В Україні йде процес реорганізації Державної фіскальної служби шляхом її поділу на податкову і митну служби. І якщо у першої новий керівник з`явився у травні, то керівника другої уряд спромігся призначити лише на початку липня, після багатотижневої боротьби з «прихильниками» тіньових експортно-імпортних схем.

Митну службу очолив перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов. Перед ним стоїть чимало викликів: масштабна контрабанда, кадрові проблеми, зношена інфраструктура, які породжують значні черги на кордоні, та закореніла репутація одного із самих корумпованих держорганів країни. Та й це - далеко не повний перелік проблем.

Про те, чого слід очікувати від реформи Митної служби, Максим Нефьодов розповів в інтерв'ю УНІАН.

У цьому році уряд розпочав процес реорганізації Державної фіскальної служби (ДФС) шляхом її поділу на державні податкову та митну служби. Податкова служба вже повноцінно запрацювала. На якій стадії зараз знаходиться підготовка до запуску Митної служби, яку ви очолюєте з липня?

Ми рухаємося приблизно на 65-70 днів повільніше, ніж Податкова служба, тому що саме на такий термін конкурс по відбору очільника митниці був заблокований судом. Відповідно, я просто фізично розпочав роботу пізніше. Вже пройдено всі юридичні формальності: реєстрація особи, казначейські рахунки, печатка, структура, кошториси... Наразі ми знаходимося в процесі переведення людей в центральний апарат.

Автоматично переводите всіх людей?

Звичайно, ні. Ми проводимо співбесіди і визначаємося, кого треба підвищити, а кого, можливо, і не переводити.

Також у нас вже затверджена регіональна структура. Сподіваюсь, що вже на поточному тижні почнеться реєстрація юридичних осіб регіональних митниць, будуть призначені виконуючі обов`язки керівників на місцях. Як тільки будуть переведені всі митники з печатками (тобто оперативні співробітники, які займаються оформленням товарів в пунктах пропуску), можна буде приймати розпорядження на рівні уряду, які функції у митній справі буде передано від Фіскальної служби до новоствореної Держмитслужби. Орієнтовно це відбудеться в листопаді.

Після цього почнеться процес ліквідації ДФС?

Так, після цього розпочнеться процес ліквідації ДФС, який, як свідчить практика, займе багато років. Адже досі ще не ліквідоване Міністерство доходів і зборів, яке ми знаємо як сумнозвісний «Мінздох». Від нього у нас залишилися церкви та багато чого цікавого. А рішення про його ліквідацію було прийняте ще в 2014 році. Цей процес повільний.

Для чого уряд нещодавно оголосив конкурси з відбору заступників глави ДФС, адже вона знаходиться в стадії ліквідації?

Ці конкурси на заміщення посад для людей, які, де-факто, стануть заступниками в Митній та Податковій службах. Просто для того, щоб провести їх якнайшвидше, було прийнято рішення оголошувати конкурси в стару структуру. Я не думаю, що для людей, які будуть подавати заявки на конкурс, існує велика різниця. Адже потім вони будуть переведені в нові органи.

Чи визначилися ви зі своїми заступниками?

Моя робота зараз полягає в тому, щоб агітувати людей подавати заявки на конкурс. Було б добре, якби до мене прийшли гарні люди. Я зустрічаюся з аудиторами, юристами, консультантами, брокерами, митниками. Деякі з них вже відійшли від справ, а я їх закликаю повернутися, адже посад багато. Наразі конкурс вже оголошено, розпочалася подача документів.

Уряд прийняв рішення про оптимізацію регіональної структури митниці, зменшивши кількість митниць. Які з них залишаться, а які будуть ліквідовані?

