Фінансові новини
- |
- 28.03.26
- |
- 19:41
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Путин и Лукашенко - брак по расчету трещит по швам
13:30 20.06.2018 |

В Минске прошел Высший Госсовет России и Беларуси. Формально Владимир Путин и Александр Лукашенко встретились, чтобы вместе решить, как дальше управлять Союзным государством. В реальности же это были просто переговоры делегаций двух стран, ведь само Союзное государство, похоже, существует только на бумаге.
Минск оказался важнее футбола
Путин прилетел в Минск, променяв матч Россия - Египет на встречу с Лукашенко. Вряд ли российский лидер любит своего белорусского коллегу сильнее, чем футбол. Просто Беларусь очень важна для Кремля, хоть там и не хотят это публично признавать.
Раздражение читалось на лицах практически всех участников российской делегации. Особенно "рад" поездке в Минск был Дмитрий Медведев, которого с Лукашенко связывает долгая взаимная неприязнь. Однако выбора у россиян не было. Дата встречи была оговорена заранее.
Глядя на выражение лица российского премьера, я думал: вот она - новая кремленология. Только по лицам и угадаешь, каковы на самом деле отношения двух стран. Официальные декларации по итогам саммита об этом умалчивают. Одни победные реляции.
В реальности достижений не заметно - не рассорились и ладно. Главные вопросы решают президенты двух стран один на один. Причем, как рассказал мне один из очевидцев российско-белорусских встреч на высшем уровне, Лукашенко с Путиным договориться всегда удается. Но уже потом, когда встречаются министры, обычно выясняется, что обе стороны трактуют эти договоренности совершенно по-разному.
Политика обмана
Россия и Беларусь, под дружные рассуждения о вечном братстве, расходятся все дальше. Например, в Минске все сильнее недовольны попытками приватизировать победу во Второй мировой войне. По словам Лукашенко, прозвучавшим незадолго до встречи с Путиным в Москве, кому-то в России "неймется". Кому именно - вопрос риторический, достаточно послушать того же Путина.
И хотя понятно, что такие заявления для белорусского лидера - в первую очередь, способ поднять ставки перед переговорами с россиянами, все же очевидно, что за этими словами скрывается и реальное недовольство. У Беларуси - страны, потерявшей в войне больше всего населения в процентном соотношении, - свой миф о войне. И он конфликтует с российским. Причем, как и для россиян, для белорусов их миф - основа современной белорусской идентичности.
В свою очередь, в Москве не доверяют Минску во внешней политике. От белорусов все время ждут предательства, пытаются поймать их на заигрывании с Западом. Поэтому на заседании Госсовета приходится подписывать и программу согласованных действий в области внешней политики. Кстати, ее наличие говорит о том, что остаются и несогласованные. Например, в отношении Украины и Крыма.
Не способствуют дружбе и регулярные торговые войны. Совсем недавно в очередной раз Россия запретила ввоз белорусских молочных продуктов. Споры о цене нефти и газа полтора года назад вообще едва не привели к разрыву союзных отношений. Да и сегодня они дают о себе знать, о чем прямо говорил на встрече в Минске Лукашенко.
Кстати именно в разгар конфликта из-за цены на российский газ между Россией и Беларусью фактически была восстановлена граница, что особенно заметно сейчас - в дни проведения Чемпионата мира по футболу. Польских журналистов с российскими визами снимают с поезда белорусские пограничники, а их российские коллеги создают на белорусско-российской границе временные пропускные пункты для иностранцев. Кстати, подозреваю, что эти пункты там и останутся после завершения ЧМ-2018, несмотря на все взаимные заверения в дружбе и любви до гроба.
Развод по-белорусски
Парадокс в том, что чем сильнее сходство российского и белорусского авторитарных режимов, тем больше у них противоречий. Когда все завязано на одного лидера и его настроение, договариваться, а тем более поддерживать сложные партнерские отношения трудно.
Так что граница между Россией и Беларусью будет все прочнее, а понимания между ними - все меньше. Даже вопреки тому, что в интересах Москвы сохранить последнего верного военного союзника, а Минска - и дальше получать российскую экономическую помощь.
