Зростаюча останніми роками нестабільність світової торгівлі через збройні й торговельні конфлікти, мита та пов'язані з пандемією збої в ланцюжках постачань, спонукала Японію зайнятися відновленням власної напівпровідникової промисловості.

Країна в минулому домінувала на ринку високотехнологічної електроніки й досі може похвалитися деякими передовими технологіями виготовлення мікросхем. Однак у 1980-х роках Японія фактично дозволила таким країнам, як Південна Корея, розвинути великомасштабне виробництво базових мікросхем, оскільки на той час цей сектор був недостатньо прибутковим. Тоді не очікувалося проблем у міжнародній торгівлі, і Японія виходила з того, що може покладатися на імпорт.

Однак уявлення про це змінилося внаслідок порушення ланцюжків постачань, спричиненого пандемією коронавірусу, пояснив в інтерв'ю DW професор у галузі наукової та технологічної політики в Токійському університеті Кадзуто Судзукі. "Раптовий дефіцит чипів у Японії, Європі та США змусив японський уряд усвідомити, що для того, аби промисловість не занепала, нам знадобиться власне виробництво", - сказав він. За словами вченого, останнім часом японський уряд розуміє, що діяти потрібно негайно через політику адміністрації Дональда Трампа, яка перешкоджає вільній торгівлі.

Японія не прагне стати лідером?

"Найважливішим фактором для влади країни є забезпечення власної економічної безпеки", - сказав DW Даміан Тонг, керівник відділу досліджень японського акціонерного капіталу та фахівець із сектору напівпровідників в інвестиційній компанії Macquarie Group у Токіо. За його словами, виникає відчуття, що вкрай важливо, щоб Японія могла виробляти достатньо напівпровідників і задовольняти потреби місцевої промисловості.

"Бум штучного інтелекту" останніх кількох років ще більше привернув увагу японської влади до цього сектору економіки, додав Тонг. Однак він вважає малоймовірним, що Японія спробує повернути собі колишні позиції світового лідера з виробництва мікросхем. За його словами, уряд хоче забезпечити необхідні обсяги виробництва чипів для внутрішніх потреб країни і водночас прагне, щоб "Японія залишалася привабливою для іноземних компаній, які бажають створити тут власні виробничі потужності в майбутньому".

Спільне підприємство тайванського гіганта з Sony і Denso

Ставлячи це собі за мету, Японія реалізує двосторонню стратегію зі стимулювання виробництва. У 2021 році вона запросила світового гіганта з виробництва мікросхем Taiwan Semiconductor Manufacturing (TSMC) спільно з Sony і виробником автокомпонентів Denso побудувати завод у Кумамото на півдні Японії. Вартість проєкту становила 1,2 трильйона єн (7,34 млрд євро), понад 40 відсотків з яких профінансувала держава. Завод виробляє 22- і 28-нанометрові мікросхеми, які використовуються в автомобілях і побутовій електроніці. У 2023 році TSMC оголосила, що через зростаючий попит побудує в цьому регіоні другий завод.

Другим елементом стратегії було створення нового японського виробника напівпровідників Rapidus. З 2022 року японські урядові установи вкладають сотні мільйонів доларів у нову компанію, щоб допомогти їй створити виробничі потужності на Хоккайдо.

Rapidus співпрацює з американською компанією IBM і європейською організацією Belgian Interuniversity Microelectronics Center (IMEC) для впровадження передових технологій напівпровідників у виробництво. Нещодавно японський уряд оголосив, що Rapidus виділять додатково 100 мільярдів єн (619 млн євро) у межах бюджету на 2025 рік.

"Мета - створювати найсучасніші чипи спільно з іншими компаніями, щоб гарантувати, що Японія залишиться глобальним гравцем", - сказав Кадзуто Судзукі. За його словами, у секторі напівпровідників швидко зростає конкуренція, особливо через величезний попит у сферах штучного інтелекту, електромобілів, безпілотного водіння, дронів.

Конкуренція "буде тільки посилюватися"

Тоді як тайванські виробники наразі домінують на світовому ринку передових напівпровідників, японські компанії, як і раніше, досягають успіху у виробництві устаткування, необхідного для виробництва складних чипів. Однак цією технологією в якийсь момент може обзавестися й Китай. Крім того, дедалі загрозливіша позиція Пекіна щодо Тайваню, який він розглядає як бунтівну провінцію, також підживлює побоювання з приводу перебоїв із поставками.

На думку Судзукі, у Японії немає вибору, окрім як "прийняти виклик", оскільки конкуренція "тільки посилюватиметься". Він також вважає, що уряд перебуває на правильному шляху до забезпечення самодостатності у виробництві мікросхем.

"Наша перевага в тому, що в нас є необхідні матеріали та обладнання, необхідні для створення найкращих напівпровідників", - каже професор із Токіо. За його словами, влада розглядає це як останній шанс пожвавити вітчизняну промисловість, поки ще є інженери та вчені з необхідними знаннями.