З 26-ти існуючих митниць залишаться 16. Дві будуть мати міжрегіональний статус, тобто будуть діяти на території всієї України. Це - існуюча на сьогодні енергетична митниця, а також запланована до створення Координаційно-моніторингова митниця, в рамках якої будуть створюватися центри компетенції. Така необхідність викликана однією із актуальних проблем в операційній роботі митниці. Вважається, що митник має вміти все: не лише оформлювати експортно-імпортні операції, хоча, наприклад, в Німеччині - це різні професії, а й може оформити машину, вугілля, електроенергію, залізничний вагон, чи відрізнити реальний Louis Vuitton від підробки під часу огляду товарів. Зрозуміло, що це - фікція. Цим я хочу сказати, що ми перевантажуємо власних співробітників, а потім звинувачуємо їх в не дуже якісній роботі. Тому хотілося би побудувати нормальний механізм, який працює, наприклад, в банках, чи в страхових компаніях: є молодші співробітники, які працюють з менш ризиковими товарами чи операціями, а є ті, хто працює зі складнішими, наприклад, з товарами інтелектуальної власності. Адже далеко не кожен спеціаліст вміє і може з цим працювати. Власне, створення енергетичної митниці колись і є ознакою того, що попередники також дійшли до висновку, що для роботи зі складними товарами необхідно мати більшу компетенцію. Поступово будемо такі центри компетенції створювати.

Решта митниць, які працюють в одному чи декількох регіонах, будуть укрупнені, тому що мені дуже не подобається такий факт, як конкуренція між регіональними митницями. Як може держорган конкурувати один з одним? Ми розуміємо, що, де-факто, це має місце, коли хтось встановлює більш ліберальні умови для когось і перетягує собі клієнтів. Це дивно і неправильно.

Тому ми перерозподіляємо митні пости, намагаємося зробити все логістично більш ефективно, та позбутися дивних речей. Наприклад, чому в Києві дві митниці - Київська та Київська регіональна? Зрозуміло, чому це зробили, адже Київ - велике місто, багато треба посад створити, тому й поділили на дві. Але, чому не на чотири? Можна ж ще додати правобережну та лівобережну митниці...

У наступному році взагалі будемо переходити на єдину юридичну особу і ці питання залишаться в минулому.

Коли саме це відбудеться?

Наша мета - завершити цей процес до вересня наступного року. Але для цього треба прийняти ще цілу низку змін до законодавства.

Що буде з працівниками ліквідованих митниць?

Працівники не мають боятися цього процесу, адже я знайду місце для кожного професіонала. Звичайно, непрофесіоналів і корупціонерів будемо поступово вичищати. Але коли ми кажемо про об`єднання митниць, то це - юридичне об`єднання, яке не означає, що зникнуть митні пости чи переходи. Вони залишаються на своїх місцях, просто будуть підпорядковуватися іншій юридичній особі, в чому я не бачу великих проблем.

Чи підраховували ви економію коштів при такій оптимізації регіональної структури Митної служби?

Передбачаємо, що при переході на єдину юридичну особу зможемо перерозподілити приблизно 600-800 посад на користь оперативних співробітників. Тобто, скорочуючи кількість адміністративного персоналу, ми збільшимо кількість людей, які реально стоять на кордоні та оформлюють вантажі.

Я прихильник маленької компактної держави, але робота митників - це робота паритетна з митницями інших країн. Якщо поляки виставляють на пункті пропуску 150 людей, то ми не можемо виставити 20 осіб, запевняючи в їх дуже ефективній роботі. Зрозуміло, що буде різна пропускна здатність з обох боків кордону, яка спровокує відповідні черги. Тому не треба збільшувати кількість персоналу, але бажано перерозподіляти його, вільні кадри направляти на кордони для ліквідації черг.

До речі, про черги. В інтернеті майже щодня шириться інформація про кілометрові затори вантажівок на кордонах в очікуванні проходження митних процедур. Що з цим плануєте робити?

Наш пасажиропотік та товаропотік з Європою зростає. Водночас, останній пункт пропуску був побудований на західному кордоні ще за радянських часів. Зрозуміло, що якісь дрібні пункти відкривалися, але великі - ні. Ба більше, існуючі пункти не збільшуються, дороги до них не стають ширшими, і це великий виклик. У спадок нам дісталася інфраструктура, за яку насправді соромно. Дуже часто це не питання косметичного ремонту, треба робити все з нуля. Чомусь ніхто ніколи цим не опікувався, зараз ми цю роботу розпочинаємо. На жаль, не можемо обіцяти, що за рік перебудуємо всю інфраструктуру. Це вимагає мільярдів гривень, але почнемо з найбільш критичних точок.

