Українці вірять в перемогу над росією та вважають, що за час війни, попри всі відомі проблеми, є чим пишатися і кого похвалити. Саме так можна визначити загальні висновки на підставі результатів соціологічного дослідження, проведеного компанією «Active Group» за підтримки Future Research Foundation - "Досягнення та проблеми в Україні очами українців", представлених на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" у середу.

За словами засновника досліддницької компанії "Active Group" Андрій Єременко опитування показало, що спостерігається формування серед українців стійкого суспільного консенсусу що є ПЕРЕМОГА для України.

"Для 56% опитаних українців перемогою є вихід на кордони 1991 року та міжнародний трибунал над росією і відшкодування збитків, що понесла Україна. 22,8% за перемогу мають повне знищення російської федерації як держави. 9,5% вдовольняться лише виходом на кордони 1991 року та 4% визнали б перемогою вихід на лінію розмежування на 24.02.2022. Отже, більшість опитаних вважає перемогою України повну поразку росії", - зазначив він.

Подібний консенсус є й щодо того, що робити з проросійськими "агентами впливу". Наприклад, щодо проросійських нардепів Верховної ради, опитані респонденти пропонують заборонити балотуватись (19,2%), заборонити обіймати державні посади (17,1%), конфіскувати майно (11,4%), позбавити громадянства (10,3%). Ще 16,4% опитаних хотіли б відкритого судового процесу над проросійськими нардепами, а 12,6% особисто б вручили цим нардепам повістки мобілізації на фронт.

Крім того, 72,1% опитаних вцілому підтримують заборону московської церкви (УПЦ МП) (59% - повністю підтримує, ще 13,2% - "швидше так"). Власне, маємо майже "конституційну більшість" серед опитаних громадян, які виступають за заборону філії РПЦ в Україні. Варто зазначити, що порівняно з листопадом 2022 року зменшилася кількість й тих, хто не мав позиції щодо "бану" московського патріархату: так в 11.2022 важко було відповісти 25,6% опитаних, а в листопаді 2023 таких виявилося 15,6%. Очевидно перерозподіл пішов на користь позитивного рішення.

Більш-менш однозначні українці й в оцінці ролі телеканалів "медведчуківського пулу" в підготовці російської агресії проти України. Респондентів попросили за п'ятибальною шкалою оцінити яку роль у підготовці до повномасштабнної агресії зіграли канали Віктора Медведчука (1 бал - мінімальна, 5 - максимальна). 39,5% опитаних поставили найбільший бал, 19,4% оцінили на "четвірку", ще 17,3% на "трієчку". Власне, половина респондентів вважає, що так медійники Медведчука доклалися ро підготовки війни. І, мабуть, мають нести за це відповідальність.

Інакша ситуація спостерігається в царині визначення "перемог" (досягнень країни) за час війни. "Перемоги" українці вбачають в: організація оборони України (49,4%); залучення міжнародної військової підтримки (44%); об'єднання суспільства в підтримку захисників країни (40,8%); залучення міжнародної економічної підтримки (40,1%); залучення міжнародної політичної підтримки (33,3%). А ось в середині країни, зокрема в економіці "перемоги" менше - "підтримка економіки" назвали 8,3%; розвиток оборонної промисловості - 7,8%; відновлення інфраструктури - 6%, й лише 3,6% - забезпечення підтримки соціально-незахищених верств населення.

Оцінка проблем відповідна: в підтримці економіки України 39,5% опитаних бачать найбільші проблеми, в розвитку оборонки - 35,7%; в організації самої оборони - 25,5%; в відновленні інфраструктури - 24,5%.

Майже однаково українці оцінюють важливість проблем, які стоять перед Україною. 81,3% опитаних назвали війну з росією. Також 80% вважають такою проблемою корупцію. За вагою ці проблеми майже рівноцінні. Далеко позаду знаходяться такі позиції як: безробіття (31,9%) та неповернення біженців (26,2%). 21,8% респондентів назвали тиск на бізнес, а 17,7% - відсутність соціальної підтримки.

Дякують українці фактично двом людям. На запитання "Хто зробив найбільше для досягнення цих успіхів?" 67,4% опитаних назвали президента Володимира Зеленського, а 67,3% - главкома ЗСУ Валерія Залужного. Волонтерів, зокрема Притулі та Чмуту, подякували 21,7%. Цікаво що високо оцінили роль глави МЗС Дмитра Кулеби 17,6%, цифрового міністра Михайла Федорова - 8,2%. А ось прем'єра Дениса Шмигаля "помітили" лише 4,7%, спікера ВРУ Руслана Стефанчука назвало 0,9%. При тому, що за главу Офісу президента Андрія Єрмака (попри демонізацію його персони) згадало 6,7%.

Інакша ситуація коли українці визначають відповідальних за винекнення проблем. 59,9% опитаних вважають Володимира Зеленського відповідальним за наші проблеми. 36,4% - прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, 35,1% - Андрія Єрмака, 21% - Руслана Стефанчука, 18,9% - Данила Гетманцева. Проте лише 3,6% вину покладають на Валерія Залужного, 7% - Дмитра Кулебу. 30% респондентів не можуть визначити відповідального за проблеми. Отже баланс відповідальності на користь главкома ЗСУ (63,7%), волонтерів (19,7%), глави МЗС (10,6%).

Якщо розглядати відповідальність за стан справ в країні в розрізі інституцій, то Верховна рада України є лідером по "вині". 66,2% опитаних вважають, що парламент несе найбільшу відповідальність за проблеми в державі. 46,4% таким вважають Кабмін, а 42,2% - президента України.

