Китай використовує рідкісноземельні метали як зброю в торговельній війні зі США, обмеживши їх експорт.

Про це повідомляє Bloomberg, передає Укрінформ.

Як пише видання, це рішення може суттєво вплинути на глобальні ланцюжки постачання високотехнологічної продукції ‒ від електромобілів до оборонної промисловості.

У відповідь на тарифи президента США Дональда Трампа Пекін заявив, що посилить контроль за експортом семи видів рідкісноземельних металів. Серед них - самарій, гадоліній, тербій, диспрозій, лютецій, скандій та ітрій.

Цей крок спричинив значне зростання акцій відповідних компаній галузі у понеділок. Акції China Rare Earth Holdings Ltd. зросли на 10% у Гонконгу, China Northern Rare Earth Group ‒ на 9,2%, а австралійської Lynas Rare Earths Ltd. ‒ на 5,1%.

За даними Геологічної служби США, на Китай припадає близько 70% світового видобутку рідкісноземельних металів. Його контроль над низкою нішевих товарів вже давно розглядається як потенційна геополітична зброя, враховуючи залежність Америки від китайських поставок.

За останні два роки Пекін вже запровадив подібні обмеження на інші важливі ресурси, такі як галій, германій, графіт і сурма на тлі зростання торговельної напруженості.

Ці заходи не є загальною забороною, однак вони означають, що будь-які поставки за кордон піддаватимуться посиленому контролю на предмет того, хто купує і з якою метою. Подібні обмеження в минулому призводили до тимчасового припинення експорту, оскільки компаніям потрібен був час, щоб отримати відповідні сертифікати.

Китайська асоціація виробників кольорових металів запевнила, що експортні обмеження не зашкодять стабільності міжнародного ланцюжка поставок.

Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про запровадження масштабних митних тарифів проти торговельних партнерів Сполучених Штатів, які він назвав «Днем визволення» Америки.

У цьому зв'язку чинний уряд США запроваджує базовий митний тариф у розмірі 10% на всі товари майже з усіх країн. Крім того, додатково вводяться мита щодо конкретних держав. Зокрема, для Китаю - на рівні 34%, Європейського Союзу - 20%, Японії - 24%, Індії - 26%, Південної Кореї - 25%, Великої Британії - 10%, Ізраїлю - 17%.