Вражаючі кадри вибухів і руйнування греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року на південному сході України обійшли весь світ. Тоді вода дуже швидко затопила довколишні населені пункти, постраждали десятки тисяч людей. Точна кількість загиблих досі не з'ясована.

За українськими даними, з пошкоджених внаслідок катастрофи на Каховській ГЕС промислових підприємств витекло близько 600 тонн сирої нафти. За даними експертів Організації Об'єднаних Націй, хімікати зі зруйнованих заводів також серйозно забруднюють воду, ґрунт, екосистеми та сільськогосподарські угіддя. Війна - це не лише людська, але й екологічна катастрофа.

Справа про підрив греблі Каховської ГЕС, яка розслідується в Україні, може перерости в проривний процес проти Росії у Міжнародному кримінальному суді (МКС). Наразі українська влада продовжує збирати докази проти РФ за вчинення воєнних злочинів для процесу у Міжнародному кримінальному суді (МКС) в Гаазі. Йдеться, зокрема, і про знищення довкілля внаслідок воєнних дій. Україна звинувачує Росію у підриві греблі, Москва це заперечує.

"Довкілля не має й надалі залишатися мовчазною жертвою війни", - зазначив в інтерв'ю DW Руслан Стрілець, який до 4 вересня обіймав посаду міністра захисту довкілля та природних ресурсів.

"Людство має усвідомити, що війна дорого коштує. Кожна держава має усвідомити, що війна коштує дорого. Руйнування довкілля коштує дорого", - наголосив Стрілець.

Чого хоче Україна?

Знищення греблі і затоплення - це лише один з багатьох екологічних злочинів, які наразі розслідує українська влада і які можуть бути включені до позову проти Росії.

Українське природоохоронне відомство оцінює збитки, завдані війною лісам, ґрунтам, повітрю і воді російським вторгненням у більш ніж 5 000 випадках, у понад 57 мільярдів євро.

Станом на кінець 2023 року в країні було зруйновано близько 500 очисних споруд і під загрозою опинилися щонайменше 20 відсотків природних заповідників. Генеральний прокурор України Андрій Костін сподівається завершити підготовку для обвинувального акту до кінця року.

"Щодо масштабів забруднення та пошкодження на багатьох територіях можна лише давати оцінку, оскільки збір даних є надзвичайно складним", - розповідає у розмові з DW голова природоохоронної організації Nature Conservation Group Олексій Василюк.

Однак українська неурядова організація "Екодія" змогла зібрати зразки ґрунту на деяких територіях. Аналіз цього матеріалу з зони бойових дій на Донбасі показав, що весь ґрунт забруднений високотоксичними важкими металами в результаті бойових дій.

Подекуди показники вмісту ртуті, ванадію і кадмію перевищували норму більш ніж у сто разів. Важкі метали надзвичайно токсичні у високих концентраціях, оскільки вони накопичуються в організмі і часто не можуть звідти виводитися.

Василюк вважає, що шкода, завдана повітрю, воді й ґрунтам, відчуватиметься ще впродовж десятиліть після закінчення війни. І що деякі території, де зараз точаться бойові дії, ще довго не будуть придатними для сільського господарства.

Колишній український міністр довкілля Стрілець вважає, що Росія має бути притягнута до відповідальності. За його словами, Київ хоче створити прецедент, підготувати прийнятний для міжнародного кримінального переслідування процес, щоб у майбутньому ведення війни за рахунок довкілля не залишалося без покарання.

Якщо МКС візьметься за таку справу, то слід очікувати, що вона затягнеться на багато років, припускає Аарон Дюмон (Aaron Dumont), який досліджує екологічні питання міжнародного права в Рурському університеті в Бохумі. За його словами, для України йтиметься тоді також про вимогу репараційних виплат від Росії.

Коли шкода довкіллю є воєнним злочином?

Організація Об'єднаних Націй визначає знищення довкілля як воєнний злочин лише тоді, коли це неспівмірно з військовою перевагою того, хто його спричинив, а також призводить до серйозної, далекосяжної та довготривалої шкоди для населення.

У лютому головний прокурор МКС Карім Хан оголосив, що в майбутньому злочини проти довкілля переслідуватимуться і розслідуватимуться більш активно.

Досі жодна країна чи особа не була засуджена за знищення довкілля, що кваліфікувалося як воєнний злочин. Це також пов'язано з нечітким визначенням у міжнародному праві, каже Аарон Дюмон.

"Потрібно довести, що й через десятиліття все ще буде знищене довкілля, що можна виміряти, і що є наслідком саме цього обстрілу або цієї конкретної форми війни", - пояснює Дюмон. У минулому довести це було дуже важко, додає він.

Охоплені вогнем нафтові родовища в Іраку

Як приклад він наводить випадок 1991 року. Тоді під час війни в Перській затоці між Іраком та Кувейтом іракські війська під час відступу підпалили понад 700 кувейтських нафтових родовищ, що спричинило екологічну катастрофу в усьому регіоні.

Будь-яка нормальна людина скаже, що це був воєнний злочин проти довкілля, каже Дюмон. "Але тоді, в 1990-х роках, геологам було дуже складно довести, що наслідки цих пожеж можна виміряти і через десять років. Це було просто методологічно неможливо", - пояснює він.

Однак нині все інакше, адже завдяки супутниковим знімкам і новим науковим методам, як вважає Дюмон, шанси на успіх позову проти Росії в деяких випадках є багатообіцяючими.
Пожежа на нафтових родовищах у Кувейті, 1991 рік

Визнання злочинів

Це стосується і знищення греблі Каховської ГЕС. Якби дійшло до оголошення вироку, то це стало б історичним моментом. "Це б справді стало проривом, епохальним моментом в екологічному праві", - каже Дюмон.

Водночас немає певності в тому, чого можна було б досягти таким обвинувальним вироком. Росія не є учасником Римського статуту, базового договору МКС, а також не визнає рішення суду.

Дюмон наголошує на ще одному моменті. "Ми знаємо з досліджень, що для тих, хто постраждав, дуже важливо, щоб ці злочини були визнані. Це, наприклад, фермери або інші люди в регіоні, які залежать від природи. Вони хочуть, щоб їхні питання були частиною таких проваджень".