Повномасштабний напад Росії продемонстрував Україні не тільки підтримку більшості західних країн, але й великий російський вплив в країнах Африки, Азії та Латинської Америки.

Кілька десятків країн, зокрема понад 20 африканських держав, зайняли нейтральну позицію, уникаючи критики дій Росії та відкритої підтримки цілісності України в ООН.

Володимир Зеленській влітку оголосив, що Україна активізує політику в Африці, щоб переконати держави підтримати українську позицію, і сам включився в перемовини з африканськими лідерами. А в жовтні в турне Африкою поїхав керівник МЗС Дмитро Кулеба.

"Україна переглядає характер українсько-африканських відносин і починає еру українсько-африканського ренесансу", - наголосив він на брифінгу 18 жовтня.

За його словами, Україна в Африці та інших регіонах "Глобального півдня" буде замальовувати "білі плями" - розвивати політичні відносини і економічну співпрацю, і ця стратегія допоможе ізолювати російських агресорів у всьому світі, а не лише в західних країнах.

Ці зусилля вже починають давати перші результати.

12 жовтня Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про територіальну цілісність України, якою закріпила невизнання псевдореферендумів на окупованих Росією українських територіях.

29 з 54 африканських країн підтримали позицію України. Серед них були кілька впливових держав континенту, які раніше утримувалися від підтримки України.

Розповідаємо, якими є шанси змінити позицію країн Африки щодо війни, як це зробити і чому поразки Росії та проросійських хунт на континенті можуть сприяти її поразці у війні.

Перше турне в історії

Активізація відносин з Африкою почалася з виступу Зеленського перед бюро Асамблеї Африканського союзу у червні. У липні він призначив експосла в Алжирі Максима Субха спецпредставником України на континенті.

Зеленський провів 17 розмов з керівниками африканських держав та підписав указ про 50 тисяч тонн зерна як гуманітарної допомоги Ефіопії та Сомалі, де через неврожаї і зменшення поставок з України внаслідок нападу Росії виникла загроза голоду.

3-10 жовтня Дмитро Кулеба здійснив перше турне керівника МЗС України континентом.

Напередодні турне в колонці для РБК-Україна Кулеба відзначив, що для України потрібна підтримка не лише традиційних союзників, а й держав так званого Глобального Півдня - Азії, Африки, Латинської Америки.

"Росія усвідомлює стратегічне значення Глобального Півдня. Саме з цим пов'язані цинічні намагання імперіаліста Путіна позиціювати себе як "лідера антиколоніального руху". Але українська дипломатія вже перейшла в контрнаступ та завдає ударів на випередження", - пояснив він.

Під час турне Кулеба встиг відвідати 4 країни. Він зустрівся з президентами Сенегалу, Гани та Кенії, віцепрезидентом Кот-Д'Івуару, низкою міністрів. Відбулися економічні форуми за участі українських компаній та африканських підприємців.

"Турне Дмитра Кулеби відбулося в рамках втілення стратегії відкриття нових горизонтів та можливостей для України в світі", - відзначив речник МЗС Олег Ніколенко.

Вибір країн можна пояснити їхнім значенням в житті континенту та економічними зв'язками з Україною.

Сенегал - один з регіональних лідерів в Західній Азії. "Країна гостинності" або Теранга, як ще називають Сенегал, має реноме однієї з найміцніших африканських демократій, де ніколи не було військових переворотів або громадянських війн - на відміну від більшості сусідів.

І саме тому Сенегал має великий вплив, нерідко виступав посередником у конфліктах в Африці. Столиця Дакар є одним з найбільших економічних та торгових центрів Західної Африки.

Президент Сенегалу Макі Салль є чинним головою Африканського союзу, і саме до нього, в першу чергу, Україна звертається із закликами чинити тиск на Росію з метою продовження дії Чорноморського зернового коридору.

Ця угода про поставки українського зерна, укладена за посередництва Туреччини та ООН, завершується 22 листопада. І в останні тижні в Кремлі натякали, що не мають бажання її продовжувати.

Водночас для Африки вона є важливою, бо впливає на зменшення цін на продовольство в регіоні, зменшує ризики голоду.

Кот-Д'Івуар пов'язаний з Україною історично та економічно.

У листопаді 2010 року українські миротворці з 56-го вертолітного загону були переміщені до Кот-Д'Івуару, де розгорнулася політична криза після того, як президент Лоран Гбагбо не визнав поразку на виборах і відмовився віддавати владу.