Яких саме?

Це - найбільші пункти пропуску на західному кордоні. Багато з них працюють з суттєвим перевищенням розрахункової пропускної здатності. Вони фізично перевантажені, тому ніякі заклики працювати краще не призведуть до поліпшення ситуації. Крім того, потрібно закуповувати сканери, камери, ваги та іншу техніку. Також треба змінювати механізм роботи багатьох пунктів, оскільки він налаштований під інший трафік.

Зараз багато говорять про концепцію «Держава в смартфоні». Митниця теж оголосила про намір зробити сучасними та зручними свої робочі процеси. Це допоможе зменшити черги?

Так. Наша ідея полягала в тому, щоб зробити електронну чергу. Але перш, ніж її робити, треба дати можливість доїхати до пункту пропуску, бо черги, як правило, починаються далеко до нього. Водночас, який сенс в тому, що у водія є аплікація, на якій він може забронювати час для проходження митного контролю, якщо він за декілька кілометрів стоїть у величезній черзі? Тому треба виділяти смуги для цих цілей, або будувати накопичувальні парковки. Є багато ідей, над якими ми працюємо.

Чи обговорювали ви ці ідеї з керівництвом Міністерства інфраструктури? Чи знайшли підтримку?

Так, обговорював з Мінінфраструктури. Також на початку жовтня у мене була зустріч у Державному агентстві автомобільних доріг. Працюємо на всіх фронтах. Концептуально, знайшов підтримку.

Окрім технічного переоснащення, які фактори можуть сприяти скороченню черг на кордоні?

Електронізація митних процесів і кадрова реформа. Зрозуміло, що є окремі вузькі місця, але на кожному етапі можна і треба працювати краще. Ми б дуже хотіли зробити попередню авторизацію пасажирського трафіку. Тобто, якщо ви їдете на власній машині, то можете не лише забронювати собі час, а й попередньо надати митниці документи для пришвидшення проходження контролю. Також дуже хочемо перейти на отримання інформації про всі вантажі, це дозволить пропускати їх швидше. У цій справі буде дуже корисною імплементація нещодавно прийнятого і підписаного президентом закону про спільний транзит з ЄС, який вводить єдині формати документів, фінансових гарантій.

Які ще законодавчі зміни допоможуть митниці працювати більш ефективно?

Сподіваємось, що скоро президентом буде підписаний і наступного року буде імплементуватися нещодавно ухвалений парламентом закон про авторизованих економічних операторів. Мова йде про виокремлення «білого» трафіку - компаній, які готові відкривати доступ до своєї бухгалтерії. Відповідно, вони матимуть багато пільг, зокрема, пришвидшення проходження митних оформлень при перетині кордону, що дозволить розвантажити його для інших типів трафіку.

Крім того, в першому читанні вже прийнято законопроект про посилення боротьби з порушеннями на митниці, пов'язаними з правами інтелектуальної власності. Також ми зараз закінчуємо підготовку та погоджуємо з Міжнародним валютним фондом законопроект про єдину юридичну особу митниці. Це досить об'ємний документ, який вимагає змін до десятків законів, у тому числі, до трудового законодавства, підсудності і підслідності, оперативно-розшукової діяльності. Наступного року ми продовжимо цю роботу.

Ви також анонсували зміни до існуючого Митного кодексу України та прийняття його в новій редакції. Про які саме зміни йдеться?

До змін до Митного кодексу ще далеченько. Будемо їх детально обговорювати з бізнесом. Думаю, все проясниться навесні.

Якою буде кадрова реформа на митниці?

Це питання кваліфікації митників, їх мотивації, відповідно, й підняття зарплат, створення бонусної системи, переведення їх на контрактну службу. Все це треба робити одночасно. Не можна сказати, що ми зосередимося лише на розбудові інфраструктури, а все решта буде якось собі працювати. Лише в комплексі це точно дасть результат.

