Банки Казахстану, що став великим транзитним хабом для поставок у Росії товарів в умовах санкцій, знову блокують платежі для компаній, що працюють з РФ.

Про це йдеться в листі, який направили депутати фракції "Ак Жол" казахстанського парламенту на ім'я голови Нацбанку Казахстану Тимура Сулейменова та прем'єра країни Олжаса Бектенова, передає The Moscow Times.

Як пишуть депутати, казахстанські банки вимагають, щоб їхні клієнти відмовилися від експорту продукції до Росії, а інакше погрожують закрити кредитні лінії. Банки також відмовляються проводити перекази, оскільки побоюються, що угоди можуть бути пов'язані з товарами, включеними до списків санкцій США. Це своєю чергою загрожує банкам вторинними заходами за порушення режиму санкцій.

Джерела у великих компаніях Казахстану підтвердили: проблема грошових платежів та розрахунків із Росією та Казахстаном стоїть гостро.

"Це такий хвилеподібний рух. Щойно ми знаходимо варіанти розрахунків, як через якийсь момент відбувається чергове посилення, і все починається наново", - пояснив співрозмовник.

Нацбанк Казахстану у відповіді на запит депутатів визнає: банки допускають так званий overcompliance - тобто надлишкові перевірочні процедури. При цьому казахстанський регулятор зазначає, що "ризик застосування вторинних санкцій з боку іноземних держав виключити неможливо", навіть якщо учасники угод безпосередньо не включені до списків санкцій.

Казахстан став великим хабом із ввезення товарів до РФ після того, як західні компанії залишили російський ринок, а банківські санкції обмежили можливості проводити платежі в головних світових валютах.

Однак у квітні 2023 року казахстанська влада посилила контроль за пересуванням товарів через кордон Єврозійського економічного союзу, а в жовтні запровадила заборону на експорт до Росії 106 видів підсанкційної продукції.

Про нову хвилю проблем з казахстанськими банками стало відомо незабаром після того, як Мінфін США посилив санкції проти російської фінансової системи, включивши до "чорних списків" ще 50 кредитних організацій, зокрема "Газпромбанк" - останній із великих російських держбанків, який зберігав доступ до системи SWIFT та розрахунків у доларах.

Як повідомлялося, в січні цього року чотири банки Казахстану призупинили випуск платіжних карток для нерезидентів, у тому числі для громадян Росії. Зокрема, йдеться про Halyk Bank, "Євразійський банк", "Нурбанк" і казахстанську "дочку" російського ВТБ.

Перед тим стало відомо, що аналогічні заходи вжили Home Credit Bank (дочірня структура чеської групи PPF) та Kaspi Bank.

Також повідомлялося, що в січні російські імпортери не змогли оплатити поставки товарів на суму до $5,4 млрд. На стільки за місяць зросли зовнішні зобов'язання, і це сталося "в основному внаслідок зміни заборгованості за незавершеними зовнішньоторговельними розрахунками".

За минулий рік російські імпортери не змогли сплатити за поставки товарів на мільярди доларів, а експортери - повернути десятки мільярдів виручки за свою продукцію. Зовнішні зобов'язання Росії збільшилися на $8,6 млрд (після скорочення на $7,5 млрд у 2023 році).

На початку цього року стало відомо, що зростання неплатежів через проблеми, що накопичуються в російській економіці, високі відсоткові ставки й труднощі з розрахунками в зовнішній торгівлі змушує бізнес у Росії повертатися до популярної в 1990-ті роки схеми розрахунків за передоплатою.

У листопаді минулого року повідомлялося, що посилення вимог іноземних банків, що обернулося тривалими затримками та відмовами в оформленні платежів для російських компаній, змушує деяких повертатися до бартерних угод, які загрожують падінням зборів до бюджету РФ.

21 листопада 2024 року Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) внесло до санкційних списків "Газпромбанк" та ще понад 50 російський банків, понад 40 російських реєстраторів цінних паперів і 15 посадовців фінансового сектору РФ.