Головна проблема ВС зараз не в тому, що Князєв зганьбився, а обрання Кравченка викликало шквал критики. Вона полягає в тому, що ця інституція всерйоз посварилася з громадянським суспільством.

Аж донедавна Верховний Суд користувався повагою та підтримкою громадянського суспільства. Журналісти та активісти, звісно, не ідеалізували його, але все ж таки пов'язували з ним надії на верховенство права. Цей суд, нагадаємо, було створено у 2017 році замість ліквідованого Верховного суду України. Його судді відбиралися на відкритому конкурсі під наглядом Громадської ради доброчесності, а сам ВС за понад п'ять років діяльності зумів створити собі міцний позитивний імідж. По-перше, ВС неодноразово приймав рішення, неприємні для Банкової, і завдяки цьому виглядав справді незалежною гілкою влади. По-друге, він регулярно скасовував сумнівні рішення апеляційних судів, тому суспільство знало, що навіть якщо справу програли у суді першої інстанції та/або апеляції, можна домогтися справедливості у Верховному Суді.

Проте вистачило двох тижнів, щоби цей міцний позитивний імідж повністю нівелювався. Спочатку спалахнув грандіозний скандал навколо хабара у розмірі $2,7 млн, який призвів до відставки голови суду Всеволода Князєва. А потім ВС обрав собі новим головою Станіслава Кравченка, до якого у журналістів та активістів накопичилося безліч претензій.

І тут важливо наголосити, що головна проблема ВС зараз не в цих двох персоналіях. Не в тому, що Князєв зганьбився, а обрання Кравченка викликало шквал критики. Зараз головна проблема ВС полягає в тому, що ця інституція всерйоз посварилася з громадянським суспільством. Отже, може різко зрости популярність ідеї нової судової реформи, причому у радикальному варіанті.

Що чекає на Велику палату ВС

Вибори нового голови суду замість арештованого Князєва відбувалися на тлі очікувань на нові арешти. Справді, адвокатська мафія та Князєв не змогли б організувати свою аферу, якби Князєв не мав спільників у вигляді більшості членів Великої палати ВС.

У законі записано, що Велика палата складається із 21 судді. До цього числа входять глава ВС і по п'ять суддів від кожного з чотирьох касаційних судів у складі ВС. Згідно з повідомленнями САП та НАБУ, Князєв отримав від посередників-адвокатів $1,8 млн (решта $0,9 млн хабара адвокатська мафія залишила собі) для того, щоб на ці гроші організувати потрібне рішення Великої палати.

САП та НАБУ похвалилися, що "викрили "на гарячому" голову Верховного Суду та адвоката під час отримання неправомірної вигоди", 16 травня, наступного дня після затримання Князєва та адвоката. Але вже ввечері 15 травня "Дзеркало тижня" повідомило, що "на тлі затримання Князєва обшуки проходять у ще 18 суддів ВС, які слухали зазначену справу".

Фактично Велику палату ВС уже дискредитовано. А це орган, призначений для розгляду найскладніших та найрезонансніших справ. В інтерв'ю, яке вийшло на сайті babel.ua 25 травня, суддя ВС Олександр Мамалуй, який зараз проходить службу у Збройних силах України (капітан, кавалер ордена "За мужність" трьох ступенів), повідомив: "Велика палата формально повинна далі працювати, але судді кажуть, що по всіх слуханнях учасники справ заявляють суддям відводи на підставі кейсу Князєва, бо десять суддів могли отримати хабар".

Тобто, цей орган не лише дискредитований - він паралізований. Тому логічно було б очікувати, що всі чотири касаційні суди у складі ВС негайно проведуть збори, на яких оберуть нові п'ятірки своїх представників у Великій палаті. Це продемонструвало б бажання ВС очистити свій імідж та налагодити нормальну роботу Великої палати. Але це й досі не зроблено.

Натомість судді поспішили провести 26 травня вибори голови суду. Причому, судді з дискредитованої Великої палати спокійно взяли участь у голосуванні - і тим самим дискредитували ці вибори. Це не могло не спричинити негативного резонансу.

"Верховний Суд, здається, вирішив підірвати довіру до себе у суспільстві і обрав сьогодні нового голову голосами суддів-злочинців, які є співучасниками злочину, скоєного колишнім головою Князєвим. НАБУ ще не знайшло усі гроші, які були виділені Князєвим для 13 суддів Верховного Суду, які ухвалювали потрібне судове рішення, - повідомив журналіст Юрій Бутусов. - На записах чітко чутно, що Князєв роздав 13 пакетів грошей, від 50 до 150 тисяч доларів своїм колегам. НАБУ провело обшуки у всіх цих суддів і зібрало у них більшу частину коштів, але далеко не все. Тому дуже скоро будуть нові підозри стосовно інших хабарників. І замість того, щоб дочекатись результатів розслідування або хоча б відсторонити усіх підозрюваних суддів від пленуму, їм, навпаки, дозволили голосувати".

Що не так із новим головою ВС

У цій ситуації ВС мав єдиний спосіб хоча б частково виправити свій імідж. Після скандалу з Князєвим верховні судді могли обрати собі головою "ікону", до якої немає зауважень. Нікого не хвилювало б, чи має ця людина досвід судового адміністрування (тим більше, що йому допомагав би секретар пленуму ВС Дмитро Луспеник, чия досвідченість більш ніж достатня). Головне, щоб репутація цього судді була бездоганною в очах українського суспільства та західних партнерів.

