Темпи зростання економіки Росії сповільнюються. Те, про що вже тривалий час говорять експерти, починає визнавати і влада. "З'являються перші ознаки охолодження в економіці, вже за підсумками листопада і грудня ми бачимо, що зростання перестало бути фронтальним, - констатував на початку тижня міністр економічного розвитку РФ Максим Решетніков. - Сповільнилися темпи в низці галузей: харчовій промисловості, хімпромі, деревообробці, окремих галузях машинобудування".

За 2024 рік російський валовий внутрішній продукт (ВВП) зріс на 4,1 відсотка, у 2023 році - на ті самі 4,1 відсотка. Таких високих темпів економічного зростання не спостерігалося з початку 2010-х. Яким буде зростання 2025 року і чи буде воно взагалі?

"Величезні досягнення" російської економіки

На початку лютого прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін доповів Володимиру Путіну, що 2024 року російська економіка зростала сильніше, ніж прогнозувалося, а її розмір досяг історичного максимуму - 200 трильйонів рублів. Мішустін наголосив, що результату досягнуто попри безпрецедентний санкційний тиск, і додав, що у країн, які запроваджували санкції, справи йдуть не так блискуче: "Ви прекрасно орієнтуєтеся в тому, у кого що".

Путін останнім часом особливо любить такі порівняння і з задоволенням підтримав розмову: "Наскільки я бачу за офіційною статистикою, США - 2,8 відсотка, загалом гарний показник. У Єврозоні, звісно, все скромніше: у Франції - зараз говорю про провідні економіки Європи - зростання 1,1 відсотка, а у Федеративній Республіці Німеччині - взагалі мінус 0,2 відсотка".

Спікерка Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко, коментуючи цифри Мішустіна, оголосила, що в Росії спостерігається справжнє "економічне диво". За її словами, "величезні досягнення" Росії аналізуватимуть економісти в усьому світі, з урахуванням російського досвіду переглянуть економічні теорії та перепишуть підручники.

Однак слова Решетнікова суперечать риториці про "величезні досягнення" та "економічне диво". Насправді ж суперечності тут немає. Вся річ у тому, яким чином цих показників було досягнуто.

"Марафонець на стероїдах" чи "біг під кокаїном"?

Останнім часом експерти почали порівнювати економіку Росії з марафонцем, який важко хворий, але продовжує бігти на стероїдах. Старша наукова співробітниця вашингтонського Інституту світової економіки Петерсона Еліна Рибакова вважає цю метафору не зовсім точною і пропонує натомість іншу: "Стероїди все ж дають м'язову масу. Я б не назвала це м'язами. Швидше це схоже на біганину під кокаїном".

Під "кокаїном" Еліна Рибакова має на увазі масштабні бюджетні вливання, які російська влада спрямовує в сектори економіки, що обслуговують військові потреби. Саме в цих секторах зосереджене основне зростання. Приміром, виробництво готових металевих виробів (у цій категорії враховуються зброя і боєприпаси) у 2024 році, за даними Росстату, зросло на 35,7 відсотка, виробництво комп'ютерів, електроніки та оптики - на 30,5 відсотка, виробництво інших транспортних засобів (у цю категорію потрапляють дрони) - на 26,6 відсотка. Але це зростання не призводить до збільшення "м'язової маси", бо військова продукція одразу вирушає на поле бою, де знищується. Приросту національного багатства таке зростання не дає.

Водночас цивільні сектори економіки або не збільшують випуск, або роблять це дуже повільно. Вони б і раді були виробляти більше, але не можуть через вкрай дорогі кредити. А кредити дорогі, тому що Центробанк РФ (ЦБ РФ) високою ключовою ставкою намагається погасити інфляцію, яка розігналася через зростання зарплат у ВПК, звідки процес перекинувся на весь ринок праці. Росіяни хочуть витрачати, але товарів на всіх не вистачає. За нормальної ситуації вони б купували імпортні, але імпорт обмежено санкціями.

Виходить замкнуте коло. Дорогі кредити обмежують виробництво в цивільних секторах, що призводить до дефіциту товарів. Який своєю чергою посилює інфляцію, оскільки попит перевищує пропозицію. Водночас "оборонка" від нестачі грошей не потерпає - підприємства ВПК отримують кредити на пільгових умовах.

Кінець воєнної ейфорії

Звітуючи перед Путіним, Мішустін зазначив, що наприкінці 2024 року зростання економіки загалом прискорилося. За даними Росстату, які він навів, у грудні, якщо порівняти з листопадом, приріст промислового виробництва становив 2,3 відсотка, а якщо порівняти із груднем 2023 року - 8,2 відсотка.

Але без урахування військових галузей цифри значно скромніші: +1,2 відсотка порівняно з листопадом 2024-го і +1,3 відсотка порівняно з груднем 2023 року. І навіть це невелике зростання не зможе закріпитися, тому що було зумовлене разовими факторами, застерігають експерти

Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП), який консультує російський уряд.

"Промисловість увійшла у стагнацію з початку літа - невелике зростання останніх місяців лише компенсує зниження випуску в червні-липні

, - пояснюють аналітики ЦМАКП. - Якщо ж розглядати обсяг промислового виробництва без урахування секторів з відчутною присутністю ВПК, слід констатувати, що стагнація спостерігається з середини 2023 року". Саме ці тренди має на увазі міністр Решетніков, коли говорить про те, що "зростання перестало бути фронтальним".

З "бігу на кокаїні" російській економіці належить для початку перейти на спортивну ходьбу. Уряд очікує, що 2025 року економіка зросте на 2,5 відсотка. Це найоптимістичніший прогноз. Центробанк, приміром, очікує зростання ВВП на 1-2 відсотки, ЦМАКП - 1,5-1,8 відсотка. Міжнародні організації, як-от Світовий банк і Міжнародний валютний фонд, також прогнозують зростання приблизно на 1,5 відсотка.

Загроза нестримної інфляції

Про те, що "бігти на кокаїні" не вийде нескінченно довго, давно застерігали експерти Центрального банку. У доповіді

"Про що говорять тренди", яка вийшла нещодавно, вони говорять про це прямо: "Продовження швидкого зростання економіки в умовах вичерпання ресурсів (виробничих потужностей, робочої сили) неможливе. Якщо в таких умовах продовжити стимулювання попиту [бюджетними вливаннями], неминуче прискорення високої інфляції, яка приведе економіку до рецесії".

Мова йде про те, що інфляція може почати самовідтворюватися - таку інфляцію ще називають галопуючою, пояснює

економіст, а в минулому високопосадовець фінансового блоку Олег В'югін. Коли ціни починають стійко зростати двозначними темпами, компанії, стикаючись із падінням попиту, не знижують вартість продукції, а навпаки, скорочують виробництво, щоб уникнути збитків. Цей процес і називається рецесією, про яку застерігає ЦБ РФ.

"Протидіяти загрозі нестримної інфляції, мабуть, можна тільки шляхом припинення зростання попиту з боку сектору державного управління і збереження антиінфляційної ставки ЦБ протягом необхідного для активізації її ефекту часу", - вказує В'югін. Іншими словами, потрібно зняти економіку з воєнних рейок.