Иван Преображенский - кандидат политических наук, эксперт по Центральной и Восточной Европе
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Верховна Рада розгляне законопроєкт №11115 щодо регулювання діяльності
Telegram та інших цифрових платформ. Документ уже отримав одноголосну
підтримку профільного парламентського комітету. Про це повідомив автор
законопроєкту народний депутат Микола Княжицький.
Україна сподівається залучити у Міжнародної фінансової корпорації
розвитку США (DFC) кредит на $1,4 мільярда для закупівлі обладнання для видобутку газу.
Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко зазначила 4 млн 764 тис. 661 грн
доходів в електронній декларації про майно та доходи за 2025 рік.
Державна служба статистики зафіксувала аномально різке зростання індексу
цін виробників у лютому - на 22,3% у місячному вираженні.
Процес продовження бронювання працівників на порталі "Дія" спростили і
тепер перебронювання відбувається автоматично і не потребує попереднього
анулювання чинного статусу.
Дізнайтеся, як обрати аромадифузор для спальні, ванної та вітальні: враховуйте тип, аромат, об'єм флакону та насиченість запаху для комфортної атмосфери
АЗОВ.ONE та Obmify оголосили спільний збір: чим допомогти, як підтримати, куди підуть гроші. Донатьте і беріть участь у розіграші за посиланням в статті
Вперше за тривалий час саме центристська сила перемогла та отримала шанс
сформувати уряд та повернути Нідерландам імідж стабільної та
проєвропейської демократії.
Уже два десятиліття Китай домінує на всіх етапах виробництва рідкісноземельних металів, які вже перетворилися на стратегічну сировину. Спроби Заходу зменшити залежність від поставок з КНР поки що безрезультатні.
Підтримка України та військове співробітництво з нею посідають одне з центральних місць у новій «дорожній карті» ЄС з оборони. Як Європа планує досягти повної обороноздатності за п'ять років?
На виборах до палати депутатів (нижньої палати парламенту) в Чехії
переміг рух ANO колишнього прем'єр-міністра країни, мільярдера і
євроскептика Андрія Бабіша, який негативно ставиться до підтримки
України.
Лише після двох невдалих спроб у суботу Санае Такаїчі нарешті досягла своєї давньої амбіції. 64-річного
політика обрали лідеркою правлячої Ліберально-демократичної партії
Японії (ЛДП). Тепер вона стане першою жінкою прем'єр-міністром країни.
Попри спільні інтереси, Китай, Росія і Північна Корея поки що далекі
від створення справжнього військового чи політичного союзу, який міг би
диктувати свою волю Євразії - найбагатшому і найнаселенішому регіону
світу, вважає Wall Street Journal.
Сьогодні країну живлять пальним десятки маршрутів постачання - водним транспортом, залізницею, автоцистернами. Пункти переливу нафтопродуктів з європейської на українську колію розкидані вздовж всього кордону.
Китайські дослідники, схоже, знайшли спосіб обійти одну з найдорожчих
перешкод на шляху до квантового майбутнього. Йдеться про критичну
залежність від гелію-3 - надзвичайно рідкісного ізотопу, ціна якого
змушує фінансових директорів технологічних компаній нервово здригатися.
Американський мільярдер Ілон Маск оголосив про запуск проєкту Terafab -
спільного підприємства своїх компаній Tesla, SpaceX та xAI - для
будівництва «найбільшого у світі заводу з виробництва чипів».
Лідером ринку залишається CATL із часткою 39,2%. Компанія збільшила
чистий прибуток на 42% у 2025 році - до 72,2 млрд юанів (близько $10,5
млрд). Серед клієнтів - китайські автовиробники та європейські компанії,
зокрема Volkswagen і Mercedes-Benz.
Дискусія навколо впливу квантових обчислень на безпеку біткоїна
набирає обертів на тлі нових технологічних проривів і досліджень.
Google готує нові обмеження для встановлення застосунків поза
офіційним магазином Android, але не відмовляється від цієї
можливості повністю.
Влада Китаю
почала субсидувати тисячі «одноосібних компаній» (One-Person Companies,
OPC), які спеціалізуються на технологіях штучного інтелекту.
Австралійські дослідники з організації наукових та промислових
досліджень (CSIRO) створили першу у світі експериментальну робочу
квантову батарею.