У квітні 2011 року гелікоптери українських миротворців, маючи мандат ООН, завдали ударів по табору підконтрольних Гбагбо силовиків, взяли участь у вуличних боях в Абіджані, внаслідок яких сили експрезидента розгромили і владу врешті-решт отримав чинний президент Алассан Уаттара.

Він неодноразово висловлював зацікавленість у військовій співпраці з Україною.

Під час візиту Кулеби до Кот-д'Івуару оголосили, що країна приєднається до Кримської платформи, яку наразі підтримують ще дві африканські країни - Гана та Ліберія.

Ця країна, як і сусідня Гана значною мірою забезпечує українську кондитерську промисловість какао-бобами. Тож порушення стабільності Кот-Д'Івуарі може мати і економічні наслідки для України.

Такі загрози існують, бо в трьох країнах Західної Африки, сусідах Кот-д'Івуару - Малі, Буркіна-Фасо та Гвінеї за останні два роки прийшли до влади військові хунти.

Проросійська хунта в Малі влітку затримала 49 миротворців з Кот-д'Івуару, звинуватила їх в найманстві, чим створила велику напругу у відносинах двох країн. Це велика тема в країні, яка тепер на собі відчула до чого призвело поширення російського впливу.

Поширення військових хунт в регіоні іде немов у "теорії доміно".

Їхні зв'язки з Росією та конфлікти з країнами, де президенти обрані народом, несуть ризик дестабілізації для регіону. Так само, як і конфлікти з провідною регіональною організацією ЕКОВАС, яка виступила проти хунт.

Тож інтереси України та Кот-Д'Івуару збігаються, бо в Києві не хочуть поширення російського впливу, а в африканській країні - впливу проросійських хунт.

Гана - одна з найбільш стабільних та розвинутих країн Африки, належить до трійки африканських країн, які найчастіше в історії обирали непостійними членами Ради безпеки ООН (поряд з Нігерією та Габоном), що свідчить про авторитет країни на континенті.

Наразі Гана також є непостійним членом Ради безпеки ООН і підтримує позицію України. Під час візиту Кулеба оголосив, що в країні відкриють посольство України.

Президент Гани Нана Акуфо-Аддо виступає і проти військових переворотів, і проти поширення російського впливу через хунти в Африці.

"Ані Франція, ані Росія не повинні бути альтернативою. Від нас, африканців, залежить, що ми можемо зробити для себе. Ми повинні припинити цей синдром залежності, який штовхає нас з обіймів француза в обійми росіянина, іншими словами, від однієї білої людини до іншої!", - заявив він нещодавно в інтерв'ю Jeune Afrique.

Під час візиту до Гани Кулеба також зустрівся з дружиною та дитиною українця з місцевої української громади, який поїхав воювати в лавах ЗСУ.

"Мона - ганійка. Еліанора - її чудова донька. Чоловік Мони - Павло, українець. Родина давно жила в Гані, вела успішний бізнес, але коли почалася війна, Павло поїхав з Гани прямо на фронт. Він і зараз боронить Україну від російської агресії", - розповів міністр у фейсбуці.

Кенія - найбільш економічно розвинута країна Східної Африки. Вона підтримувала Україну ще до початку війни. 22 лютого представник Кенії в ООН Мартін Кімані засудив визнання Росією "ДНР" та "ЛНР", і ситуацію, коли могутні учасники Радбезу ООН порушують міжнародне право.

Він засудив силову зміну кордонів, провів паралелі між українською та африканською історією.

Після масових ракетних ударів 10 жовтня по українських містах Кулеба мусив перервати турне країнами Африки. Він закликав їх проголосувати в ООН за резолюцію з засудженням спроби анексії Росією ще 4 регіонів України.

"Закликаю Африку облишити "нейтральність". Нейтральна позиція лише спонукатиме Росію продовжувати свою агресію та злочинну діяльність у всьому світі, зокрема і в Африці. Москва повинна почути вашу позицію про те, що ця війна є неприйнятною і має припинитися", - звернувся Кулеба.

Турне продовжив спецпредставник України з Близького Сходу та Африки Максим Субх, який відвідав також Ефіопію, Південно-Африканську республіку, Мозамбік, Ботсвану та Нігерію.

Майже одночасно Руанду, де відбувалася асамблея представників парламентів країн світу - Міжпарламентського союзу, а також Мозамбік, відвідала делегація українських депутатів на чолі з віцеспікером Олександром Корнієнком.

