Лютневе засідання у форматі Рамштайн відбулося менш ніж за місяць після попереднього. Січневу зустріч називають бронетанковою, адже там досягли ключової згоди про поставки Україні танків і БТР. Нинішній не став авіаційним, проте зради в цьому нема.

Що відбулося у проміжку між січневим і лютневим Рамштайнами

Відповідь на це питання має дві складові. Перша - тиск ворога на фронті суттєво посилився, масштабного наступу, про який так довго горять, поки немає, однак на окремих ділянках окупанти значно активізувалися. За даними нашого Генштабу, противник продовжує зосереджувати основні зусилля на веденні наступальних дій на Куп'янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському і Новопавлівському напрямках. При цьому не припиняються терористичні ракетні удари по інших територіях України. Слід зауважити, що з кожним таким ударом точних прильотів стає все менше, отже, західні системи ППО у вмілих руках наших оборонців свою справу роблять. Однак цих систем все ще не вистачає. Але, судячи з досить точних попадань по позиціях окупаційних військ, із засобами ППО великі проблеми і в агресора. А от із гарматним м'ясом проблем у нього нема. "Чмобіків" женуть на заклання тисячами. І гнатимуть далі, адже народонаселення росії нездатне до організованих протестів проти бункерного диктатора.

Цей сумний факт переконує українців і наших партнерів, що путін планує посилювати тиск. Генсек НАТО Єнс Столтенберг днями констатував: повторний наступ росії в Україні вже почався, це видно за кількістю додаткових сил, які спрямовуються на схід української держави. А польський президент Анджей Дуда вимагає від союзників України прискоритися з військово-технічною допомогою, бо без неї у путіна є шанс перемогти.

Підсумуємо: у високих кабінетах США, країн ЄС, НАТО добре розуміють, що відбувається. І намагаються прискоритися хоча б по тих напрямках, які конче необхідні саме зараз - постачання боєприпасів, артилерійських систем, бронетехніки. Стосовно літаків, на потребі в яких акцентував увагу партнерів президент Володимир Зеленський під час європейського турне, то цю тему вирішили не педалювати.

Друга відповідь на питання про події між двома Рамштайнами - в Україні. Нагадаємо, що на січневе засідання міністр оборони України Олексій Резніков їхав на тлі гучного корупційного скандалу із закупками продуктів для армії. Полетіли голови його заступників, за шкірки взяли не чистих на руку підприємців, але сам міністр у кріслі втримався. Хоча його відставка активно обговорювалася, і навіть називалися прізвища можливих наступників. Як зазначав Depo.ua, Резніков зберіг посаду завдяки трьом факторам: необхідністю готуватися до 9-го засідання у форматі Рамштайн, а нову людину потрібно було водити в курс справ; потреба змінювати закон, якщо міністром планують поставити діючого військового, а такі зміни, вочевидь, розкритикують наші партнери; відсутністю на кадровій лавці людини, яка безболісно замінить Резнікова.

Міністр, розуміючи, що питання його заміни висить у повітрі, активно зайнявся покращенням іміджу. Свого та міністерства. Чому він відразу так не вчинив, а незграбно захищав честь мундиру, запитання до нього самого. Нині ж відбуваються речі, які схвалює громадянське суспільство. Буквально перед Рамштайном Резніков анонсував призначення трьох нових заступників: генерал-лейтенанта Олександра Павлюка, який під час бойових дій на Київщині керував обласною військовою адміністрацією, волонтера Віталія Дейнегу та екс-посла в Канаді, депутата Верховної Ради кількох скликань Андрія Шевченка.