Щодо бажаного звільнення посадовця, у вигляді політичної відповідальності за проблеми країни, то респонденти найбільше хочуть відставки керівника Офісу президента України Андрія Єрмака - 30,6% опитаних, голови "податкового" Комітету ВР Данила Гетманцева - 20,3%, прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля - 18,0%; заступника Керівника Офісу президента України Олег Татаров - 16,7%. Натомість відставки президента Володимира Зеленського сьогодні вимагають лише 11,4%, майже стільки ж як і спікера парламента Руслана Стефанчука - 11,5%. Відставку ж главкома ЗСУ Валерія Залужного вітало б тільки 1,6%, респонденти найменше хочуть усунення від посади міністра цифрової трансформації Михайла Федорова - 1,3%.

Українці загалом уявляють бажаний напрямок змін в країні. 72% респондентів вважають, що має бути зменшена корупція. 56,7% називають пріоритетом зміцнення обороноздатності. 34,2% вказують на необхідність відновлення житла, яке було зруйновано під час вторгнення росіян. 25,3% хотіли б відновлення інфраструктури міст та сіл; 20% кажуть про створення нових робочих місць, 15,6% опитаних називають важливим сприяння поверненню біженців із-за кордону; 12,3% вважають бажаним посилення соціальної підтримки населення.

Є в опитаних й усталені опції: що робити з державним апаратом та інституціями, які відповідальні за "зради" та проблеми. Пропонується реформувати органи влади, які не вирішують, а створюють нові проблеми - 46,5%, скорити їх штат - 40,4%, розпустити і переобрати (представницькі органи) - 36,4%, зменшити їх повноваження - 18,3%, змінити очільника - 18,3% або взагалі посадити керівника - 17%.

"Бачимо тенденцію продовження підтримки центральної влади у питаннях організації оборони та міжнародних зав'язків. Одночасно з цим, найбільш «проблемними» є питання, так чи інакше пов'язані з економікою. Це власне «підтримка економіки», «відновлення інфраструктури» та «розвиток вітчизняної оборонної промисловості». Це підтверджується і переліком прізвищ, яких вважають відповідальними і хочуть звільнення. Після Єрмака, який в інформаційному полі дуже демонізований, голова саме податкового комітету ВР Данило Гетманцев", підкреслив засновник досліддницької компанії "Active Group" Андрій Єременко.

Також варто зазначити, що те, що певну особистість вважають відповідальною, не означає, що однозначно вимагають звільнення. Так, хоча головним відповідальним за проблеми є Президент і Прем'єр-міністр, відсторонення їх хочуть лише 11% і 18%. Тож критика не означає бажання змінити персону".

Як зазначив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, результати презентованого дослідження свідчать, що в країні сформовано усталений консенсусщодо того що є перемога України у війні з росією - це остаточна поразка Москви.

"Мене тішить, що наші співвітчизники розуміють, що простий вихід на кордони 1991 року чи "заморозка" війни на рівні меж до 24.02.2022 р. не знімає екзистенційної загрози для українців і не може розглядатися у вигляді перемоги у цій війні. Дуже добре, що для 22,8% громадян розвал російської імерії є саме таким бажаним образом перемоги. Я б назвав ці відсотки щепленням від будь-якого прояву російського імперіалізму", - додав він.

Також важливим консенсусом є визначення ступеню захисту від російських агентів впливу: 72,1% за заборону московської церкви та повна і безумовна люстрація проросійських політдіячів.

"Що викликає здивування, так це оцінка респондентами заслуг у "перемогах" та відповідальності за "проблеми". Громадяни схильні

запитувати про проблеми з парламента та Кабміна. В нинішніх умовах саме вони каналізують невдоволення громадян.", - каже Кулик.

"У південних областях, згідно результатів дослідження, достатньо повільно відбувається усвідомлення причинно-наслідкових зв'язків щодо істинних мотивів нападу росії на Україну. Поступово картинка змінюється, але ще є значна частина громадян, які не усвідомили, що підтримка ними на парламентських та місцевих виборах 2019-2020 років партій, які гласно і негласно були пов'язані з російськими кураторами, призвела до явища масового колабораціонізму та зрадництва серед керівників та політиків цих областей, як тільки ворог перетнув кордон. Зрозуміло, що консервативні настрої та усталені стереотипи не змінюються за один день. Південні області традиційно у минулому підтримували політичні партії проросійського табору (Партія регіонів, Опоблок, ОПЗЖ, Блок Сальдо на Херсонщині тощо). Отже, частка проросійські налаштованих мешканців там помітно вища за інші регіони", - вважає політичний експерт Світлана Кушнір.

Дослідження здійснено комбінованим методом: за допомогою онлайн-панелі "SunFlower Sociology" а також телефоне опитування (CATI). Період збору даних: 16-25 жовтня 2023 р. Генеральна сукупність: громадяни України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і регіоном України. Кількість респонеднтів анкет: 2000 (по 1000 для кожного з методів). Результати кожного з методів не мали статистично значимих відмінностей. В презентації узагальнені резльутати. Теоретична статистична похибка репрезентативності (при довірчій ймовірності 95% і): відсотку відповідей 50% - +/-2,2%; відсотку відповідей в 25% та 75% - +/- 1,9%; відсотку відповідей в 10% та 90% - +/- 1,4%. Повна версія доступна за посиланням.