Німецька промисловість зіткнулася з безпрецедентними викликами. Німеччина, яка колись лідирувала на ринку дорогої і складної продукції, протягом останніх п'яти років переживає спад промислового виробництва. Згідно з нещодавньою доповіддю лондонського Центру європейських реформ (CER), це загрожує країні втратою 5,5 мільйона робочих місць і 20% ВВП.

Вторгнення Росії в Україну змусило Берлін швидко скоротити залежність від російських нафти і газу. Це призвело до зростання цін на енергоносії і завдало серйозної шкоди енергоємним компаніям у хімічній і сталеливарній галузях. Крім того, ще раніше порушення ланцюжків поставок через пандемію COVID призвело до падіння попиту на німецькі експортні товари.

Ще одним важливим фактором, що посилює проблеми, є стрімке перетворення КНР зі світової майстерні, що випускала переважно ширвжиток, на центр виробництва високотехнологічної продукції та інноваційної промисловості. Цьому сприяє ухвалена китайською Компартією стратегія "Зроблено в Китаї 2025", мета якої - стати світовим лідером у галузі передових технологій і виробництва відповідних товарів.

Злет Китаю в передових галузях економіки

Якщо на початку 2000-х років Німеччину практично не торкнувся початковий підйом економіки Китаю, зосереджений у сфері низькотехнологічної електроніки, побутової техніки та текстильної галузі, то тепер промислова політика Пекіна спрямована на такі ключові для Берліна галузі, як автомобілебудування, "зелені" технології й машинобудування.

"Китай наздогнав Німеччину в кількох передових галузях і дуже сильний у них, що сприяє слабкому економічному зростанню у ФРН", - пояснив у інтерв'ю DW Гольґер Ґерґ (Holger Görg), керівник дослідницької групи з міжнародної торгівлі та інвестицій у кільському Інституті світової економіки (IfW).

Швидкість, з якою Німеччина відстає, найбільш яскраво проявляється в автомобільній промисловості. Німецьких автовиробників зараз критикують за недостатній рівень інновацій, за те, що вони проспали перехід на електромобілі та недооцінили ступінь конкуренції з боку китайських брендів, таких як BYD. Ці прорахунки вже призвели до втрати десятків тисяч робочих місць і закриття підприємств у самій Німеччині.

Німецька хімпромисловість і машинобудування також під тиском

Загроза з боку конкурентів з Китаю, що зростає і для інших секторів німецької економіки, не настільки очевидна. Тим часом китайські хімічні гіганти останніми роками значно збільшили випуск продукції, особливо поліетилену та поліпропілену, що призвело до надлишку пропозиції на світовому ринку та зменшення прибутку німецьких компаній, таких як BASF.

Навіть у Євросоюзі, найважливішому ринку для Німеччини, Китай за десять років до 2023 року збільшив свою частку в імпорті ЄС хімпродукції на 60%, тоді як частка Німеччини впала на понад 14%, з'ясував Дослідницький інститут видавничої групи Handelsblatt. Німецьке машинобудування, яке славиться надійністю та якістю, також стикається з сильною конкуренцією з боку китайців: тоді як частка Німеччини на ринку експорту промислового устаткування з 2013 по 2023 рік знизилася до 15,2%, частка Китаю зросла більш ніж наполовину - з 14,3% до 22,1%.

Китайські компанії мають переваги за рахунок держсубсидій

Ці виклики посилюються політикою влади Китаю, що передбачає високі державні субсидії вітчизняним компаніям, внаслідок чого ті можуть випускати продукцію за цінами, з якими західні фірми не можуть конкурувати. За найскромнішими підрахунками, у 2019 році субсидії для підприємств промисловості в КНР становив близько 221 мільярда євро. У доповіді Міжнародного валютного фонду, опублікованій 2022 року, зазначалося, що більша частина таких субсидій припала на хімічну, машинобудівну, автомобільну та металургійну галузі.

Клаудія Барковськи (Claudia Barkowsky), керуюча директорка по Китаю Об'єднання німецьких машинобудівників і виробників промислового обладнання (VDMA), заявила минулого тижня в інтерв'ю Handelsblatt, що німецькі машинобудівні компанії опинилися під тиском, оскільки їхні китайські конкуренти пропонують значно нижчі ціни на продукцію, "інколи на 50% відсотків або навіть ще нижчі".

