Конкурсна комісія затвердила результати конкурсу з відбору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Переможцем став детектив НАБУ Олександр Клименко. Однак чи стане він очільником САП?

Очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) немає вже два роки незважаючи на те, що ця структура є важливим ланцюжком в системі антикорупційних органів України. Після того, як з посади очільника САП пішов Назар Холодницький, улітку 2020 року було оголошено конкурс на нового керівника. Його проводила спеціально створена для цього конкурсна комісія, куди входили міжнародні експерти за квотою ради прокурорів та представники від Верховної Ради України.

Торік у середині ця комісія за результатом конкурсу оприлюднила рейтинг кандидатів на посаду очільника САП і його заступника, а також керівника так званого п'ятого відділу САП. Цей відділ забезпечує процесуальне керівництво та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях, які розслідуються детективами Національного антикорупційного бюро України.

Відповідно до рейтингу, серед кандидатів на посаду відомства найбільше балів (246) набрав детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Клименко, на посаду його заступника відібрано прокурора Офісу генпрокурора Андрія Синюка (229 балів), а на керівника п'ятого відділу - Сергія Савицького. Водночас члени комісії змогли офіційно затвердити цей результат лише зараз, 19 липня цього року, після піврічної паузи.

Це ще не кінець у відборі керівника САП

"Ми нарешті дійшли до кінця. Це важливий крок України до європейської інтеграції", - підсумувала роботу комісії Нона Цоцорія, в минулому суддя Європейського суду з прав людини та заступниця головного прокурора Грузії, а нині членкиня конкурсної комісії з відбору керівника САП в Україні.

З огляду на те, що нині через війну Україні надається значна фінансова підтримка, а пізніше направлятимуться кошти на відбудову країни, міжнародні партнери хочуть бути впевненими, що українські антикорупційні органи є дієздатними і справді незалежними. Саме тому до України, як до кандидата на членство в ЄС, серед семи вимог було й продовження антикорупційної реформи, включно з якнайшвидшим призначенням керівника САП. Однак експерти попереджають, що визначення переможців - це ще не кінець відбору та призначення очільника САП.

Адже замість того, аби просто затвердити рейтинг та направити список переможців генпрокурору України, який має призначити їх на посаду, конкурсна комісія ухвалила два рішення. Одним з них затвердила результати конкурсного відбору, а другим зобов'язала голову комісії звернутися до Офісу генпрокурора з проханням надати підтвердження, що переможці конкурсу не мають проблем із корупцією та люстрацією.

Лише після отримання відповіді Офісу генпрокурора, відповідно до свого рішення, комісія надішле список переможців на затвердження генпрокурору. На цьому наполягали члени комісії, делеговані Верховною Радою України. Багато хто саме тут і вбачає проблему.

"Це вже відпрацьована в Україні схема. Тепер відповіді від Офісу генпрокурора в комісії будуть чекати роками, а то і вічно, адже зараз Офіс генпрокурора опинився в руках Олега Татарова, який курує правоохоронний блок в Офісі президента", - припускає голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков. За його словами, всі конкурсанти ще на етапі конкурсу пройшли всі можливі спецперевірки. "Цікаво, що зараз - під час дії воєнного стану - такі спецперевірки не проводяться, вони не обов'язкові. Попри все комісія на цьому наполягала. Очевидно, що це чергова спроба затягнути процес призначення керівника САП", - не виключає Жернаков.

Наскільки може затягнутися призначення на посаду керівника САП?

Причина такої ймовірної "гри в довгу" може критися в особі фіналіста, вважають експерти. Адже саме детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Клименко, який зараз виграв конкурс на очільника САП, розслідував справи щодо колишнього головного податківця Романа Насірова і щодо звинувачення Олега Татарова у багатомільйонній корупції з житлом для Нацгвардійців на столичному Печерську. Саме Клименко вручавпідозрутеперішньому заступнику керівника Офісу президента.

Як стверджують розслідувачі програми "Схеми", Татаров має зв'язок і з деякими членами комісії. Зокрема, один з них, і Богдан Романюк, був науковим керівником Олега Татарова, коли той захищав свою першу дисертацію у 2007 році в Київському університеті внутрішніх справ. Саме Романюк на останньому засіданні настійливо наполягав на тому, аби комісія не відправляла на призначення на посади переможців конкурсу без відповіді з Офісу генпрокурора з підтвердженням про додаткові спецперевірки.

"Є люди, в першу чергу від Офісу президента, яким не вигідний незалежний керівник САП, - прокоментувала DW заступниця виконавчого директора Transparency International Україна Катерина Риженко. - Їм вигідно мати лише свого головного прокурора або виконуючого обов'язки генпрокурора без незалежного очільника САП". За її словами, нещодавно призначений виконуючий обов'язки генпрокурора Олексій Симоненко, який раніше обіймав посаду заступника генпрокурора Ірини Венедіктової, передав справу, яку розслідував переможець конкурсу Олександр Клименко про корупцію Татарова, з НАБУ до СБУ, що дозволило її "поховати".

"Враховуючи увагу до конкурсу САП і пряму вимогу міжнародних партнерів призначити голову САП, стало неможливо затягувати роботу комісії. Треба було зробити хоч якийсь наступний крок. От проголосували рейтинг, а тепер будемо чекати підтвердження і скільки це часу займе не зрозуміло", - каже Риженко.

Попереду ще суд

Окрім цього на долю конкурсного відбору керівника САП може мати вплив рішення Апеляційного суду на ухвалу Окружного адмінсуду Києва (ОАСК). Як відомо, 20 грудня 2021 року Окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким скасував порядок роботи конкурсної комісії з відбору керівника САП. Однак воно ще не набуло чинності, допоки не пройде апеляційну та касаційну інстанції.

18 липня закінчився термін розгляду справи й відповідно суд мав би винести остаточне рішення, однак інформації щодо цього немає. "Не виключено, що поки Офіс генпрокурора тягнутиме з підтвердженням, якого не потрібно, з'явиться і рішення апеляції щодо скасування порядку конкурсу. Банкова це може надалі використати для зриву процесу призначення", - прокоментував голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.