припущення про повноцінне відновлення роботи чорноморських портів України з початку 2023 року. Загалом очікується, що у 2023-2024 роках безпекові ризики суттєво знизяться, але залишатимуться актуальними, що обумовлюватиме низьку схильність до інвестицій з боку внутрішніх та зовнішніх приватних інвесторів.

Крім того, очікується продовження активної міжнародної фінансової підтримки України для фінансування потреб бюджету та закриття розривів платіжного балансу, зокрема успішна реалізація нової програми з МВФ протягом 2023-2024 років.

Політика Національного банку та Уряду України будуть поступово нормалізовані:

НБУ повернеться до традиційних засад режиму інфляційного таргетування з плаваючим курсоутворенням, а емісійне фінансування бюджетних потреб буде поступово припинено;
уряд повернеться до ринкових залучень для покриття дефіциту бюджету за рахунок установлення їх належної доходності, а також проводитиме політику фіскальної консолідації та скорочення квазі-фіскальних дисбалансів.

Водночас аналог "плану Маршалла" для України не врахований у поточному базовому сценарії, оскільки його параметри та строки реалізації поки не визначені. Погодження та реалізація цього проєкту в найближчій перспективі дасть значний поштовх економічному відновленню та пришвидшенню зростання ВВП до двознакового рівня.

Альтернативний сценарій прогнозу - у разі тривалого збереження безпекових ризиків економіка у 2023 році зросте лише на 2%, але інфляція знижуватиметься через пригнічений споживчий попит

Повномасштабна війна стала основним чинником, що визначає стан та перспективи розвитку української економіки. Отже, одним із найбільших ризиків для макропрогнозу НБУ є триваліший термін війни. Зважаючи на важливість цього ризику, центробанк опублікував альтернативний сценарій макроекономічного прогнозу.

Так, у разі тривалого збереження високих безпекових ризиків економічна активність у 2023 році залишатиметься пригніченою - ВВП зросте лише на 2%, а повноцінне відновлення розпочнеться не раніше 2024 року. Основним стримуючим чинником залишатиметься обмежений доступ до чорноморських портів і пов'язані із цим негативні ефекти для сільського господарства.

У разі реалізації альтернативного сценарію прогнозу, інфляція в поточному році перевищить 31% та почне знижуватися в наступному році під впливом слабкого споживчого попиту, але прискориться у 2024 році внаслідок його відновлення.

Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у липневому Інфляційному звіті розглянуто низку спеціальних тем, зокрема:

* Розбалансування інфляційних очікувань в умовах дії шоків пропозиції: чи є простір для зволікання рішень із монетарної політики?

Якою б не була початкова природа інфляційного сплеску, у разі розбалансування інфляційних очікувань він може спровокувати неконтрольоване розгортання інфляційної спіралі. Це, зрештою, негативно позначиться на фінансовій стабільності та економічному розвитку.

Із часу запровадження інфляційного таргетування НБУ вдалося суттєво поліпшити заякореність інфляційних очікувань. Однак, пришвидшення інфляції з кінця 2021 року в умовах посилення геополітичного тиску та подальше вторгнення росії призвело до їх значного погіршення. Для утримання інфляційних очікувань та збереження контролю над інфляцією Національний банк суттєво підвищив облікову ставку та вживає заходів щодо стабілізації валютного курсу.

* Фактори відхилення інфляції від цілі під час війни

Споживча інфляція в червні перевищила ціль НБУ у 5% ± 1 в. п. на 16,5 в. п. та прискорювалася значно швидше, ніж очікував центробанк у своїх попередніх прогнозах. Інфляційні тенденції в Україні насамперед зумовлювалися наслідками воєнних дій, а також високими світовими цінами на енергоресурси. Натомість стримували зростання цін заходи НБУ, зокрема фіксація обмінного курсу гривні, та уряду - запровадження мораторію на підвищення тарифів на тепло та природний газ для населення, а також зниження податків на імпорт та пальне.

Відновлення активної процентної політики посилить спроможність Національного банку забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси під час війни. Надалі зберігатимуться жорсткі монетарні умови. Водночас, зважаючи на потужність проінфляційних чинників, зумовлених війною, підвищення адміністративно регульованих цін і особливості дії трансмісійного механізму, інфляція знижуватиметься повільно.

* Особливості та методи наукасту ВВП під час війни

Повномасштабне вторгнення росії в Україну та запровадження воєнного стану суттєво обмежили можливості збору даних і доступ до офіційної статистики. Однак, оцінка поточного стану економіки є вагомою складовою побудови прогнозів і важливим підґрунтям прийняття рішень з економічної та монетарної політики. В таких умовах з метою оцінки стану економіки Національний банк використовував непрямі підходи, які ґрунтуються на застосуванні високочастотних показників та історичної інформації про структуру економіки та взаємозалежності в ній.

Попри недоліки використання цих методів, зокрема пов'язаних із волатильністю високочастотних індикаторів та складністю їх інтерпретації, вони дають змогу оцінювати поточний стан економіки з мінімальною часовою затримкою та використовувати цю інформацію для прийняття рішень з економічної політики.

* Уроки монетарної політики у воєнні часи

Країни, які в певний період свого становлення проходили через збройні конфлікти, використовували різні комбінації режимів монетарної та фіскальної політики для забезпечення цінової та фінансової стабільності, а також відновлення економіки. Такий досвід не завжди був успішним і залежав насамперед від унікальних внутрішніх та зовнішніх умов, масштабу втрат та міжнародної допомоги, що унеможливлює напрацювання універсальних рецептів антикризової політики. Однак, деякі закономірності простежити можна.

Так, фіксація обмінного курсу є доволі поширеним та дієвим заходом зі стабілізації макрофінансової ситуації на початку воєнних дій, але шкодить макрофінансовій стабільності у разі надмірно тривалого збереження такого режиму. Масштабна ж монетизація дефіциту державного бюджету генерує суттєві ризики для фінансової стійкості. Успішні стабілізаційні плани здебільшого передбачають проведення жорсткої та незалежної монетарної політики, фіскальну консолідацію, структурні реформи та використання ринкових інструментів для наповнення бюджету.

Довідково

Національний банк України на початку війни тимчасово призупинив публікацію Інфляційного звіту з огляду на високу невизначеність, спричинену широкомасштабним вторгненням росії в Україну, що унеможливило прогнозування економічних процесів із прийнятною ймовірністю.

Невизначеність і надалі залишається високою, проте її рівень знизився порівняно з початковим етапом і близький до рівня, коли Національний банк має змогу розробляти відносно надійні макроекономічні сценарії. Публікація макроекономічних прогнозів НБУ сприятиме підвищенню прозорості та кращому розумінню монетарних рішень НБУ.