25 серпня заступник Андрія Єрмака у президентському Офісі Ігор Жовква заявив, що всі 7 рекомендацій Єврокомісії, висловлені нею стосовно нашої інтеграції до ЄС, будуть виконані до кінця року. Чиновник з Банкової розповів про досягнення: призначення двох членів Вищої ради правосуддя; завершення роботи над законопроектами про медіа (він ухвалений в першому читанні, його норми викликали різке неприйняття як серед медійників, так і серед патріотичної громадськості - ред.) та національні спільноти; реєстрацію законопроекту про принципи добору суддів у Конституційному Суді України. "Маємо всі підстави стверджувати, що зі збереженням подібної динаміки усі необхідні сім рекомендацій, які Європейська комісія надала Україні, будуть виконані, як це доручав президент, до кінця року. І Україна матиме всі шанси до переходу на наступний етап - етап початку переговорів про членство України в Європейському Союзі", - наголосив Жовква.

Його слова та Богу б у вуха. Бо на той час, коли він робив цю заяву, у парламенті вже було зареєстровано скандальний законопроект №7654 авторства "слуги", голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрія Клочка. Документ зветься "Про внесення змін до деяких законів України стосовно уніфікації вимог до керівників окремих державних органів". У назві нічого скандального наче нема, чого не скажеш про зміст.

Законотворець пропонує змінити процедуру обрання керівників антикорупційних органів, зокрема, включити норму, що керівником САП може бути особа, яка має досвід роботи на керівних посадах в державних органах, установах, організаціях, у тому числі за кордоном, або в міжнародних організаціях, не менше п'яти років. На думку експертів, ця норма може підвісити на гачок призначеного у муках керманича САП Олександра Клименка та голову НАЗК Олександра Новікова, у яких зазначеного досвіду нема. Крім того, Клочко пропонує зміни до процедури конкурсу на посаду директора НАБУ, хоча конкурс вже розпочався. Більше того, Кабмін затвердив персональний склад комісії: колишня старша спецагентка ФБР у відділі протидії міжнародній корупції Карен Грінавей, голова Робочої групи OECD з питань хабарництва Драго Кос, екс-директор департаменту національної безпеки Литви Повілас Малакаускас, проректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Микола Кучерявенко, завідувач кафедри кримінального процесу Академії адвокатури України Кирило Легких та керуючий партнер адвокатського об'єднання "Асирія" Олексій Савчук, якого делегував Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара.

З огляду на абсурдність внесення змін у правила конкурсу, який вже триває, залишалася надія, що законопроект Клочка проігнорують. Але 5 вересня профільний комітет, який очолює автор законопроекту, рекомендував парламенту ухвалити запропоновані зміни. Реакція на рішення депутатів була блискавичною - посли "Великої сімки" у Twitter наголосили: законопроект №7654 створює правові ризики та невизначеність навколо процедур відбору керівництва ключових антикорупційних інституцій України.

Серед інших найбільш скандальних норм - скасування обмеження для конкурсантів, які останні два роки працювали в керівних органах партії та/або були з нею в договірних відносинах. Тепер партійно ангажовані фігури можуть просто припинити свою політичну діяльність прямо перед подачею документів на конкурс. Можливо, в разі ухвалення законопроекту ми побачимо серед конкурсантів і самого Клочка? Тут варто нагадати, що на голову САП подавався екс-нардеп від "слуг" Андрій Костін, той, який тепер генпрокурор. Але його кандидатура через політичну заангажованість зустріла заперечення з боку відбірної комісії. У випадку ухвалення змін авторства Клочка, у вище названих членів конкурсної комісії будуть зв'язані руки - вони не матимуть юридичних підстав давати відкоша політикам, які захочуть сісти у вакантне крісло директора НАБУ. Тобто ця норма безумовно не сприятиме незалежності Антикорупційного бюро та його керівника.

А от можливість дострокового звільнення керівників НАБУ і НАЗК "за пов'язане з корупцією правопорушення" виглядає не такою вже й скандальною, якщо згадати історію першого керманича НАБУ, а нині заступника керівника НАЗК Артема Ситника. Якого у грудні 2019 року самого внесли до Єдиного реєстру корупціонерів. Зрозуміло, що директор НАБУ перебуватиме під пильним поглядом не лише суспільства, але й потенційних корупціонерів. То ж така особа має розуміти всі ризики своєї посади і не дозволяти собі навіть дрібних порушень з корупційним присмаком. Підхід "директор НАБУ теж людина зі своїми слабостями" у даному випадку не працює.

Навряд чи хтось сумнівається, що Клочко ініціював такі зміни без узгодження у вищих коридорах. Серед "слуг" вистачає авторів законодавчого спаму, проте №7654 - не спам. Чому законопроекту дали хід саме зараз? Хтось впевнений, що Україна вже перемогла і час повертатися до інтриганства? Можна припустити, що процес прискорили події у Запоріжжі. Нагадаємо, НАБУ та САП спільно з департаментом контррозвідки СБУ провели понад 20 обшуків, у тому числі у приміщеннях міськради, обласної військової адміністрації, складських приміщеннях та житлових приміщеннях можливих причетних до злочину осіб. Обшуки санкціоновано Вищим антикорупційним судом. Їх було проведено в рамках розслідування за фактом можливого незаконного привласнення гуманітарної допомоги, легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та незаконного збагачення. Тут бачимо реалізацію схеми антикорупційної діяльності, як її розуміють наші партнери: задіяні САП, НАБУ, ВАКС. То ж Захід має бути задоволений - схема працює. А от чи всі задоволені в українській владі? Гучна і соціально дражлива справа про розкрадання гуманітарки, в якій фігурують впливові діячі, може привести у вищі владні коридори. То ж не можна виключати, що прискорення із законопроектом Клочка - демонстрація невдоволення з боку української влади. Мовляв, ми не проти антикорупційних структур, проте нехай САП і НАБУ також знають своє місце. В іншому випадку конкурс на керівника Бюро піде манівцями.

Наші західні друзі вважають, що Україна та її влада зараз знаходяться не в тій ситуації, щоб бавитися. Партнери допомагають нам фінансово, зброєю, на всіх можливих політичних майданчиках. Останнє надважливе рішення G7 - схвалення механізму обмеження ціни російської нафти. Західні політики добре вивчили українських колег, які часто-густо кажуть одне, а чинять по-своєму. При цьому стріляючи собі в ногу. Так було при всіх керманичах держави. Наші ж можновладці вважають, що Заходу можна продати крісло директора НАБУ зі значною вигодою для себе. Ось учора увечері джерела у Верховній Раді повідомили: з порядку денного найближчого пленарного засідання законопроект Клочка зник. Відреагували на колективний допис послів "Великої сімки"? Очевидно. Та навіть якщо найближчим часом скандальний документ не розглянуть, далеко не факт, що його при нагоді не виймуть з архівів. Складається враження, що нинішня влада перевіряє, де межі, за які вона може вийти у стосунках із партнерами, а де - перегиб. А ті, добре навчені багаторічним досвідом взаємин з офіційними особами в Києві, дають зрозуміти: допоки у кріслі директора Бюро не сидітиме людина, до якої у них не буде претензій, доти заяви українських урядників про виконання критеріїв для членства в ЄС будуть нічим іншим, як здриганням повітря.