Дональд Трамп і Володимир Путін змушують Німеччину змінювати конституцію. Невпевненість у подальшій підтримці США союзників по НАТО на тлі війни Росії проти України - головні причини, що змусили консерваторів із блоку ХДС/ХСС і соціал-демократів ініціювати зміни до Основного закону Німеччини. Обидві партії планують сформувати у квітні правлячу коаліції та, відповідно, новий німецький уряд на чолі з Фрідріхом Мерцом (Friedrich Merz). Переговори щодо цього стартують у четвер, 13 березня. Цього ж дня в Бундестазі відбудеться перше з двох позачергових засідань щодо конституційних змін. Друге і вирішальне засідання Бундестагу з цього питання заплановано на 18 березня.

Мета запропонованих змін - пом'якшити прописані в Основному законі Німеччини обмеження щодо обсягу державного боргу і різко збільшити витрати на оборону та інфраструктуру. Обмеження щодо держборгу було запроваджено після світової фінансової кризи 2008 року. Тоді німецький уряд за допомогою масштабної кредитної програми втримав економіку країни на плаву, але це мало стати винятком. Тепер до схожих методів Берлін змушує насамперед геополітика.

Багатомільярдні кредити на інфраструктуру та оборону

Незвичайні не тільки суми, а це сотні мільярдів євро, а й темпи. Внести зміни до конституції пропонується старим складом Бундестагу, тобто ще до 25 березня, коли збереться обраний на дострокових виборах у лютому новий парламент. Поспіх пояснюється тим, що в новому Бундестазі в ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) і Лівої партії буде так звана "блокуюча меншість". Без них змінювати конституцію буде неможливо, а домовлятися з ними, передусім з АдН, для інших партій - не варіант.

Суть запропонованих змін - створення терміном на 10 років спецфонду на 500 мільярдів євро для інфраструктурних проєктів - ремонту доріг, мостів, шкіл та іншого. Німецькі ЗМІ називають ці суми "історичними" та "запаморочливими". Для порівняння - видатки федерального бюджету у 2024 році становили приблизно 466 мільярдів євро. З них на армію було витрачено близько 52 мільярдів.

Також передбачається зняти боргові обмеження для витрат на оборону, що перевищують один відсоток ВВП. Іншими словами - витрати на оборону до одного відсотка ВВП планують покривати з регулярного бюджету, а все інше - в кредит. Це дасть змогу посилити програму переозброєння Бундесверу, зокрема, у зв'язку з тим, що значну частину танків, бронемашин, ракет, систем ППО, артилерії та інших боєприпасів передали та продовжують передавати на підтримку України, яка четвертий рік відбиває масштабний напад Росії.

Посилення Бундесверу на тлі заяв Трампа

Танки - дорогий, але не найдорожчий товар у шопінг-листі Бундесверу. У 2024 Бундестаг схвалив замовлення на 105 нових німецьких танків Leopard 2 плюс обслуговування на загальну суму близько трьох мільярдів євро. У 2022 році, вже після масштабного вторгнення Росії в Україну, було ухвалено рішення закупити 35 сучасних американських винищувачів п'ятого покоління F-35 на загальну суму близько восьми мільярдів євро. Щоправда, зараз на тлі сумнівів у підтримці Європи з боку адміністрації президента США Дональда Трампа лунають пропозиції переглянути угоду, але поки вона в силі. Новий президент США вимагає від союзників збільшити витрати на оборону до п'яти відсотків ВВП, ставлячи під сумнів американську підтримку для тих, хто, на його думку, витрачає недостатньо.

Очікується, що найближчими роками витрати на потреби німецької армії та допомогу Україні становитимуть понад три відсотки ВВП. Зараз цей показник на рівні двох відсотків, що є зобов'язанням для членів НАТО. Німеччина досягла цього показника не з бюджету, а завдяки заснованому 2022 року спецфонду для Бундесверу обсягом 100 мільярдів євро. Але цей кошик майже порожній, тож саме тому ймовірні майбутні партнери по коаліції планують новий.

Ультраправа АдН подала в Конституційний суд

Згідно з нинішнім планом, на першому засіданні Бундестагу найближчого четверга запропоновані зміни будуть розглянуті в першому читанні, а на другому - проголосовані остаточно. Потім, 21 березня, зміни має затвердити Бундесрат - палата земель німецького парламенту. В обох випадках потрібні дві третини голосів, яких у консерваторів і соціал-демократів немає. Для затвердження їм потрібна підтримка або Зелених, або лібералів з Вільної демократичної партії (ВДП). Зелені заявили, що не голосуватимуть за законопроєкт і запропонували свій. В ньому вони, зокрема, пропонують збільшити бюджетну частину фінансування бундесверу і чіткіше прописати допомогу Україні.

Але червона карта від Зелених - не єдина перепона для майбутнього уряду. Змін до конституції намагається не допустити опозиційна "Альтернатива для Німеччини", у якої в новому Бундестазі буде друга за величиною фракція після ХДС/ХСС. Її депутати вже подали позов до Конституційного суду з вимогою не допустити позачергових засідань Бундестагу старого складу, мотивуючи тим, що у них недостатньо часу для "формування політичної волі". Якщо ж усе-таки пропозиції будуть проголосовані, АдН збирається їх оскаржувати. З позовом проти засідань виступила і Ліва партія, яка дотримується пацифістських позицій і виступає проти збільшення витрат на оборону. Водночас у партії просигналізували, що відкриті до пропозицій, які скасовують чи реформують обмеження щодо держборгу загалом.

Зрештою, у самих партіях, які ініціювали зміни до конституції, теж є незгодні. Так, ЗМІ цитують молодіжне крило Християнсько-демократичного союзу (ХДС), яке пропонує по-іншому розподілити витрати на оборону з урахуванням можливого повернення до призовної армії. Німеччина в 2011 році призупинила норму про загальний військовий обов'язок. На тлі війни Росії проти України дедалі більше експертів вважають, що повернення до нього в Німеччині - питання часу.