Відсторонення Яворівським судом Львівщини від посади мера Чернігова Владислава Атрошенка, в якого давній конфлікт з Банковою, виглядає як політична недалекоглядність. Її наслідком можуть стати претензії до України з боку європейських партнерів, які дуже не люблять мати справу з тими, хто порушує процедури.

Коли точно розпочалася війна діючої влади з діючим мером Чернігова, точно вже й не згадаєш. Не відразу після місцевих виборів 25 жовтня 2020-го, на яких він отримав підтримку 77,5% виборців обласного центру, але незадовго після них. Спочатку конфлікт не виходив далеко за межі регіону, а більше нагадував розбірки через старі образи. На політичній біографії Атрошенка, як власне і більшості мерів великих міст, вистачає плям - ці люди залежали і залежать від рішень у центральних кабінетах влади, тому їм доводиться підлаштовуватися під політичну погоду в країні. За бажання, з шаф кожного мера можна дістати багато скелетів. Однак вміст шаф одних градоначальників чомусь цікавий слідчим органам, а до інших вони не заглядають.

У пошуках підтримки у протистоянні зі "слугами" 30 липня минулого року мер Чернігова уклав меморандум про об'єднання своєї партії "Рідний дім" з "УДАРом" Віталія Кличка. На той час у структурних підрозділах столичної мерії та в окремих чиновників періодично відбувалися обшуки, розслідувалися кримінальні справи. У команді київського голови вбачали у діях слідчих і центральних контролюючих органів політичний тиск. З моменту укладення союзу з Кличком проблем у чернігівського голови побільшало. Особливо з кінця осені, коли ЦВК призначила на 26 березня цього року проміжні вибори до парламенту по округу 206, який звільнився після передчасної смерті нардепа Антона Полякова. Колишнього "слуги народу", який перейшов до табору жорстких критиків "зелених". Ходили чутки, що Атрошенко балотуватиметься до Ради від "УДАРу" і за підтримки Кличка. Однак "ударівці" зареєстрували кандидатом секретаря Чернігівської міськради Олександра Ломаку. Самі ж вибори не відбулися, їм завадила війна. Але восени 2021-го у масштабне вторгнення рашистів ще не вірили. То ж велися локальні війни за владу всередині вітчизняних політеліт.

Протягом кількох останніх місяців минулого року, за підрахунками Комітету виборців України, у Чернігові провели у 5 разів більше обшуків, аніж за попередні 6 років. Сплеск активності правоохоронців там пов'язали саме з проміжними виборами на 206-му окрузі. Наприкінці грудня Атрошенко прямо звинуватив у тиску на себе Офіс президента і безпосередньо Кирила Тимошенка. За словами мера, йому пропонували послаблення тиску правоохоронців за умови дистанціювання від Кличка та відмови висувати представника своєї команди на виборах у 206-му окрузі. В іншому випадку лякали підозрою. Атрошенко запевняв, що відповів "ні" Очевидно, так і було, бо Чернігів трясли фактично до самого початку війни. В "УДАРі" Атрошенка захищали, підтримав колегу й особисто Кличко.

З 24 лютого мер постійно перебував у місті, яке знаходилося під потужними ударами окупантів, займався гуманітарними питаннями, тісно співпрацював з військовими для організації оборони Чернігова. 7 березня серед інших місцевих керівників був відзначений орденом "За мужність" ІІІ ступеню. Тоді ж Чернігів отримав звання міста-героя. Здавалося, Банкова і Атрошенко закопали сокиру війни і надалі знаходитимуть спільну мову. Проте пройшло лише кілька місяців, і тертя знову почалися. У травні чернігівський голова ще встиг з'їздити на економічний саміт у Давос, привіз звідти $500 тис. допомоги місту від Тайваню. У червні його не випустили до польського Ряшіва. А в липні Атрошенка не випустили на конференцію до швейцарського Лугано. Він обурився. На це Кирило Тимошенко відповів дописом: мери, які "обурюються, що їх не випускають за кордон", мають зрозуміти сигнал. "Для тих, для кого сигнал не зрозумілий, знайдуться інші шляхи, як допомогти громадам і містам. Без вас". Тим самим непрямо підтвердив, що заборону випускати Атрошенка за кордон спустили прикордонникам згори.

Кількома днями потому мер Чернігова звернувся до президента Володимира Зеленського через спроби позбавити його мерських повноважень. За словами опального міського голови, зробити це планують шляхом призначення військової адміністрації. Тоді так не сталося, але рішення Яворівського суду про усунення Атрошенка з посади на рік створює нагоду для призначення тимчасової військової адміністрації у Чернігові. Це може стати прецедентом, який висітиме дамокловим мечем над іншими незручними мерами.

Tesla чи помста: у чому суть претензій до Атрошенка

15 вересня представники НАЗК вручили чернігівському голові адмінпротокол у зв'язку з його розпорядженням своєму водієві вивезти автівку дружини Tesla Model X за кордон. Водієві оформили відрядження та виділили з бюджету кошти, у тому числі на бензин (навіщо електрокару бензин?!). Дружина Атрошенка 5 березня покинула територію України за кермом службового автомобіля мера Toyota Camry. У ДБР вважають, що вона впродовж 3-х місяців використовувала машину не за цільовим призначенням у той час, коли бюджет міста сплачував лізингові платежі за цю ж автівку. Суд оштрафував Атрошенка на 6,8 тис. грн і визнав у його діях конфлікт інтересів. Судячи з повідомлень НАЗК і ДБР, конфлікт інтересів не виключений. Та чи є він підставою позбавляти мера повноважень? Міський голова відреагував: рішення суду - це придушення самоврядування. І пообіцяв подати апеляцію.

Усунення Атрошенка у подібний спосіб нагадує помсту. Причому - дріб'язкову. У подібний спосіб обраного мера відсторонювати не можна. Тільки якщо є обвинувачувальний вирок суду, або недовіру висловив депутатський корпус міськради. Та й то другий варіант не дає гарантії втрати повноважень. У нас часто мерів відсторонювали, але ті поверталися у кабінети за судовим приписом. Не беремося виправдовувати голову міста за історію з автомобілями, у нас нещодавно була куди гучніша, з Кирилом Тимошенком. Винен Атрошенко - має заплатити штраф. Є доведені факти корупції або зловживань - підозра і нехай вирішує суд. Описаний випадок, на жаль, свідчить, що навіть війна не вилікувала представників української влади від злопам'ятності і мстивості. Виникають питання і до незаангажованості суддів.

Що буде далі? Правоохоронці "відпрацьовуватимуть" Атрошенка, копатимуть на нього щось гаряченьке. При цьому йому можуть заборонити заходити до свого кабінету і навіть до приміщення мерії. Він не мовчатиме. Захищатимуть його і політичні партнери. Зрештою, розголос швидко дійде до високих коридорів в Європі. Там дуже пильно відслідковують помилки української влади після отримання Києвом статусу кандидата в члени цього об'єднання. Євроскептиків в ЄС вистачає, а історія з Атрошенком буде зручною темою для критики. Таке враження, що люди, які можуть стояти за усуненням мера Чернігова, дивляться лише на стіл і не бачать, що за його краями. Мислять дрібно. А в ЄС мислять дотриманням правил, процедур і норм. Ну, показали власну значимість, покарали мера, а далі будете доводити європейцям, що це не порушує ратифікованих документів, серед яких і Хартія про місцеве самоврядування, і закони, які стосуються децентралізації? Не кажучи вже про давнє, але непорушне для сучасних європейців Магдебурзьке право.