Судді Верховного суду Великої Британії одноголосно постановили, що, згідно із законом про рівність, жінка визначається за біологічною статтю.

Це рішення стало завершенням тривалої юридичної боротьби та може мати значні наслідки для прав статей, які застосовуються в Шотландії, Англії та Уельсі.

Суд став на бік громадської організації For Women Scotland, яка подала позов проти уряду Шотландії, стверджуючи, що захист за статевою ознакою має надаватися лише особам, народженим жінками.

Суддя лорд Ходж заявив, що це рішення не слід сприймати як перемогу однієї сторони над іншою, і підкреслив, що закон як і раніше забезпечує захист від дискримінації для трансгендерних людей.

Організація For Women Scotland попереджала, що якби суд став на бік уряду Шотландії, це мало б наслідки для функціонування одностатевих просторів та послуг, таких як лікарняні палати, в'язниці, притулки й групи підтримки.

У суді уряд Шотландії стверджував, що трансгендерні люди, які мають сертифікат про визнання ґендеру (GRC), мають право на такий самий захист на основі статі, як і біологічні жінки.

Верховний суд мав вирішити, як правильно тлумачити Закон про рівність 2010 року, який діє по всій Великій Британії.

Лорд Ходж заявив, що головним питанням було визначення термінів "жінка" та "стать" у цьому законодавстві.

"Одностайне рішення цього суду полягає в тому, що терміни „жінка" та „стать" у Законі про рівність 2010 року стосуються біологічної жінки та біологічної статі", - сказав Ходж.

Також він наголосив, що закон надає трансгендерним людям "захист не лише від дискримінації за ознакою зміни статі, але й від прямої, непрямої дискримінації та переслідування по суті їхнього набутого ґендеру".

Закон про рівність надає захист від дискримінації за різними ознаками, зокрема за "статтю" та "зміною статі".

Суддів Верховного суду в Лондоні попросили ухвалити рішення щодо того, що саме в цьому законі мається на увазі під словом "стать" - біологічна стать чи юридична, "сертифікована" стать, як її визначено в Законі про визнання ґендеру 2004 року.

Уряд Шотландії стверджував, що закон 2004 року чітко передбачає, що отримання сертифіката про визнання ґендеру (GRC) означає зміну статі "для всіх цілей".

Організація For Women Scotland наполягала на "здоровому глузді" у тлумаченні слів "чоловік" і "жінка", заявивши в суді, що стать є "незмінним біологічним станом".

Реакції на рішення

Перший міністр Шотландії Джон Свінні заявив, що уряд Шотландії приймає це рішення суду.

"Це рішення дає чіткість щодо двох відповідних законодавчих актів, ухвалених у Вестмінстері. Тепер ми розглянемо наслідки цього рішення. Захист прав усіх буде основою наших подальших дій", - написав він у соцмережах.

Біля будівлі Верховного суду співзасновниця For Women Scotland Сюзан Сміт заявила:

"Сьогодні судді підтвердили те, у що ми завжди вірили: жінок захищає їхня біологічна стать. Стать - це реальність, і тепер жінки можуть почуватися у безпеці, знаючи, що послуги та простори, призначені для жінок, - дійсно для жінок. Ми надзвичайно вдячні Верховному суду за це рішення".

"Це рішення приносить чіткість і впевненість - як для жінок, так і для постачальників послуг, таких як лікарні, притулки та спортивні клуби. Одностатеві простори захищені законом і завжди будуть захищені цим урядом", - сказав речник уряду Великої Британії.

Лідерка Консервативної партії Кемі Баденок назвала це рішення "перемогою для всіх жінок, які зазнали особистих образ або втратили роботу лише за те, що озвучили очевидне".

"Важливо пам'ятати, що суд однозначно й чітко підтвердив: закон про рівність захищає всіх трансгендерних людей від дискримінації на підставі зміни статі - і продовжуватиме це робити", - сказала Баденок.

"Глибоке занепокоєння"

Авторка "Гаррі Поттера" Джоан Роулінґ написала в соцмережах:

"Потрібно було три надзвичайні, наполегливі шотландські жінки з армією підтримки за плечима, щоб цю справу почули у Верховному суді, і, здобувши перемогу, вони захистили права жінок і дівчат по всій Великій Британії".

Натомість депутатка Шотландського парламенту від Партії зелених Меґґі Чепмен, відома захисниця прав трансгендерних людей, заявила:

"Це рішення викликає глибоке занепокоєння з точки зору прав людини і є величезним ударом по деяких із найбільш маргіналізованих груп у нашому суспільстві.

Воно може позбавити важливого захисту і залишить багатьох трансгендерних людей та їхніх близьких у тривозі й невизначеності щодо того, як це вплине на їхнє життя та що буде далі".

Генеральний директор правозахисної ЛГБТК+ організації Stonewall Саймон Блейк заявив, що благодійна організація поділяє "глибоке занепокоєння" через рішення суду.

Трансгендерні люди застерігали, що ця справа може підірвати їхній правовий захист від дискримінації за ознакою зміненої статі.

Ця справа стала черговим етапом багаторічної гарячої дискусії щодо прав трансгендерних людей і жінок.

Серед резонансних випадків - скандал навколо трансгендерного ґвалтівника Айли Брайсон, якого спочатку розмістили в жіночій в'язниці, а також триваючий трудовий спір у NHS Fife, де медсестра-жінка виступила проти використання жіночої роздягальні трансгендерним лікарем.

Служба охорони здоров'я NHS Fife заявила, що "ретельно вивчить рішення суду".

Судді постановили, що тлумачення статі як "сертифікованої" (на підставі сертифіката), а не "біологічної", "суперечить визначенням чоловіка і жінки, а отже - захищеній ознаці статі, створюючи непослідовність".

Вони зазначили, що визначення статі як "сертифікованої" послабило б захист для лесбійок, навівши приклад простору або об'єднань виключно для лесбійок - у такому разі трансгендерна жінка, яка відчуває потяг до жінок, вважалася б лесбійкою.

У рішенні також зазначено, що біологічне тлумачення статі є необхідним для того, щоб одностатеві простори функціонували узгоджено.

Йдеться, зокрема, про роздягальні, гуртожитки, медичні заклади та навчальні установи з розділенням за статтю.

Судді вказали, що "подібна плутанина та непрактичність" виникає і в контексті одностатевих об'єднань і благодійних організацій, жіночого спорту, рівності в державному секторі та збройних сил.

"Практичні проблеми, що виникають у разі підходу з „засвідченою" статтю, є очевидними ознаками того, що таке тлумачення є хибним", - йдеться у рішенні суду.

Із чого все почалося

Юридичний спір розпочався у 2018 році, коли шотландський парламент ухвалив законопроєкт, спрямований на забезпечення гендерного балансу в керівних органах державного сектору.

Група For Women Scotland подала скаргу, зазначивши, що міністри включили трансгендерних осіб до квот у межах цього закону.

Це питання кілька разів розглядалося в судах Шотландії.

Міністри з Голіруд (шотландський уряд) виграли останню справу в Шотландії, коли суддя леді Халдейн у 2022 році постановила, що визначення статі "не обмежувалося біологічною статтю або статтю від народження".

Того ж року шотландський парламент ухвалив реформу, яка мала спростити процес юридичного визнання зміни статі.

Однак цю ініціативу заблокував уряд Великої Британії, і згодом міністри Голіруду відмовилися від неї.

Що таке Верховний суд у Великій Британії

Верховний суд - остання апеляційна інстанція з усіх цивільних справ у Сполученому Королівстві, а також з усіх кримінальних справ, порушених в Англії, Уельсі та Північній Ірландії, і з окремих кримінальних справ зі Шотландії. Він розглядає справи, що мають найбільше суспільне або конституційне значення й стосуються всього населення.

У Сполученому Королівстві діє доктрина парламентського суверенітету й відсутня єдина кодифікована конституція, тому повноваження Верховного суду щодо перегляду судових рішень значно обмеженіші, ніж у конституційних або верховних судів деяких інших країн, наприклад, США.

Верховний суд не має повноважень скасувати жоден акт первинного законодавства, ухвалений Парламентом, хоча може рекомендувати його перегляд (уряд не зобов'язаний виконувати ці рекомендації).

Суд розпочав свою роботу у 2009 році, перебравши на себе судові функції Палати лордів. До його складу входять 12 суддів, які, попри відсутність формального вікового обмеження, виконують свої обов'язки до досягнення 70-річного віку або максимум 15 років служби - залежно від того, що настане раніше. Повторне призначення до Верховного суду не допускається.

Призначення суддів Верховного суду формально затверджується монархом. Процес їх відбору передбачає кілька етапів. Спеціальна комісія з відбору кандидатів рекомендує їх прем'єр-міністру, який потім звертається до монарха з проханням призначити суддю.

До складу відбіркової комісії входять представники різних органів, відповідальних за призначення суддів по всій Великій Британії.

Кандидати мають бути суддею Високого суду щонайменше два роки або практикуючими юристами щонайменше 15 років.