Чи знайшли ви підтримку уряду в питанні підвищення заробітних плат митників та фінансування самої Митної служби?

Ми зараз над цим працюємо з бюджетним комітетом Верховної Ради та з Міністерством фінансів. Зрозуміло, що це питання складне, але я переконаний, що без його вирішення ми ніколи не позбавимося корупції на митниці. Я не вірю, що у Львові чи в Одесі хтось іде працювати на митницю на заробітну плату в розмірі 6500 гривень і радіє цьому достатку. Є суттєві підозри, що частина цих людей йде працювати на митницю через бажання отримати корупційні доходи, а частина людей, можливо, така неякісна, що не знайшла собі ніякої іншої роботи взагалі. Тому ми маємо поступово підвищити зарплати митників до рівня зарплати митного брокера, це взаємопов`язані професії. Якщо так станеться, то ми зможемо поступово перенабрати людей, вичищаючи погані кадри.

Зрозуміло, що підняття зарплат навіть у десять разів не зробить з корупціонера святого. Адже для людей, які звикли купувати автомобілі класу люкс, типу Rolls-Royce (а це не жарт, у нас є митники, у яких такі авто вказані в деклараціях), розмір зарплати не матиме значення. Але звільнення саме таких співробітників дасть можливість набрати на їх місце етичних професіоналів, які прийдуть не красти, а чесно працювати.

Чи оцінювали ви обсяг контрабанди в Україні? Як збираєтесь її подолати?

Якби ми знали точно її обсяг, то вона б не була контрабандою. Ми розуміємо, що мова йде про десятки мільярдів, але точних обсягів не зможе сказати ніхто. Ми також розуміємо, що у нас є цілі галузі, які знаходяться в тіні, тому що не бачимо їх в митній статистиці.

Що це за галузі?

Наприклад, ми всі ходимо лікувати зуби, таких лікарень багато. Але якщо ви спробуєте знайти стоматологію чи медицину в нашому імпорті, то її буде дуже-дуже мало. Виходить, українці - найздоровіша нація в світі. Таких прикладів багато.

Також можна подивитися на різницю в обсягах імпорту та експорту між країнами Євросоюзу та Україною. З країн ЄС товари вивозяться по одних інвойсах, а далі - є такий термін «ламаються» - і приїжджають до України або інші товари взагалі, або зі значно зменшеною вартістю, а іноді й вагою. Це яскраво видно на прикладі взуття. Але точні оцінки контрабанди неможливі, боротися з нею треба на багатьох етапах.

Які заходи вживає митниця для протидії контрабанді?

Все, що може робити митниця, умовно поділено на три етапи контролю. Перший - обмін інформацією, або звірки з країнами походження, отримання попередньої інформації від корабельних ліній, які везуть товари, і все для того, аби, умовно, телефони iPhone не перетворювалися на керамічну плитку після прибуття в Україну.

Другий - фізичний контроль з метою уникнення ризиків потрапляння на ринок контрабанди. Коли приїжджає машина з написом Second Hand, все одно треба до неї зазирнути, бо, можливо, там якісь брендові речі. І це - найболючіше питання, найважче автоматизувати процес. Це вимагає суттєвих інвестицій в інфраструктуру. Це те ж питання вагів, сканерів, автоматичних камер, які мають бути об'єднані в єдину систему.

Третій, останній етап - статистична інформація, яка дає нам розуміння трендів і дозволяє виявляти дивні збіги. Коли в одному вантажу і одяг, і абразивні круги, то це явно «червоний прапорець» - щось там не так. Важко уявити компанію, яка торгує одночасно джинсами та абразивними кругами. Це те, на чому ми будемо концентруватися в першу чергу.

На жаль, в більшості країн також є корупція. Тому потрібно розвивати одночасно всі три блоки контролю, взаємодіяти з іншими органами, і лише тоді це буде перемога. Зокрема, для нас дуже важливо, аби на етапі реалізації незаконно ввезених товарів Податкова служба також боролася з цими явищами. Адже, якщо контрабандний товар буде складніше продати, менше буде мотивації його завозити.

