За повідомленнями місцевих ЗМІ, у Швеції застрелили чоловіка, який спровокував бурхливі протести після спалення Корану в 2023 році.

Повідомляють, що 38-річного Салвана Моміку вбили у квартирі в Стокгольмі у середу ввечері.

Стокгольмська поліція повідомила, що п'ятьох людей заарештували після того, як вночі був застрелений чоловік у віці близько 40 років.

Місцеві ЗМІ повідомили, що Моміка вів пряму трансляцію в соцмережах приблизно в той час, коли його застрелили.

Іракця Моміку, який живе у Швеції, влітку 2023 року звинувачували в "агітації проти етнічної групи".

Вирок, який мали винести 30 січня, відклали після того, як "підтвердили, що один із обвинувачених помер", повідомив окружний суд Стокгольма.

Моміка проводив низку антиісламських акцій протесту, що викликало обурення в багатьох країнах з мусульманською більшістю.

Біля посольства Швеції в Багдаді двічі відбувалися заворушення, а шведського посла вислали з міста через дипломатичний конфлікт.

У червні 2023 року Уряд Швеції дав дозвіл Моміці на акцію протесту, під час якої він спалив священну книгу, заявивши, що це відповідає законам про свободу слова.

Спалення Корану та вступ Швеції до НАТО

Моміка спалив екземпляр Корану у сквері біля головної мечеті Стокгольма у червні 2023 року у перший день мусульманського свята Ід аль-Адха (у деяких країнах відомий як Курбан-байрам), який відзначають у всьому світі.

Саудівська Аравія, Ірак, Іран, Марокко та інші країни ісламського світу засудили цей вчинок, а влада Іраку назвала його расистським та безвідповідальним.

Акція Моміки була не першою подібною у Швеції - у січні того ж року Коран біля посольства Туреччини в Стокгольмі спалив Расмус Палудан, лідер данської антиісламістської партії Stram Kurs ("Жорсткий курс").

Після цього президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Швеції не варто розраховувати на те, що Туреччина схвалить її вступ до НАТО.

"Швеція не повинна очікувати від нас підтримки вступу до НАТО, - заявив тоді Ердоган. - Цілком очевидно, що ті, хто влаштував таку ганьбу перед посольством нашої країни, більше не можуть розраховувати на прихильність з нашого боку щодо їхньої заявки".

Моміка, своєю чергою, після своєї акції казав, що не бажає саботувати процедуру вступу Швеції до НАТО, і навіть спочатку хотів почекати, поки це питання не буде вирішено.

"Я не хочу нашкодити країні, яка мене прийняла і зберегла мою гідність", - казав він шведським ЗМІ, не пояснивши, однак, чому він все ж таки вирішив виконати задумане, попри те, що Швеція була на той час далека від вирішення питання вступу до НАТО.

Під різними приводами, у тому числі і через спалення коранів, Туреччина довго затягувала цей процес, поки Швеція не посилила антитерористичне законодавство та вжила інших заходів, яких вимагав Ердоган.

Як наслідок, Швеція офіційно стала 32-м членом Північноатлантичного альянсу лише у березні 2024 року, хоча могла це зробити на півтора року раніше.

Вступ Швеції в НАТО і війна в Україні

Затримка із вступом Швеції до НАТО опосередковано вплинула і на війну в Україні. Як позаблокова країна вона частково стримувала постачання Україні озброєння для відбиття російської агресії. Це стосувалось і наземної техніки, і літаків "Гріпен". Воно їй було потрібне для власної оборони.

Очікувалось, що у разі швидкого вступу до НАТО і отримання гарантій безпеки країна б швидше надала Україні ці літаки. Проте через затягування із вступом передача теж затягнулась. А коли навесні 2024 року членство стало реальним і країна почала готувати передачу, то союзники по НАТО попросили її цього не робити, момент був втрачений.

Причина полягала у тому, що Бельгія, Нідерланди, Данія та Норвегія вже готували передачу Україні F-16, а тому "Гріпени" вже мали почекати, щоб не завадити авіакоаліції.

Gripen - це доволі нові винищувачі, які при цьому вважаються не дуже вибагливими до обслуговування та можуть нести широку номенклатуру озброєння.

Після вступу в НАТО Швеція надала Україні два літаки системи повітряного раннього попередження та управління (AEW&C) ASC-890.

Також країна суттєво посилила передачу іншого озброєння.