Суддя Мамалуй у тому ж інтерв'ю підтвердив, що міжнародні проекти ВС - навчання за кордоном, зарубіжні конференції - тепер на паузі через Князєва. "Деяким нашим колегам зараз призупинили поїздки. Зараз усе на паузі, наші закордонні партнери дуже негативно сприйняли ці події", - констатував він.

Безперечно, у складі ВС є судді, які могли б впоратися з цією функцією - підняти репутацію суду. Це і той самий Мамалуй, і суддя Іван Міщенко - лейтенант 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр", який повернувся з фронту, щоб брати участь у комісії з відбору кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (був заступником голови і потім головою конкурсної комісії). Але Мамалуй, побачивши поспіх, з яким готувалися вибори, відмовився висувати свою кандидатуру. Міщенко балотувався - і провалився.

На пленумі одержали бюлетені 148 суддів. Голоси розподілилися так: 108 "за" отримав голова Касаційного кримінального суду Станіслав Кравченко, 14 - суддя Касаційного господарського суду Іван Міщенко, 13 та 2 - судді Касаційного адміністративного суду Наталія Коваленко та Альберт Єзеров, решта 11 голосів - проти всіх.

Обурені відгуки активістів та журналістів у концентрованому вигляді висловила фундація DEJURE. Вона наголошує, що під час конкурсу на посаду судді ВС Кравченко отримав негативний висновок Громадської ради доброчесності. DEJURE знайшла й інші плями у його біографії: "недостовірні відомості у майнових деклараціях", "участь у прийнятті рішення, яке порушило права людини, що констатував ЄСПЛ". "Хіба може бути гірше для і без того знищеної репутації ВС? Як з'ясувалося, може. За інформацією журналістки Наталії Соколенко, суддя Кравченко в рамках передвиборної кампанії серед суддів ВС пообіцяв в обмін на голоси службові квартири. Але це ще не все. 2003 року Станіслав Кравченко разом із ще одним суддею Сергієм Слиньком, який також переміг на конкурсі до нового Верховного Суду, відпустив з-під варти вбивцю журналіста Гонгадзе генерала Пукача. Після цього Пукач зміг втекти. Органи правопорядку знайшли його аж у 2009 році".

Не дивує висновок, якого дійшла фундація DEJURE: "Судді ВС продемонстрували суспільству та міжнародним партнерам, що жодних висновків після корупційного скандалу з Всеволодом Князєвим та іншими суддями вони не зробили... Дива не сталося, а отже, є потреба у новій та справжній реформі Верховного Суду".

Чому верховні судді не бояться

Про необхідність нової судової реформи заговорили і у Верховній Раді. 26 травня голова парламентського комітету з питань правової політики Денис Маслов вніс проект постанови №9331, який пропонує Верховній Раді виступити із заявою "Про необхідність жорсткого і безкомпромісного подолання проявів корупції у системі правосуддя". Там йдеться про "невідкладну потребу у рішучому та послідовному продовженні судової реформи, з метою зміцнення авторитету та суспільної довіри до інститутів правосуддя, а також подальшої євроінтеграції України". І пропонується зокрема запровадити періодичну перевірку доброчесності суддів, а також провести оптимізацію системи судоустрою України.

28 травня комітет Маслова на своєму засіданні вже розглянув проект Маслова та рекомендував парламенту схвалити його в цілому. Після того, як Рада його прийме, можна очікувати появи законопроектів для реалізації цих ідей. Втім, можливий інший варіант розвитку подій. Останній пункт проекту Маслова - це заклик до РНБО негайно розглянути на своєму засіданні питання фактів проявів корупції та інших порушень закону представниками судової гілки влади з огляду на необхідність забезпечення національної безпеки та інтересів України. Фактично це заклик оголосити нову судову реформу указом президента за рішенням РНБО.

У зв'язку з цим, звісно, не може не виникнути питання, чому ж верховні судді не бояться. Коротко відповідь досить проста і цинічна. Верховні судді здебільшого бояться, але тільки не активістів та журналістів, а Банкової. Вони чудово знають, що їхня доля зараз у руках президента та парламенту. Також вони знають, що проект Маслова - не реакція на обрання Кравченка, а попередження, що треба бути слухняними. І вони намагатимуться й надалі демонструвати слухняність, як уже продемонстрували її, обравши Кравченка. Саме так: судячи з усієї наявної інформації, Кравченко влаштовує Банкову, а поспіх із його обранням був викликаний бажанням уникнути втручання західних партнерів.

До речі, на початку пленуму 26 травня секретар пленуму Дмитро Луспеник прямо заявив суддям, що голову слід обрати зараз для того, щоб не було ризиків втручання у внутрішні справи суду з боку влади чи міжнародних партнерів, які можуть нав'язувати суддям своїх кандидатів. Кравченко - це не кандидат від Банкової, але він влаштовує її, бо уособлює собою готовність суддів бути лояльними та слухняними, аби їх не чіпали.

Буде чи ні нова судова реформа, це тепер залежить від Володимира Зеленського. А також західних партнерів України. Швидше за все, це питання підвисне до закінчення війни, хоч, звісно, сюрпризи не виключені.

Відео на тему: