Через два з половиною місяці після завершення суду над обвинуваченими у справі MH17 слідча група оголосила, що зробила все можливе для встановлення інших підозрюваних, але більше не може пред'явити звинувачення нікому іншому. При цьому слідчі заявили, що відповідальність за те, що сталося, несе президент Росії Володимир Путін, але в нього є імунітет як у голови держави.

Після дослідження десятків фото та відеосвідчень, а також сотень перехоплень телефонних переговорів, слідство встановило, що зенітно-ракетна установка "Бук", яка стріляла по літаку "Боїнг" рейсу МН17, приїхала до Донбасу з Росії, зокрема, з розташування 53-ї бригади ППО.

І у 2014 році, і зараз цією бригадою командує полковник Сергій Мучкаєв. Він підпорядковується наказам міністерства оборони, яке очолює Сергій Шойгу, який, у свою чергу, підпорядковується президенту Росії Володимиру Путіну, зазначили слідчі.

Слідча група (JIT) уточнює, що за посадою Мучкаєв мав знати про переміщення "Бука", але довести це неможливо. Немає жодних свідчень того, що він брав у цьому якусь участь чи навіть перебував у прикордонному районі. З очевидних причин допитати його також не вдалося.

Слідчі також відзначили, що існують вагомі ознаки того, що президент Росії Володимир Путін вирішив поставити підтримуваним Росією сепаратистам ракету, яка збила рейс MH17 у 2014 році. Проте наразі немає припущень того, що саме Путін наказав збити літак.

Під час процесу цитувалися записи телефонних розмов, де російські посадовці казали, що рішення про надання військової підтримки - "за президентом"."Є конкретна інформація, що прохання сепаратистів представили президенту, і це прохання задовольнили", - йдеться в повідомленні.

Втім, невідомо, чи в запиті "явно згадується" система, використана для збиття MH17: "Хоча ми говоримо про вагомі докази, висока планка повних і переконливих доказів не досягнута".

"Крім того, президент користується недоторканністю на посаді голови держави", - відзначили слідчі.

На початку пресконференції представники об'єднаної слідчої групи попередили, що це, ймовірно, їх останній подібний виступ. JIT вважає, що всі можливі версії були ретельно вивчені, слідчі зробили все можливе для встановлення істини, але отриманих результатів недостатньо, щоб висунути звинувачення проти інших можливих причетних.

Екіпаж "Бука"

JIT пообіцяла опублікувати всі дані, які вдалося встановити під час розслідування. Слідчі сподіваються, що це допоможе зрушити ситуацію з мертвої точки.

Слідчі повідомляють, що не називатимуть прізвища можливих причетних, крім кількох людей, чиї імена публічно відомі. При цьому вони наголошують, що всіх цих людей слід вважати невинними - лише суд може встановити їхню провину.

Голландська прокуратура роками заявляла, що екіпаж "Бука", швидше за все, складався з військовослужбовців 53-ї бригади ППО Росії, яка базується у Курській області.

За даними Нідерландів, дві установки Бук вивозили за межі військової частини за кілька днів до катастрофи MH17. Пізніше з'ясувалося, що один "Бук" не дістався місця призначення, зламався дорогою.

Зазвичай екіпаж "Бука" складається із чотирьох осіб. Його діями керує начальник розрахунку у званні лейтенанта, до екіпажу також входять сержант і двоє рядових: оператор, що натискає на кнопку пуску ракети, та водій. Скільки саме людей перебували в тому самому "Буку", що збив "Боїнг", невідомо.

Перший суд

У листопаді в Гаазі завершився суд над трьома росіянами та одним громадянином України, яких звинувачували у причетності до катастрофи "Боїнга".

Одного з них - Олега Пулатова, який влітку 2014 року активно воював у складі військової розвідки "ДНР" та був підполковником запасу ВДВ Росії, - визнали невинним. Інші - Ігор Гіркін (більш відомий під псевдонімом Стрєлков), Сергій Дубинський та Леонід Харченко - визнані винними.

У період, коли у небі над Донбасом збили "Боїнг", Стрєлков був так званим "міністром оборони ДНР". Дубинський очолював військову розвідку "ДНР", а також був старшим офіцером російського ГРУ у відставці. А Харченко, громадянин України, був підлеглим Дубинського та командував підрозділом "військової розвідки ДНР".

Жоден із засуджених сам не брав участі у пуску ракети, хоча Харченко, як вважає суд, міг бути присутнім на місці пуску. Водночас, засуджені допомогли "Буку" прибути на точку пуску, а потім забезпечували евакуацію ЗРК назад до Росії.

У залі суду нікого з засуджених не було, усі вони перебувають у Росії. Але для родичів загиблих, які зібралися в суді, найважливішим було те, що Гаага підтвердила: у 2014 році Росія встановила "ефективний контроль" над керівниками та прихильниками "ДНР". Гаазький суд також зробив висновок, що Москва з середини травня 2014 року допомагала бойовикам самопроголошеної республіки з підготовкою, а також постачала зброю та продовольство, координувала їхні військові дії.

Наприклад, завдяки перехопленням телефонних розмов вдалося з'ясувати, що Олександр Бородай, який керував ДНР з травня по серпень, постійно радився з російськими чиновниками, коли потрібно було ухвалювати серйозні рішення. Зокрема, він просив поради, після того, як був збитий "Боїнг" MH17.

Попри всі ці обставини, зауваження суду про "ефективний контроль" Москви над ДНР на даний момент не накладає на Росію відповідальність за подію. У міжнародному праві немає єдиної думки щодо відповідальності держави за дії окремих осіб. Експерти нерідко сперечаються про те, який саме рівень контролю держави над цими людьми необхідний, щоб говорити про відповідальність країни.

У цьому сенсі Гаага хоч і каже про "ефективний загальний контроль", який Росія мала на Донбасі, акуратно оминає цей гострий кут.

Але нові обвинувачені у цій справі можуть дуже змінити юридичну ситуацію, адже вони, на відміну від раніше засуджених "відставників" Стрєлкова та Дубинського, були кадровими військовослужбовцями та чиновниками Росії.

Є ще одна можливість розглянути відповідальність Росії як держави за катастрофу MH17.

Родичі загиблих проти Росії

Одна з найважливіших справ розглядатиметься у Європейському суді з прав людини, куди родичі загиблих звернулися із 380 скаргами проти Росії. Ці скарги підтримали Нідерланди та окрему скаргу подала Україна.

Наприкінці січня цього року ЄСПЛ об'єднав усі три справи в одну та визнав її прийнятною для розгляду. Головне питання, яке при цьому вирішували в ЄСПЛ, залишалося таким: чи мала Росія де-факто контроль над українськими територіями, з яких було здійснено пуск ракети по "Боїнгу"?

Уряд Нідерландів стверджував, що Росія відіграла ключову роль у катастрофі, а кампанія з дезінформації, організована Кремлем, грубо порушує права родичів загиблих.

ЄСПЛ дійшов висновку, що наявні всі необхідні передумови для розгляду позову. На першому засіданні ЄСПЛ, на якому Росія ще була присутня, вона наполягала, що не мала відношення до сепаратистів, які захопили владу на Донбасі.

Представник Росії при ЄСПЛ Михайло Виноградов переконував суд, що скарги України та Нідерландів необхідно відхилити, бо Росія нібито "ні прямо, ні опосередковано не контролює Донбас".

Лише через кілька місяців після цього, восени 2022 року, Росія організувала на Донбасі постановочні "референдуми" і заявила, що тепер вважає ці регіони частиною своєї території.

Те, що ЄСПЛ визнав скарги допустимими, є проміжною перемогою для родичів загиблих. Але розгляд по суті може затягтися.

Росія залишила Раду Європи, частиною якої є Європейський суд з прав людини, і бажання брати участь у подальших засіданнях не виявляла. Для суду вихід Росії з Ради Європи не перешкода - він компетентний розглядати справи, що належать до того періоду, доки країна ще була частиною міжнародної організації.

Але виникне складність із доказами у справі, адже вони, найімовірніше, знаходяться саме на російській території.

На розгляд справи можуть піти роки, і навіть якщо суд зобов'яже Росію виплатити компенсації родичам загиблих, на практиці це рішення ризикує залишитися символічним: ще влітку в Росії ухвалили закон, яким країна вирішила більше не виконувати рішення ЄСПЛ.