У 2022 році Росія спробувала використати проєкт будівництва АЕС "Аккую" в Туреччині для створення "офшорного доларового резерву", який мав допомогти Москві обходити санкції.

Про це розповіли The Wall Street Journal (WSJ) обізнані джерела.

За їхніми словами, у вибудовуванні схеми брали участь високопоставлені російські чиновники, включно з главою Банку Росії Ельвірою Набіулліною, і турецькі офіційні особи з оточення президента Реджепа Ердогана, зокрема один із його найближчих радників, глава Національної розвідки Туреччини Ібрагім Калин.

Згідно з планом, Газпромбанк, який не перебував на той момент під санкціями США, мав надати кредит у розмірі близько $9 млрд на будівництво "Аккую", яким займається "Росатом".

Гроші передбачалося переслати через два американські банки - JPMorgan і Citigroup - на рахунок АЕС у найбільшому державному банку Туреччини "Зіраат", а потім перенаправити їх на рахунки російських компаній у цій же кредитній організації.

У цьому разі, як зазначає WSJ, Москва могла уникнути необхідності здійснювати подальші транзакції через США. Фінансувати кредит таємно мав Банк Росії. Інтерес Туреччини до схеми пояснювався тим, що країна могла залучити необхідні їй долари, щоб боротися з інфляцією, що розігналася.

Як пише WSJ, Росії вдалося перевести в Туреччину понад $5 млрд влітку 2022 року. Однак це привернуло увагу Мін'юсту США, який заблокував черговий транш через JPMorgan на $2 млрд. Ці кошти заморозили, а 2024 року прокурори почали шукати можливість конфіскувати гроші через подання цивільного позову, але адміністрація президента Джо Байдена зупинила процес через побоювання, що це погіршить відносини з Туреччиною.