"Зараз увага не тільки до Африки, а взагалі до тих напрямків, які так сталося, менш були охоплені. Це Глобальний Південь. Азія, Південно-Східна Азія, країни Латинської Америки. Нам потрібна підтримка наших колег. Російські впливи на континенті дуже серйозні, історично і економічно. Треба з чогось починати, їхати, знайомитися", - пояснив Корнієнко в ефірі ICTV.

Українські африканісти вважають, що ці події вже змінюють ситуацію в Африці для України.

Вплив турне

"Турне лишило хороше враження, бо політика йшла в ногу з економікою, адже африканські країни шукають економічні вигоди для себе і чутливі до нерівного економічного партнерства. І ми вже бачимо перші позитивні результати, змінюється точка зору африканських країн щодо війни", - відзначає аналітикиня Global Ukraine Foundation Марта Олійник-Дьомочко.

"Це нова сторінка у зовнішній політиці щодо Африки, бо відбулося залучення вищого керівництва держави. Саме в Африці їхня увага важлива, не можливо просувати відносини лише суто завдяки роботі посольств. Це турне було помічено і представниками влади, і бізнесу в Африці", - вважає співзасновник Центру дослідження Африки Денис Москалик.

На брифінгу 18 жовтня Дмитро Кулеба повідомив, що незабаром почнеться підготовка до другого турне Африкою.

Марта Олійник-Дьомочко відзначає важливість візитів у майбутньому до великих країн, де Україні важко отримати підтримку на міжнародній арені - ПАР, Ефіопії, Танзанії. Денис Москалик додає до цього переліку Єгипет, Марокко, Нігерію, а також Алжир та Уганду, де існує сильний російський вплив, але де лідер опозиції Бобі Вайн відкрито підтримав Україну.

"Російському впливу треба протидіяти, в нас є підтримка наших партнерів - перш за все, британців, і в подальшому з опорою на них можна покращити позиції України і похитнути позиції Росії в тій же Уганді", - пояснює Москалик.

Голосування в ООН

Зміна точки зору кількох африканських країн щодо війни проявилася вже під час голосування в Генасамблеї ООН 12 жовтня резолюції з підтримкою територіальної цілісності України та невизнанням псевдореферендумів, які Росія провела в 4 частково окупованих українських регіонах.

У березні, коли в Генеральній асамблеї ООН голосували іншу резолюцію - щодо засудження російського вторгнення в Україну, результати показали, наскільки масштабним є вплив Росії.

Попри те, що 141 країна підтримала Україну і лише 5 голосували проти резолюції, десятки країн - переважно з Африки, Азії (такі гіганти як Китай, Індія та Пакистан) та Латинської Америки утрималися або уникнули голосування.

Серед країн Африки тоді 28 підтримали Україну, 17 країн утрималися - зокрема, такі впливові як Сенегал, Ангола, Алжир, ПАР та Танзанія, 8 уникнули голосування, а Еритрея голосувала проти, тим самим фактично підтримавши російський напад.

Втім, для України позиція утриматися або не голосувати під час таких голосувань ніколи не означала нейтралітет, адже майже всі африканські країни свого часу визнали Україну в її конституційних кордонах.

Та й політика перекроювання кордонів силою, яку проводить і яку намагається легітимізувати через ООН Росія, може болюче вдарити по самій Африці. Континент має багато прикладів в історії, коли диктатори починали війни через спірні або чужі території, і вони перетворювалися у трагедії з десятками тисяч жертв, як, наприклад Сомалійсько-Ефіопська війна 1977-1978 років чи Еритрейсько-Ефіопська війна 1998-2000 років.

Під час голосування резолюції 12 жовтня позиції України покращилися - Ангола, Сенегал, Марокко, Мадагаскар, Гвінея-Біссау перейшли до групи країн, які відверто підтримали українську територіальну цілісність.

Перші три відіграють велике значення в економіці та політичному житті своїх субрегіонів. Водночас 3 маленькі країни, які підтримали Україну у березні, - Лесото, Джибуті та Сан-Томе і Прінсіпі, - цього разу або утрималися, або були відсутні.

Загалом 12 жовтня 29 країн Африки підтримали Україну, 19 країн утрималися, а 6 були відсутні.

"Цей результат доводить: потрібно говорити з африканцями, азійцями, латиноамериканцями, доносити правду, переконувати. Історична резолюція ГА ООН продемонструвала, що Україну підтримали не лише наші євроатлантичні союзники, а й більше країн Глобального Півдня", - заявив Дмитро Кулеба.