Зрозуміло, якщо ми складаємо протоколи про відповідні порушення, а судді-корупціонери їх скасовують, то це ускладнює нашу роботу. Всі мають робити свій внесок в лупання цієї скали.

Які найбільш поширені схеми реалізації в Україні контрабандних товарів?

Схеми з фізичними особами-підприємцями (ФОП), які працюють без касових апаратів і з тіньовим оборотом. Також реалізація таких товарів відбувається на деяких ринках, на яких торгують прямо з контейнерів, або через інтернет-магазини. В реальності за цим стоїть організований незареєстрований бізнес.

Насправді не важливо, яким саме каналом контрабанда потрапила в країну: чи поштою, чи контейнером, чи «мурашки» перенесли через кордон, головне - якщо такий товар можна легко продати, значить, на нього є попит. І тут питання не лише в покаранні порушників, а в тому, щоб вивести із тіні такий бізнес, знайти для нього аргументи, комбінацію батога і пряника, аби він запрацював «в білу».

Щоденно митники зупиняють величезні партії контрабанди на кордоні і конфіскують її. А що відбувається з цим товаром далі? Коли нарешті кожен українець зможе придбати ті ж конфісковані iPhone, наприклад, на електронних торгах?

По-перше, це вимагає прийняття необхідних підзаконних документів. Я сподіваюся, що через місяць ми з цим впораємося. Зараз завершуємо повторну подачу документів про продаж всього митного конфіскату на електронних аукціонах «Prozorro. Продажі».

Наразі митниця продає конфіскований товар. Але спочатку складається відповідний протокол про порушення, відбувається конфіскація. Після цього необхідне судове рішення, щоб на законних підставах реалізувати такий товар. А в цьому контексті дуже важлива і судова реформа, тому що через деякі рішення судів не всі товари доходять до етапу реалізації.

Допомогти знизити рівень контрабанди міг би обмін митною інформацією з нашими торгівельними партнерами. Як цей процес зараз відбувається, чи налагоджена взаємодія з митними органами інших країн?

Зараз такий обмін майже не відбувається. Звичайно, є якісь унікальні випадки, які, в більшості, базуються на співпраці колег з різних боків кордону, коли вони в прямому сенсі переходять кордон ногами і оглядають товари. Єдина країна, з якою хоч щось мінімально було налаштоване в плані обміну - Польща. Там за допомогою смс-повідомлень митники надсилали в Україну інформацію про вагу транспортних засобів, які виїжджають з Польщі, і потім переходили на email-листування. Митна співпраця - складне питання, тому що воно торкається не тільки нормативної бази і якихось міжурядових договорів, а й довіри, чого, на жаль, українській митниці дуже сильно не вистачає.

Що саме ви маєте на увазі?

Українські митники по-різному себе зарекомендували, це демотивує наших колег з інших країн ділитися інформацією. Але, я маю надію, що цей процес рухатиметься. Ця кропітка робота розпадається на два блоки: на обмін комерційною інформацією та обмін інформацією, яка юридично називається контрабандою, тобто зброя, наркотики тощо. Друге налаштувати легше, над цим ми вже зараз ефективно працюємо. З комерційною інформацією складніше, але, якщо взагалі не починати, то нічого й не буде зроблено.

Чи проводите ви інвентаризацію майна митниці, ІТ-аудит систем?

Так. Але аспектів багато.

Чи є на балансі Митної служби якісь дивні або непрофільні об'єкти?

На балансі митниці, наприклад, є гірськолижний курорт у Львівській області.

Що з ним плануєте робити? Він діючий?

Виставляти на приватизацію. Він діючий, є крісельний підйомник, ратраки, готель. Є ще багато чого цікавого. Наприклад, елітна нерухомість, купа автомобілів. Наразі проводимо інвентаризацію майна.

Коли плануєте завершити цей процес?

Вже другий керівник інвентаризаційної комісії раптово хворіє.

Дивно. Може, це збіг обставин?

