Фінансові новини
- |
- 20.12.25
- |
- 09:01
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Як вибори до Європарламенту вплинуть на підтримку України
10:20 07.05.2024 |

До виборів у Європарламент залишився місяць. За їхніми результатами сформується ландшафт політичних сил на наступні п'ять років, який впливатиме не лише на внутрішню, а й зовнішню політику Брюсселя, у тому числі й на питання підтримки України.
Хоча Європарламент не має права законодавчої ініціативи, бо це є пріоритетом національних парламентів. Проте, він відіграє роль у процесі ухвалення законодавчих резолюцій, впливає на формування політичного порядку денного Європейської ради, затверджує склад Єврокомісії та голосує за кандидатури найвищого керівництва ЄС.
У Європарламенті нинішнього скликання важливі для Києва резолюції щодо військової, фінансової та політичної підтримки України завжди набирали необхідну більшість. Оскільки антиукраїнські та часто відверто прокремлівські голоси, особливо серед членів представників ультраправої групи Ідентичність та демократія (ІD) та окремих позафракційних депутатів, істотного впливу не мали.
Загрозу впливу правих популістів не варто недооцінювати
Проте вже незабаром ця ситуація може змінитися. Згідно з оцінками Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), після червневих виборів може відбутися "істотне зміщення вправо у багатьох країнах, правопопулістські та праворадикальні партії здобудуть голоси по всьому ЄС, натомість лівоцентристські та зелені партії їх втратять".
Експерти прогнозують, що дві основні політичні групи в Європарламенті - Європейська народна партія (ЄНП) і Прогресивний альянс соціалістів і демократів - після виборів, ймовірно, втратять кількість місць. Проте ЄНП збереже за собою позицію найбільшої групи і в новому складі Європарламенту, а отже, збереже "й більшість повноважень щодо визначення порядку денного, включно з вибором наступного очільника комісії". Водночас очікується, що втратять свої позиції центристська група "Оновити Європу", а також Зелені/Європейський вільний альянс, прогнозує ECFR.
Згідно з прогнозами, головним переможцем майбутніх виборів стане праворадикальна "Ідентичність і демократія". Не виключається, що вона може стати третьою за величиною групою в новому парламенті після ЄНП та групи Прогресивний альянс соціалістів і демократів. А якщо врахувати, що до групи Європейських консерваторів і реформістів (ECR), яку відносять до "м'яких євроскпетиків" правого спрямування, котра також може збільшити свою присутність, приєднаються деякі позафракційні депутати, які переважно є представниками націоналістичних партій у своїх країнах, то вплив ультраправих та популістів у новому Європарламенті може зрости.
Принаймні експерти Європейського центру політику (ЕРС) прогнозують, що "націоналістичним, праворадикальним законодавцям" у новому Європарламенті дістанеться чверть місць. "Така перспектива викликає серйозне занепокоєння з приводу того, що європейський законодавчий орган десятого скликання може завадити інтеграції в ЄС і виробленню політики в той час, коли геополітика та постійна криза вимагають більшої, а не меншої, єдності та амбіцій у діях Євросоюзу", - застерігає ЕРС.
Наскільки серйозною є загроза того, що у час, коли для протистояння російській агресії і просування своїх євроінтеграційних інтересів Україна потребуватиме ще більшої консолідованості та підтримки з боку ЄС, результати виборів до Європарламенту цю підтримку похитнуть? "Така загроза висока", - визнає директорка римського Інституту міжнародних відносин Наталі Точчі.
У коментарі DW Точчі пояснила, що праві націоналістичні партії більш схильні звертати увагу на внутрішню політику, "плекати, відкрито чи приховано, прокремлівські симпатії та менше захоплюватися боротьбою України за свободу та демократію". Окрім того, ці політики не надто прагнуть шукати компромісів усередині самого ЄС, що перешкоджає здатності блоку ухвалювати рішення за такими ключовими питаннями, як санкції, оборона чи розширення, "котрі є вирішальними для боротьби України за виживання та свободу". "Саме тому високі результати цих партій на червневих виборах становлять серйозні ризики", - наголосила Точчі.
Праві у ЄП йтимуть на співпрацю заради власних інтересів
Припускати, що антиукраїнська позиція праворадикальних партій автоматично перетвориться на їхню політику на час діяльності мандату наступного Європарлампенту, було б помилкою. Такої думки дотримується науковий співробітник словацького аналітичного центру GLOBSEC Роджер Гілтон. "Навіть якщо праві популісти продемонструють високі результати під час червневих виборів, повний крах підтримки України малоймовірний", - наголосив експерт у розмові з DW.
Гілтон пояснює це тим, що успіх діяльності представників цих партій, якщо їх буде обрано до Європарламенту, залежатиме від того, наскільки ефективно їм вдасться просувати питання свого політичного порядку денного. А він значною мірою орієнтований на внутрішні проблеми, наприклад, жорсткий контроль міграції. "Для того, щоб отримати необхідні голоси, вони будуть змушені співпрацювати з ширшим колом членів Європарламенту з інших партій, таких як Європейська народна партія", - зауважує експерт. Таким чином, навіть праворадикальним євродепутатам "доведеться іти на компроміс", що позитивно впливатиме на процес ухвалення "потенційних законодавчих актів на підтримку України".