Під час голосування Росія не змогла залучити на свій бік Анголу, яка має десятиріччя співпраці з СРСР та Росією, купує російську зброю і навчає в російських вишах своїх військових. Напередодні президент Анголи Жоау Лоуренсу спілкувався з Володимиром Зеленським.

Що саме спонукало Анголу підтримати Україну не зрозуміло. Втім, ця країна мала проблеми з сепаратизмом в своїй нафтоносній провінції Кабінда. Ще одна цікава деталь - донька експрезидента Жозе душ Сантуша (1979-2017), Ізабел Душ Сантуш, яку чинна ангольська влада звинувачує в масштабній корупції (вона це заперечує), має російський паспорт.

Неприємним для росіян може бути і голосування за цілісність України Сенегалу, з яким роками будували тісні відносини через мережу релігійних та бізнесових зв'язків керівники російського Татарстану.

Позиція Мадагаскару також могла засмутити Росію. З 2018 року тут активно працювали російські політтехнологи з метою розпалення антифранцузьких та антизахідних настроїв. BBC провела розслідування, яке виявило, що в цьому процесі задіяли друзів керівника "ДНР" Дениса Пушиліна.

Втім, вже 19 жовтня президент Мадагаскару Андрі Раджвеліна звільнив міністра закордонних справ Рішара Рандріамандрато за підтримку резолюції з засудженням спроби анексії 4 українських регіонів Росією.

Водночас голосування Еритреї, яка ще в березні підтримувала Росію, а тепер утрималася, викликало в соцмережах жарти, що Росія втратила "найбільшого союзника" в Африці.

Що буде далі

Дмитро Кулеба анонсував проведення у першому кварталі 2023 року конференції Україна-Африка. Про необхідність проведення подібного форуму українські африканісти говорять багато років.

"Всі країни, які хочуть розвивати відносини з Африкою, проводять подібні форуми. Добре було б запросити країни, які нас підтримують в ООН, але і важковаговиків, таких як ПАР та Ефіопія, які утримуються. Бажано, щоб там були економічна та освітня складові, якісь культурні заходи - це необхідно, щоб продемонструвати Африці, що ми готові розвивати всеохопне партнерство", - каже Марта Олійник-Дьомочко.

Денис Москалик вважає, що за рахунок онлайн-участі можна добитися великої участі африканських медіа та громадських організацій в такому заході.

Чим більше в цій конференції візьмуть участь політиків, лідерів громадської думки та культурних діячів, бізнесменів, зокрема, з технологічного сектору, тим більший ефект вона матиме для відносин з Африкою.

Українська влада також запрошує африканських політиків до України - зокрема, президента Сенегалу Макі Салля та міністерку закордонних справ Кот-Д'Івуару Кандію Камару.

Як повідомляє Jeune Afrique, 25-27 жовтня Москву та Київ відвідає президент Гвінеї-Біссау, чинний голова об'єднання західноафриканських держав ЕКОВАС Умару Сіссоку Ембало. Він обговорюватиме з Зеленським та Путіним "мир" між двома країнами, поставку продовольства та добрив в Африку та безпекову ситуацію в Західній Африці.

"Зеленський дуже чекає на зустріч з африканськими лідерами в Україні, тому що чим більше африканських лідерів відвідає Україну, тим більше вони матимуть можливість на власні очі побачити масштабні руйнування, спричинені російською агресією", - пояснив спецпредставник України в Африці Максим Субх в інтерв'ю виданню The Reporter.

Очікується також, що Україна буде протидіяти залученню африканських лідерів до проведення саміту Росія-Африка у 2023 році. У липні 2022 Максим Субх в коментарі BBC News Україна повідомив, що африканські країни закликатимуть уникати участі в цьому саміті.

Росія може використати саміт для антиукраїнської пропаганди та легітимації спроб анексій українських територій.

Про це може свідчити характер турне Сергія Лаврова Африкою у липні цього року, під час якого він не стільки говорив про перспективи співпраці з континентом, скільки виправдовував напад на Україну і критикував Захід.

У 2019 році в попередньому саміті Росія-Африка взяли участь всі 54 африканських держави, і 45 з них представляли голови держав. Тож успіхом для України буде відмовити якомога більше африканських лідерів - президентів, прем'єрів та спікерів - від участі в саміті 2023 року.

Україна може нагадати африканським лідерам, що після того, як на саміті Росія-Африка в 2019 році було оголошено, що "Росія повертається в Африку всерйоз та надовго", відбулися військові перевороти в Малі та Буркіна-Фасо.

