Ризикові підприємства за 9 місяців 2023 року експортували зерно невідомого походження на 133,9 млрд грн, що перевищило 20% від загального обсягу експорту, повідомило Бюро економічної безпеки (БЕБ) за результатами аналізу експортних операцій із сільськогосподарською продукцією.

"Одним із поширених методів "чорного" експорту зерна є використання ризикових підприємств. Вони заздалегідь створюються для експорту необлікованого зерна, придбаного за готівку", - зазначили в БЕБ.

Фахівці БЕБ пояснили, що аграрії вирощують зерно і за готівку продають компаніям, які зазвичай оформлені на підставних осіб і не займаються постійною господарською діяльністю. Надалі такі компанії не надають документів про походження зерна або декларують у митних деклараціях його уявних виробників.

Коли зерно залишає межі України, його перепродують кілька разів до того, як воно легально потрапляє до кінцевого покупця. У результаті валютний виторг не повертається до України, а бюджет не отримує надходження від фіктивних компаній-експортерів. Як правило, кінцевим покупцем зерна є нерезидентська компанія, яка передає кошти за товар іншому нерезиденту, пов'язаному з українським експортером.

Крім того, існує схема, за якою валюта перераховується на розрахункові рахунки нерезидента, а той потім закуповує товар, наприклад, у Китаї та імпортує до України, щоб реалізувати його за готівку і продати іншим підприємствам податковий кредит.

Зазначається, що БЕБ направило до Державної митної служби близько 4,5 тис. доручень щодо проведення огляду вантажів, унаслідок чого місцеві служби відмовили в митному оформленні 75 митних декларацій сумарним обсягом 1,6 млн тонн на суму понад $430 млн.

У межах 22 кримінальних проваджень детективи БЕБ повідомили про підозру 12 посадовим особам ризикових підприємств-експортерів зерна за вчинення злочинів, передбачених статтями 212 і 205-1 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків і зборів - ІФ-У), було проведено 71 обшук, порушено 12 кримінальних проваджень. Суди винесли вісім обвинувальних актів.

За результатами проведеного співробітниками БЕБ аналізу відомство надало пропозиції Кабінету Міністрів щодо регулювання експорту сільгосппродукції. БЕБ, зокрема, запропонувало скоротити граничні строки розрахунків (повернення виторгу) до 60-90 днів, удосконалити порядок заповнення митних декларацій, доповнити перелік підстав відмови в митному оформленні зерна сумнівного походження, розширити перелік товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення, а також створити відкриті реєстри сертифікатів та експортерів сільськогосподарської продукції.