Після ухвалення в травні закону, який передбачає доступ певних категорій засуджених до військової служби, в Сили оборони України мобілізувалися 3611 людей, що складає більше 13 відсотків від загальної кількості в'язнів в українських колоніях. Про це повідомило 30 липня NGL.media, яке провело аналіз судового реєстру.

"Більше половини звільнень припало на останні два тижні травня, коли закон лише вступив у силу. У червні та липні динаміка значно знизилася, проте озвучена міністром цифра (за словами міністра юстиції Дениса Малюськи, уряд розраховує на мобілізацію не менше 4 тисяч засуджених, що приблизно дорівняє окремій бригаді ЗСУ. - Ред.) уже майже досягнута - і лише за два місяці", - йдеться у матеріалі.

40% мобілізованих в'язнів - судимі неодноразово

Аналіз характеру злочинів, вчинених уже колишніми в'язнями, свідчить, що абсолютна більшість з них були засуджені за крадіжки, грабежі, розбої чи тяжкі тілесні ушкодження, зокрема й такі, що спричинили смерть потерпілого.

"Майже всі вони служитимуть виключно на стрілецьких посадах. Судячи з судових ухвал, лише кілька звільнених служитимуть санітарами, кухарями чи водіями. Дані аналізу NGL.media свідчать, що 40 відсотків цього контингенту - неодноразово судимі особи. Це досить вагома частка, оскільки загалом серед засуджених частка раніше судимих останні кілька років складає 25-26 відсотків", - йдеться в публікації.

Як працює закон про військову службу засуджених

Засуджені, які хочуть скористатися законом, мають бути придатним до служби, що має підтвердити військово-лікарська комісія (ВЛК). Крім того, заборонене звільнення засуджених за низку тяжких злочинів. Не можуть скористатися правом на умовно-дострокове звільнення також ті, хто займав особливо відповідальне становище, наприклад, урядовці чи депутати.

У разі дозволу суду на мобілізацію, ув'язненого умовно-достроково звільняють від основного покарання у вигляді позбавлення волі, але інші обмеження залишаються в силі, наприклад, позбавлення права керувати транспортом чи займати певний тип посад.

Також до них застосовують певні обмеження. Звільнені не мають права на щорічну відпустку, проте можуть отримати до 10 днів відпустки за сімейними обставинами або після висновку ВЛК на час лікування. Також щодо них встановлюють додатковий адміністративний нагляд, здійснювати який має командир військової частини. Контракт із колишніми в'язнями укладають до закінчення воєнного стану, що є головною умовою дострокового звільнення.

За ухилення від укладання контракту їм загрожує покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, тоді як загальна відповідальність за ухилення від мобілізації передбачає 3-5 років позбавлення волі.