В Малі владу захопила відверто проросійська хунта, в Буркіна-Фасо - хунта, яка прагне співробітництва з Росією. Соратник Путіна і засновник ПВК Вагнера Євген Пригожин привітав очільника хунти Буркіна-Фасо Ібрагіма Траоре з успішним переворотом.

Військова хунта з 2021 року управляє і Гвінеєю, де російські компанії мають інтереси у видобутку корисних копалин, хоча скинутий там президент Альфа Конде (2010-2021) виступав за співпрацю з Росією і Кремль вступився за нього під час перевороту.

Втім, за кілька місяців хунта налагодила відносини з Росією наче нічого не сталося.

Ще три роки тому усунуті хунтами від влади президент Малі, нині покійний Ібрагім Бубакар Кейта, президент Буркіна-Фасо Рок Каборе, і президент Гвінеї Альфа Конде були учасниками форуму Росія-Африка.

Для них "повернення" Росії в Африку означало втрату влади внаслідок військових переворотів і непередбачуване майбутнє їхніх країн. Тепер там правлять хунти, які координують дії між собою.

Водночас українські зусилля в Африці не будуть успішними без посилення присутності на континенті та економічної співпраці.

Африканістка Марта Олійник-Дьомочко відзначає, що необхідно більше українських дипломатів на континенті, зв'язків з місцевими українцями та африканцями-випускниками українських вишів.

Україна має мережу у 10 посольств на континенті, що непогано у порівнянні з такими країнами, як Польща та Чехія, але далеко від показників Росії, яка має представництва у 40 країнах регіону. Завдяки такій масштабній присутності та фабрикам ботів Росія проводить масштабну пропагандистську роботу на континенті.

Окрім того, Російська православна церква почала свою експансію на континенті, порушивши канонічну територію інших церков.

Українські посольства відкрили переважно за Леоніда Кучми, проте за останні 15 років на континенті відбулося багато змін.

Від африканістів можна почути про необхідність відкриття посольств в економічно успішних Танзанії, Гані, Кот'Івуарі або Намібії, а також в Демократичній республіці Конго - скарбниці корисних копалин континенту та найбільшій країні Екваторіальної Африки.

У 5 з 10 українських посольств наразі немає послів. Логічно було б, якби у тих країнах, які чітко голосували в ООН за підтримку резолюції про територіальну цілісність України - Анголі, Нігерії, Марокко, вони з'явилися якнайшвидше.

"Ті посольства, які існують, необхідно сильніше укомплектувати, бо там часто не вистачає співробітників. Потрібен обов'язково посол в Ефіопії, бо там штаб-квартира Африканського союзу", - каже Марта Олійник-Дьомочко.

Певний рівень присутності Україні потрібен в країнах Сахелю (до них відносять Малі, Буркіна-Фасо та Судан, де існують дружні Росії режиму), де зосередила увагу Росія та ПВК Вагнера.

Росія може отримувати у регіоні ресурси, необхідні для ведення війни в Україні через доступ до родовищ золота, дорогоцінного каміння, цінної деревини в обмін на послуги російських найманців.

Серед них можуть бути ті, хто вчинив воєнні злочини проти України. І хоча економічна співпраця з цими країнами незначна, вони мають бути в полі зору не тільки дипломатії, але й розвідки.

Африканістка Марта Олійник-Дьомочко також вважає, що певні політичні месиджі на континенті Україна може просувати з західними партнерами, наприклад, Польщею, бо інтереси країн у протидії російському впливу збігаються.

Україна також прагнутиме розвивати економічну співпрацю з країнами континенту.

"Пріоритетні напрями практичної співпраці між Україною та країнами Африки включають сільське господарство та агропромисловість, машинобудування, цифрові та інформаційні технології, фармацевтику", - розповів міністр Кулеба під час брифінгу 18 жовтня.

Цифровізація, розвиток IT-cектору та урбанізація в африканських країнах постійно зростають, а ситуація з коронавірусом та війною в Україні довела принаймні частині африканських еліт, що необхідно посилювати самозабезпечення континенту продовольством, посилювати систему охорони здоров'я та освіти.

Українські компанії та університети могли б віднайти свою нішу у цих процесах.

Війна також зробила досвід українських військових цікавим для африканських армій.

Роль Африки в житті України неминуче збільшуватиметься, тому що збільшується демографічна та економічна роль континенту у світі, його культурний вплив.

Врешті ще кілька років тому важко було уявити, що на Африку припадатиме 10% українського експорту, на вулицях українських міст танцюватимуть під південноафриканський хіт Jerusalema, а ангольська кізомба стане одним з найпопулярніших танців серед української молоді.