Наталі Точчі додає, що сформувати сильне антиукраїнське лобі у ЄП представникам праворадикальних партій може завадити і той факт, що "багато цих партій часто не згодні одна з одною щодо питань пов'язаних з Україною". "Вони також мають дуже різні погляди практично на все: трансатлантичні відносини, міграцію, економічну безпеку тощо", - пояснює експертка.
Вибори в США можуть мати негативний вплив
Окрім того, передвиборча скептична риторика щодо України не завжди реалізовується у конкретних діях правих та популістів. "Ми бачимо приклади, що прагматизм зазвичай бере гору. Візьмімо хоча б приклад того, як G7 підтримує Україну за головування італійської прем'єрки Джорджії Мелоні (лідерка правої партії "Брати Італії". - Ред.) чи як спікер Конгресу США Майк Джонсон зрештою поставив на голосування пакет про військову допомогу Києву", - зауважує Роджер Гілтон.
Проте покладатися лише на це не варто. Адже те, як зміниться політика праворадикальних партій у Європарламенті нового скликання може суттєво залежати від того, що станеться в США у листопаді, застерігає Наталі Точчі. "І хоча деякі праві націоналісти в Європі сьогодні все ж дотримуються проукраїнської лінії, але з поверненням Трампа вони можуть швидко змінити свою позицію, і, на жаль, не на краще", - визнала експертка.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Саміт Європейського Союзу затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що поки що не зміг
отримати розгорнуту відповідь про алгоритм дій США в рамках гарантій
безпеки Україні на випадок повторної агресії РФ.
Власники 99,06% ВВП-варантів, які перебувають в обігу на загальну суму $2,635 млрд, підтримали їх повний обмін на звичайні єврооблігації України, йдеться у біржовому повідомленні України у четвер.
З 1 січня 2027 року платники єдиного податку з доходом від 1 млн грн повинні будуть сплачувати 20% ПДВ
Кабінет міністрів України дозволив Міністерству фінансів понаднормово
запозичити 55 млрд грн. Їх планують використовувати на початку
наступного року.
Кожен власник складу рано чи пізно стикається з банальною проблемою -
місця не вистачає. Товарів стає більше, асортимент росте, а стіни
приміщення залишаються на місці.
В Україні стартував оборонний збір на 1 млрд грн для захисту від "Шахедів". Про це повідомляє пресслужба Фонду Сергія Притули. Проєкт під назвою "Єдинозбір" проводиться фондом спільно з 412 бригадою Nemesis та Світовим Конґресом Українців.
Європейський Союз нагадав Україні про важливість подальшої боротьби з
корупцією на тлі надання позики в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027
роки.
Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард в четвер
сказала, що "повністю впевнена" в тому, що лідери Європейського Союзу
домовляться про спосіб фінансової підтримки України.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц надав деталі угоди лідерів Європейського
союзу щодо фінансової підтримки України на 2026-2027: Україна отримає
позику в розмірі 90 млрд євро, яку вона поверне тільки тоді, коли Росія
виплатить репарації.
Три країни-члени Європейського союзу - Чеська Республіка, Угорщина та
Словаччина - не будуть брати участі у реалізації рішення щодо надання
Україні 90 млрд євро кредиту за рахунок бюджету ЄС.
Лідери ЄС, що протягом дня вели дискусію в Брюсселі щодо шляхів
фінансової допомоги Україні, надвечір зупинилися на опції так званого
"репараційного кредиту", відкинувши наразі опцію спільного запозичення.
Йдеться про застосунок, пов'язаний із Sei - блокчейном рівня Layer 1,
який створили спеціально для торгівлі цифровими активами. Застосунок
попередньо встановлюватимуть на всі нові смартфони Xiaomi, що
продаватимуться за межами материкового Китаю та США.
За словами спікерів, одразу після початку повномасштабного вторгнення РФ
у лютому 2022 року Україна перенесла критичні масиви даних до
дата-центрів на території ЄС. Уже в 2023 році стратегія була
трансформована в бік створення суверенних національних дата-центрів із
підтримкою транскордонних рішень резервного копіювання.
Google анонсувала новий експериментальний веббраузер під назвою
Disco, що орієнтований на інтеграцію ШІ у процес перегляду сторінок.
Першою функцією браузера стала GenTabs - віджети, створені на основі
відкритих вкладок, історії чатів і запитів користувача.
AMD може розглядати 2-нм техпроцес Samsung для випуску майбутніх
чипів. Про це повідомляють джерела з Південної Кореї.
Європейський Союз розглядає можливість п'ятирічної відстрочки своєї
заборони на використання двигунів внутрішнього згоряння після сильного
тиску з боку деяких найбільших автомобільних країн регіону.
Зловмисники застосовують нову схему для поширення шкідливого ПЗ Atomic
macOS Stealer (AMOS), використовуючи довіру користувачів до чат-ботів на
зразок ChatGPT від OpenAI чи Grok від xAI. Про це повідомляє Huntress у
своєму дослідженні.
У листопаді український автопарк поповнили понад 11 тис.
автотранспортних засобів на акумуляторних джерелах живлення (BEV). Це
майже втричі більше, ніж у листопаді торік.