Довоєнні потужності зернового коридору в Чорному морі майже відновлено, при цьому вартість страхування вантажів істотно зменшилася.

Таку думку в ефірі Українського радіо висловив президент «Української аграрної конфедерації» Леонід Козаченко, передає Укрінформ.

Він нагадав, що до початку повномасштабної війни основним маршрутом постачання зерна на експорт були термінали Чорного моря. «В середньому щомісяця ми експортували 7,5-8 млн тонн зерна. Нині ми перейшли цей рубіж, і це означає, що потужності майже відновлено. Хоча зараз не працюють миколаївські і херсонські термінали, їхнє відновлення ще попереду. Але те, що зроблено, має дуже велике значення», - розповів Козаченко, додавши, що Україна захищає свій коридор із повітря; «на чорноморських берегах маємо нове озброєння, яке дістає ворожі цілі, що шкодять перевезенню зерна».

«Крім того, нас підтримала Велика Британія, яка заявила, що буде піднімати в повітря свої військові літаки і, якщо потрібно, супроводжувати кораблі, власниками яких є британські компанії. Поки вони їх не піднімають, але дуже важливо, що саме британська страхова компанія першою почала страхувати перевезення. Зараз є вже чотири компанії, які страхують перевезення, і вартість страхування суттєво зменшилася. Сьогодні вона становить 1,25% від вартості вантажу. А починали з 7%. Оскільки ми показали, що можемо захистити ці кораблі, вартість страхування суттєво впала», - зауважив експерт.

За його словами, це має величезне значення для українських фермерів, тому що логістика, яка подорожчала у чотири рази з початку повномасштабної війни, призвела до величезних втрат. Багато хто вагався, чи сіяти цього року зернові культури, бо, наприклад, пшениця у більшості регіонів принесла втрати. «Тому зменшення вартості логістики позитивно вплине і на виробництво цієї продукції, і на фінансовий стан сільськогосподарських підприємств, і в цілому на економіку нашої держави», - переконаний Козаченко.

Він розповів, що в Україні нині - рекордні показники за кількістю експортерів, тому що малі й середні фермери почали пробувати самостійно продавати зерно. «За два роки на 1500 збільшилася кількість юридичних осіб, які почали експортувати цю продукцію. В основному це невеликі компанії, які раніше експортували збіжжя, використовуючи автомобільні засоби або залізницю. Їхня продукція направлялася переважно на територію ЄС. Великі компанії тримали такі потужні напрямки, як Близький Схід, Китай, Індія. Ця напрацьована система почала тріщати, коли поляки почали блокувати кордон, і наразі це питання дуже загострене. Адже ЄС дуже боїться, коли відкриті такі коридори, і всі, в тому числі малі й середні фермери, можуть напряму постачати свою продукцію в ЄС. Вони вважають агрохолдингами наші малі фермерські господарства на 2000 чи 5000 гектарів. Їхні подібні господарства живуть за рахунок дотацій», - зазначив експерт.

Він розповів, що до виробників, які користувалися морськими портами, додалися нові гравці, але їхня кількість не надто велика - близько 20%.

«Також у нас виникла ще одна проблема з перевезеннями. З листопада у нас виникли проблеми з перевезенням через Червоне море, Суецький канал. Ємен заблокував перевезення, і наша Українська аграрна асоціація терміново звернулася до президента, щоб він поставив це питання на РНБО. Адже йдеться про понад 40% експорту зернових, які були заблоковані. А для того, щоб обійти Африку, потрібно пройти ще 7000 км», - сказав Козаченко.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Інституту вивчення війни (ISW), Кремль може відновити свої зусилля з використання Придністров'я для створення нестабільності в Молдові, щоб підірвати експорт українського зерна вздовж західного узбережжя Чорного моря.

За словами Президента Володимира Зеленського, станом на 5 січня від початку роботи зернового коридору через нього вже проведено понад 14 млн тонн вантажів - майже пів тисячі суден.