Хтось може закинути міністру, що тут немає нічого, окрім відбілення іміджу Міноборони. Це лише не зовсім так. По-перше, перед призначенням Павлюка президент Зеленський підписав указ, яким дозволив військовослужбовцям ЗСУ займати посади першого заступника міністра на період воєнного стану. Чи означає це, що на Банковій вирішили не дратувати партнерів по НАТО і зняти з порядку денного переписування закону під діючого військового - першого заступника при високих погонах вистачить - чи все ж зміни внесуть, і перший заступник пересяде і крісло міністра, покаже час. По-друге, коли Резнікова не відставили на хайпі, можна припустити, що колегам по Рамштайну з ним комфортно, тож вони могли заступитися. І якщо Міноборони після чисток і кадрових змін покращить роботу, особливо комунікацію з громадськістю, у Резнікова є шанс у кріслі всидіти довше, аніж до березневого засідання антипутінської коаліції.

Що вирішили по збройній допомозі на Рамштайні-9

Напередодні засідання Олексій Резніков озвучив головні питання порядку денного: захист українського неба, у тому числі - через залучення авіаційної платформи; розбудова танкової коаліції; формування запасу міцності по боєприпасах; тренінгові програми для воїнів; логістика, обслуговування, ремонт, практична реалізація "військового шенгену". У свою чергу глава Пентагону Ллойд Остін зробив гучну заяву: західні партнери обіцяють допомогти українцям навесні перейти в контрнаступ. За його словами, США, Нідерланди та Німеччина нададуть Україні системи ППО Patriot, а Франція та Італія - системи протиповітряної оборони SAMP/T (про неї, здається, йшла мова ще минулого разу). Остін також зазначив, що до танкової коаліції приєдналось десять країн, вони нададуть українським оборонцям "Леопарди", Чехія та США - танки на додаток до вже отриманих від Польщі Т-72. Інші країни зголосилися допомогти в постачанні боєприпасів.

Український міністр оборони також випромінює задоволення. Каже: почув меседжі від усіх представників - повна підтримка України до перемоги саме на полі бою. При цьому Резніков підтвердив, що на зустрічі йшлося, серед інших питань, про те, як забезпечити більшу підзвітність щодо обліку зброї, яка надається партнерами для війни проти росії. Таке прохання може бути пов'язане як із потребою в нівелюванні російських фейків щодо зброї для українців, так і з відголосками корупційного скандалу в Міноборони.

Попри задоволення від зустрічі усіх сторін спогади про минуле засідання, де озвучили небувалі досі об'єми військової допомоги, наштовхують на думку, що нині партнери виглядали менш щедрими. Тут не тільки про винищувачі. Про них Столтенберг уточнив, що деякі члени Альянсу, зокрема, Велика Британія, почали підготовку пілотів, союзники консультуються, між ними триває обговорення питання надання літаків. Тобто той факт, що учора про літаки не домовилися, не варто сприймати як доконаний - на січневому засіданні така ж засада була з танками, та вже за короткий відрізок часу постачати їх погодилася навіть Німеччина, яка доти шукала зачіпки, щоб не давати свої "Леопарди".

Партнери крок за кроком знімають табу у постачанні зброї, окрім платформи Рамштайну є й інші майданчики для перемовин між ними. І, зрештою, є громадська думка у цих країнах, її росія не змогла похитнути ні пропагандою, ні руками агентів впливу. Так, процес триває не без заминок. Але помилково вважати, що ЄС має задовольняти будь-яке побажання Києва. Вони ж рахують і свої збитки. А НАТО - не безмежний склад, звідки можна взяти танки, літаки, системи ППО, гармати і віддати Україні. Все треба збирати по світу, продумувати логістичні ланцюги.

Також звертає на себе увагу ще один нюанс: через публікації у впливових західних ЗМІ проводиться думка, що одночасно захищати Бахмут та розпочати весняний контрнаступ, нереально. Тому коли пан Остін говорить про допомогу для контрнаступу, ймовірно після того, коли Україна отримає більшу частину з обіцяних смертоносних для росіян "іграшок", ситуація на окремих ділянках фронту суттєво зміниться. Можливо, не всюди на користь України. До цього треба бути готовими, тримаючи мізки в безпеці від отруйних зрад, що їх обов'язкового розганятиме росія.