Європейський Союз (ЄС) цілком у змозі подужати в економічному плані вступ України до спільноти та без проблем інтегрувати цю країну в єдиний європейських ринок. Такий висновок містить оприлюднене в середу, 15 листопада, спільне спеціальне дослідження Віденського Інституту Міжнародних економічних порівнянь (wiiw) і німецького Фонду Бертельсманна (Bertelsmann Stiftung).

Як зазначають автори дослідження, відтоді як у 2022 році Україна стала країною-кандидатом на вступ до ЄС, у Європі на різних рівнях не вщухають запеклі суперечки про те, чи може така велика, бідна, корумпована країна з такою величезною часткою сільського господарства в структурі економіки взагалі стати членом ЄС, не чинячи надмірного економічного тиску на решту спільноти. Тож, проаналізувавши сухі економічні факти щодо нинішньої України та порівнявши їх з показниками країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи на момент їх вступу до ЄС в 2004-2013 роках, а також з сьогоднішніми країнами-кандидатами на вступ, дослідники дійшли висновку, що побоювання через надмірний тиск на ЄС після вступу України не мають нічого спільного з реальністю.

Україна - не особливий випадок з економічної точки зору

Висновок дослідників: Україна загалом не є якимось особливим випадком з точки зору економічних критеріїв для вступу і повинна отримати можливість успішно інтегруватися, так само як свого часу таку змогу мали одинадцять держав, які стали членами ЄС в період з 2004 по 2013 рік. "Але передумовою для цього є необхідна політична воля в столицях ЄС, щоб збільшити потенціал, який є в Україні", - визнає Міріам Космель (Miriam Kosmehl), старша експертка Фонду Бертельсманна з питань Східної Європи й країн-сусідів ЄС.

Однак на цьому шляху є серйозні перепони. Це насамперед величезні втрати населення унаслідок війни, повсюдна корупція, провали в розбудові правової держави, низька продуктивність економіки й низька привабливість для прямих іноземних інвестицій.

У разі вступу України до ЄС вона не буде економічним тягарем для решти

Автори дослідження запевняють, що в економічному плані Україна навряд чи зможе переобтяжити можливості ЄС. Приміром, якби країна приєдналася до спільноти вже сьогодні, то валовий внутрішній продукт в ЄС зріс би на один відсоток, а чисельність населення - на 9 відсотків, підрахували дослідники. За їхніми даними, такий економічний ефект - аналогічний ефекту, що спостерігався при вступі Польщі в ЄС 2004 року.

Примітно, що в роки, що передували російському вторгненню, ВВП України подеколи зростав швидше, ніж ВВП ЄС, зокрема, в період з 2000 по 2008 рік, а також в 2010 і 2013 роках та в 2016 і 2019 роках. "Це говорить про те, що Україна має можливості надолужити згаяне після завершення війни так само швидко, як і свого часу нові члени ЄС на Сході, особливо якщо вона отримає ширший доступ до спільного ринку і кошти з брюссельських фінансових фондів", - наголосив Річард Грівсон, заступник директора wiiw і співавтор дослідження. "Надійна перспектива вступу в ЄС, якої у країни донедавна не було, дуже допоможе такому економічному поступу", - переконаний Грівсон.

Загалом сьогоднішня економічна структура України напрочуд схожа на структуру Румунії до її вступу в ЄС і значною мірою залежить від сільського господарства та гірничодобувної промисловості, а промисловість відіграє дещо меншу роль, йдеться в дослідженні.

ІТ-сектор та сільське господарство вже зараз можуть конкурувати на рівних з ЄС

Автори дослідження визнають, що в макроекономічному плані Україна була відносно стабільною до війни, хоч інфляція була традиційно вищою, ніж в інших країнах-кандидатах, а курс національної валюти неодноразово знижувався. Крім того, деякі галузі української економіки, як-от ІТ-галузь, металургія, оборонна промисловість, а передовсім сільське господарство, вже зараз є вкрай конкурентоспроможними та мають значний потенціал.

"Побоювання, що український аграрний сектор може стати бездонною ямою для бюджету ЄС, є безпідставними. Навпаки, завдяки родючим чорноземам і дешевій робочій силі українське сільське господарство працює настільки ефективно, що становить серйозну конкуренцію багатьом країнам ЄС, про що свідчить суперечка щодо експорту українського зерна до Польщі та Угорщини", - зазначає Грівсон.

Зменшення кількості населення - загроза для повоєнної відбудови

Утім, поряд з багатьма позитивними аспектами, є й негативні. Найсерйознішим з яких є величезна втрата населення, спричинена війною, насамперед через багатомільйонний потік біженців. Незалежно від того, як довго ще триватиме війна і чи дійде справа до подальшого загострення на фронті, Україна, ймовірно, ніколи не зможе демографічно оговтатися від наслідків війни, як показало інше дослідження

wiiw, проведене спільно з Фондом Бертельсманна.

Навіть у 2040 році країна, згідно з прогнозами, налічуватиме близько 35 мільйонів жителів, що приблизно на 20 відсотків менше, ніж до війни, адже оцінка на 2021 рік була на рівні 42,8 мільйона. Примітно, що саме скорочення населення працездатного віку, ймовірно, буде найбільш різким і далекосяжним, а нестача робочої сили стане головною проблемою для відбудови та економічного відновлення, застерігають автори дослідження. "Гнучкі трудові моделі стали ще більш важливими. Спільна стратегія ЄС та України могла б сприяти програмам кругової міграції та створити стимули для компаній ЄС працевлаштовувати українців через "віртуальну мобільність", - припускає Міріам Космель.

Корупція та брак верховенства права - найбільша проблема України

Другою основною перешкодою на шляху до ЄС є й досі повсюдна корупція вкупі з практично відсутнім верховенством права, попри цілеспрямовані антикорупційні реформи останніх років, кажуть дослідники. Наразі Україна досі далека від інституційних стандартів країн-членів ЄС зі Східної та Центральної Європи на момент їхнього вступу до ЄС і її можна приблизно порівняти в цьому плані з Болгарією та Румунією, коли обидві країни подавали заявки на членство в 1990-х роках.

Для того, щоб досягти інституційного рівня цих двох країн, який, за загальним визнанням, був низьким на момент їхнього вступу до ЄС у 2007 році (Румунія та Болгарія досі перебувають під моніторингом Комісії ЄС з точки зору верховенства права. - Ред.), Україні так само необхідно досягти прогресу в боротьбі з корупцією і, перш за все, реформувати свої суди загальної юрисдикції та правоохоронні органи в довгостроковій перспективі.

Однак у своєму останньому звіті Єврокомісія наголосила, що Україна досягла значного прогресу в цих галузях навіть під час війни. "З огляду на темпи реформ у попередніх країнах-кандидатах, Україна буде інституційно готова до вступу в ЄС приблизно через десять років, - пояснює Міріам Космель. - Однак сильне українське громадянське суспільство та активне експертне середовище, поширене в суспільстві прагнення до вступу, а також проактивний підхід країн-донорів, наприклад, через послів Великої сімки, дають підстави сподіватися на швидший прогрес".

Брак прямих інвестицій - теж перешкода на шляху до ЄС

Не менш дошкульною проблемою України, що так само пов'язана з браком верховенства права та поширеною корупцією, є її традиційно низька привабливість для прямих іноземних інвестицій. Жодна інша країна-кандидат на вступ до ЄС не залучила так мало прямих іноземних інвестицій, як Україна. Однак це також є наслідком відсутності перспективи вступу до ЄС до 2022 року, кажуть автори дослідження.

Занадто малий обсяг прямих інвестицій також пов'язаний з низькою продуктивністю внаслідок неадекватної системи професійно-технічної освіти, низького рівня інвестицій у дослідження і розробки та вкрай нерозвиненої інфраструктури. До цього додається нестабільна ситуація з безпекою, яка, ймовірно, збережеться навіть після війни.

Однак, загалом, Україна має такі ж добрі передумови для економічного зростання, як і в країнах-членах ЄС зі Східної та Центральної Європи. Серед таких передумов низька заробітна плата, загалом добре освічене населення, технологічний потенціал, потужна промислова база та географічна близькість до промислово розвинених країн Центральної Європи.

Безпековий фактор має вирішальне значення для повоєнної відбудови

Автори дослідження рекомендують низку заходів для сприяння вступу України до ЄС та її економічному розвитку. На їхню думку, ключове значення мають надійні гарантії військової безпеки країни після закінчення війни. "Це - єдиний спосіб переконати хоча б частину біженців повернутися. Нові інвестори, зокрема, будуть вкладати кошти в Україну лише тоді, коли будуть впевнені, що не зазнають нападів", - каже Міріам Космель.

Зокрема, дослідники рекомендують ЄС запропонувати іноземним інвесторам в Україні страхування від пов'язаних з війною ризиків, щоб забезпечити приплив приватного капіталу до закінчення війни й одразу після неї. Брюссель також повинен допомогти країні розробити індивідуальну промислову політику для посилення наявних промислових переваг, приміром, у сферах ІТ, сільського господарства, відновлюваних джерел енергії та оборонного сектору. Поглиблення торговельних відносин та покращення доступу України до внутрішнього ринку ЄС також є необхідними передумовами, йдеться в дослідженні.