У НАТО повідомили, що в навчаннях, крім 28 країн-членів союзу, участь узяли такі країни-партнери, як Україна, Грузія, Ірландія, Японія, Республіка Корея, Швеція та Швейцарія. Безпосередньо в Таллінні працювали 170 осіб і 1 тис. 300 по всьому світу. Сценарій грунтувався на реальних кібер-викликах, включно з атаками на критично важливу інфраструктуру, як-от електричні підстанції, енергомережі та водоочисні споруди, а також порушенні роботи активів НАТО і союзників під час операцій. Метою навчань було підвищення стійкості країн НАТО і партнерів до кіберзагроз, а також їхньої здатності проводити спільні кібероперації.

В інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" виконавчий директор навчань Чальз Елліотт (Charles Elliott, командор Військово-морських сил США) розповів, що безпосередньо під час навчань представники України передавали інформацію з відпрацьовуваних сюжетних ліній навчань своїм колегам. "Наприклад, якщо сюжетна лінія навчань говорить про те, що вашу енергосистему атаковано, вони беруть ці дані і впроваджують їх у національну навчальну аудиторію, кажучи, що саме це відбувається зараз. У сюжетній лінії, яку ми зараз граємо, наприклад, немає електрики в Києві. Я використовую це як приклад, я не кажу, що саме це відбувається. Місцева навчальна аудиторія намагається з'ясувати, чому це відбувається. Суть у тому, що вони посередники між навчаннями тут, у Таллінні, і українською навчальною аудиторією в Києві. І це дає нам змогу разом побудувати мережу. Таким чином ми основуємо цю вправу на трьох всеосяжних цілях. Перша - це співпраця, кооперація, координація, друга - це функціональна сумісність і третя - про експерименти. Крім того, до цього залучені наукові кола, промисловість", - деталізував він.

Відповідаючи на запитання, чи виносили учасники навчань уроки з досвіду українців, Елліотт зазначив, що на початку планування навчань не було відомо, чи братиме Україна участь. "Тому ми не планували конкретних уроків, які ми можемо отримати від українців. У нас були уроки більш загального характеру, але не безпосередньо з України. Я думаю, що наступного року, оскільки цього разу в нас була Україна, ми будемо додавати більше уроків, які могли б отримати безпосередньо з їхнього досвіду. Якими будуть ці уроки, я зараз не можу вам точно сказати, але, вочевидь, з міркувань оперативної безпеки розумно не вдавався б у надто багато деталей. Але достатньо сказати, і як вам відомо, у реальному світі атаки на критично важливу національну інфраструктуру для України постійні. Це те, що передувало вторгненню і триває протягом усього конфлікту, це те, як українські кіберзахисники впоралися з цими атаками. Тому нам дуже важливо подивитися і переконатися, що інші національні навчальні аудиторії зможуть вивчити ці уроки", - констатував директор навчань.

Водночас Елліотт констатував, що найбільше в кібер-компоненті війни, яку проти України веде Росія, його вразила координація "державних і недержавних суб'єктів, коли справа доходить до кібератак". "Я думаю, з точки зору атрибуції очевидно, що легше дозволити недержавному суб'єкту взяти на себе відповідальність, якщо ви хочете, за кібератаку, хоч би де вона відбувалася. Це дає деяким державам правдоподібне заперечення, мовляв, ми цього не зробили", - зазначив він.

Як приклад директор навчань навів активність проросійської хакерської групи, відомої своїми атаками під час російського вторгнення в Україну Killnet. "Вони здійснили різні атаки, за які взяли на себе відповідальність, це і атака на вебсайт НАТО, і відключення електромережі. Ви знаєте, важко прийняти, що це просто недержавний діючий суб'єкт. Я думаю, що, спостерігаючи за можливостями деяких із цих недержавних суб'єктів, стає цілком зрозуміло, що їх підтримують ще десь", - переконаний Елліотт.

Крім того, представник НАТО констатував: той факт, що Україна знову змогла взяти участь у цих навчаннях, " демонструє стійкість України". "Чудово, що вони тут, і ми з нетерпінням чекаємо можливості отримати від них більше уроків, вони чудові вчителі", - резюмував директор навчань.