Може збіг. Зараз віруси. Осінь.

Ви зазначили міжнародні поштові відправлення як одну із відомих схем з ухиляння від сплати митних платежів.Яким шляхом буде рухатись Україна для протидії цьому?

Це справді виклик для всіх країн на сьогодні, тому що обсяги інтернет-торгівлі постійно зростають. Для розв'язання цієї проблеми необхідно знайти компроміс між свободою торгівлі та створенням певних умов. Раніше ніколи не було такої ситуації, коли або українські, або польські рітейлери конкурували не тільки з бізнесом всередині країни, а й з такими технологічними гігантами як Amazon, Alibaba та іншими. Постає питання, чи справедлива така ситуація, коли український бізнес платить тут податки та внески, орендує приміщення, наймає людей, на відміну від світових гігантів? Водночас, ми не можемо обмежити право людини купувати джинси у Amazon. Я сам купую там, тому що не можу зі своїм зростом знайти на себе штани необхідної довжини. З іншого боку, ми маємо знайти якийсь компроміс. Можливо, він полягає в скасуванні податків для українського бізнесу, щоб він мав змогу конкурувати зі світовим. Але до цього ми повернемося згодом, і в даному контексті актуальні питання лімітів, оподаткування.

Зараз наша мета - боротися з реальними порушеннями і криміналом, запобігати ввезенню товару для подальшої реалізації великих комерційних партій під виглядом особистого замовлення. Я не вважаю переконливою ефективність встановлення ліміту на безподаткове ввезення посилок. Я навіть виступаю за підвищення ліміту, принаймні, до раніше встановленого рівня - 150 євро, тому що результат, якого ми досягли шляхом його зниження, на жаль, не вражає. Норми необхідно переглядати.

Чи будуть перевірятися поштові перевізники, які надають такі послуги? Я також купую речі за кордоном і одного разу не встигла відправити перевізнику інвойс із зазначенням вартості придбаних товарів, але, на мій подив, мій пакунок успішно пройшов митницю, хоча там було несуттєве перевищення митної вартості, і я мала б сплатити податок...

Якщо у вас було несуттєве перевищення, і ви нічого за це не заплатили, то це якраз нормально. Адмініструвати платежі - умовно, три гривні - для митниці, для бюджету не має ніякого економічного сенсу. Ми тільки на папір витратимо більше, ніж зберемо.

Ще раз наголошую, мене не цікавлять на цьому етапі люди, які купують штани не за 100 євро, а за 120, і мають сплатити з цих 20 євро податок за перевищення ліміту в держбюджет. Це - не дуже ефективно. Митниця навіть не вміє зараз адмініструвати ці платежі. Але, щоб до цього повернутися в майбутньому, ми маємо зробити можливим онлайн-розмитнення. Надати людям можливість подавати спрощені декларації за три хвилини та сплату мита карткою замість сьогоднішніх обов`язкових відвідувань банку.

Чи зустрічалися ви з одіозним львівським контрабандистом Іллею Павлюком і з якою метою?

Скажу чесно: зустрічався з багатьма великими контрабандистами України. Один раз. Для того, щоб донести один простий меседж - митниця тепер буде працювати по-новому, їм не вдасться домовитися зі мною та з моїми заступниками.

Навіть, якщо вони сподіваються, що зможуть домовитися з іншими держслужбовцями в високих кабінетах, я не буду виконувати вказівки та накази. Не буду нікого призначати, або навпаки - не призначати, або закривати очі на якісь порушення.

Особисто з Павлюком у мене була розмова хвилин сім, можливо, десять. Бо про що говорити? Такі бесіди я мав з більшістю таких людей.

Вас почули?

Я не впевнений, що вони мене почули. Але ми будемо боротися, аби всі працювали «в білу».

Якщо говорити про вказівки та накази, чи вже надходять вам такі вказівки «зверху»? Наприклад, з приводу певних призначень на посади в митній службі? Чи тиснуть на вас?

Поки не надходили вказівки, і не тиснуть. Тиснуть тільки в контексті того, що результат треба давати швидше.

Олександра Данько