Як показало опитування, проведене Німецько-китайською торговельною палатою (AHK), більш ніж половина німецьких компаній, що працюють у КНР, очікують, що їхні китайські конкуренти стануть інноваційними лідерами у своїх галузях протягом наступних п'яти років.

Чи був Берлін сліпий щодо підйому Китаю?

Бред Сетсер, співавтор доповіді CER, сказав у розмові з DW, що китайський експорт у сегментах із високою доданою вартістю "не розвинувся за одну ніч", і поставив такі запитання: "Як німецька промисловість зможе пережити другий китайський шок? Чому попередні уряди Німеччини не усвідомили цього і не адаптували свій курс до змін більш рішуче?"

Наразі економісти закликають владу Німеччини скоригувати свою торговельну, промислову та податкову політику, щоб не втратити позиції провідного світового промислового виробника. З економічного погляду, спроби повернути собі домінуюче становище в цих секторах - не найкраща ідея, попереджає Ґерґ. На його думку, "важливо зосередитися на тих галузях, де Німеччина, як і раніше, сильна - на фармацевтиці, біотехнологіях, а також на економіці знань".

Змусити Китай збільшити внутрішнє споживання

У доповіді CER міститься заклик до наступного уряду Німеччини - ймовірно, коаліції консервативного блоку ХДС/ХСС і Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) - чинити тиск на Китай, аби той збільшив внутрішнє споживання. Автори дослідження також пропонують використати заходи ЄС щодо захисту торгівлі та підвищити ввізні мита на китайський експорт, що сильно субсидується, наприклад, на електромобілі та вітрогенератори.

"Німеччині потрібні альтернативні ринки для її автомобілів і високотехнологічного обладнання. І, безумовно, найбільшим ринком для неї є європейський, - вказує Сетсер, який також є старшим науковим співробітником Ради з міжнародних відносин (CFR) зі штаб-квартирою в Нью-Йорку.

Експерт: Німецькому бізнесу потрібно змінити свій менталітет

Серден Озджан (Serden Ozcan), професор інновацій та трансформації бізнесу в Школі менеджменту WHU-Otto Beisheim у Дюссельдорфі, вважає, що політикам і лідерам бізнесу Німеччини необхідна комплексна зміна менталітету. Озджан піддав критиці типово німецький "страх перед агресивною конкуренцією".

Крім того, професор вважає, що уряд у Берліні надає занадто велику підтримку компаніям, які більше не є конкурентоспроможними. "У Китаї все з точністю до навпаки, - уточнив Озджан в інтерв'ю DW. - Вони діють набагато жорсткішим чином, за принципом "виживає найсильніший", і дають можливість десяткам компаній увійти в галузь, що розвивається, хоча багато хто з них зазнає невдачі. Ті ж, хто виживають, стають неймовірно сильними".

Очікується, що грандіозні плани Німеччини з переозброєння Бундесверу і модернізації інфраструктури на майже трильйон євро протягом найближчих дванадцяти років допоможуть стимулювати економіку країни, яка слабшає. При цьому є побоювання, що влада втратить можливість підтримати галузі промисловості, що зростають. "Велика частина (запланованих до виділення коштів. - Ред.) призначена для військових витрат. Якщо все піде правильно, великі інвестиції в нові системи озброєнь можуть також сприяти розвитку невійськових технологій", - прогнозує Гольґер Ґерґ з IfW.

Сильні сторони німецької економіки

"Німеччина дуже добре вміє генерувати нові знання і потім продавати їх. Тут у неї все ще є перевага, і ми повинні продовжувати розвивати її", - переконаний Ґерґ. Професор Серден Озджан натомість констатує, що нове покоління керівників компаній краще, ніж нинішнє, розуміє проблеми німецької промисловості та може швидше адаптуватися до змін.

"Автовиробник більше не конкурує з іншими автовиробниками. Він бореться з компанією Tencent, що займається відеоіграми, - пояснює Озджан, маючи на увазі вихід китайського інвестиційного холдингу на ринок електромобілів. - У майбутньому ліки від раку розроблятимуть компанії, що займаються штучним інтелектом, а не фармацевтичні гіганти".