У Москві президенти Росії та Ірану Володимир Путін та Масуд Пезешкіан підписали угоду про стратегічне партнерство.

Зміст документа заздалегідь не розголошувався, однак із заяв російських та іранських чиновників можна було зробити деякі висновки щодо нього.

Ні для кого не секрет, що один із головних аспектів російсько-іранської співпраці - взаємне постачання зброї.

Що говорили про договір в Москві

Керівник МЗС Росії Сергій Лавров в інтерв'ю агентству "РИА Новости" наголосив на співпраці у сферах безпеки та оборони.

У договорі, за його словами, "приділяється особлива увага зміцненню взаємодії в інтересах миру та безпеки на регіональному та глобальному рівнях, закріплено прагнення Москви та Тегерана до більш тісної кооперації в галузях безпеки, оборони, боротьби з тероризмом та екстремізмом, протидії багатьом іншим загальним викликам".

Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков говорив, що угода охоплюватиме всі сфери співпраці: від військово-політичної до культурно-гуманітарної.

При цьому Пєсков стверджував, що дата підписання договору ніяк не пов'язана з інавгурацією президента США, що відбудеться 20 січня.

ЗМІ звертали увагу на стрімкий візит президента Ірану до Москви, до вступу Трампа на посаду, та згадували, що обраний президент США вже після перемоги на виборах не виключав війни з Іраном.

В інтерв'ю іранській державній агенції IRNA Пєсков заявив, що пов'язувати інавгурацію президента США "з логічним завершенням дворічної копіткої роботи над документом, який ознаменує вихід російсько-іранських відносин на рівень всеосяжного стратегічного партнерства" навряд чи доречно.

Що говорили про угоду в Тегерані

Влада Ірану в останні тижні часто говорила про окремі положення договору. Загалом у ньому, за заявами іранських чиновників, 47 статей, що охоплюють усі галузі двостороннього співробітництва.

Керівник МЗС Ісламської республіки Аббас Аракчі при цьому уточнив, що не йдеться про укладання військового союзу.

Угода відрізняється, наприклад, від договору, який Росія підписала раніше з КНДР.

Аракчі підкреслив, що в договорі не йдеться ані про військовий союз, ані про якісь конкретні цілі. За словами керівника МЗС Ірану, головним завданням угоди є "дати довгострокову перспективу" відносинам між країнами.

Також він уточнив, що договір "заснований на повазі до суверенітету та територіальної цілісності країн" і "не спрямований проти будь-якої третьої сторони".

Посол Ірану в Москві Казем Джалалі звернув увагу на те, що договір не передбачає положення про взаємну оборону, на відміну від угод Росії з КНДР та Білорусією.

При цьому Росія та Іран включили до договору пункт, який забороняє сторонам підтримувати треті держави чи організації під час нападу на учасників угоди, а також надавати свою територію для цього.

Джерела видання Middle East Eye у Тегерані стверджують, що в рамках договору Іран не має наміру визнавати Крим та інші окуповані українські території.

Така позиція пов'язана з тим, що Іран має власні спірні території - острови в Перській затоці, на які претендують Об'єднані Арабські Емірати.

Крім того, на пресконференції після підписання договору Масуд Пезешкіан прямо заявив, що не підтримує військовий шлях вирішення конфліктів, зокрема в Україні.

"Війна - це не вирішення питань", - наголосив він і додав, що підтримує шлях до мирного врегулювання.

Володимир Путін, своєю чергою, заявив, що постійно інформує "іранських друзів про ситуацію на українському напрямку".

Взаємне постачання озброєнь

Один із головних аспектів російсько-іранської співпраці - це взаємне постачання озброєнь.

У самому тексті договору жодної конкретики щодо цього не передбачається, проте всеосяжна угода стане базовим документом.

Росія отримує від Ірану безпілотники "Шахед" - і, за даними США, нещодавно до них додалися ракети. У Татарстані, на території особливої ​​економічної зони "Алабуга" у 2023 році збудовано завод з виробництва іранських дронів, які у місцевій версії отримали назву "Герань-2".

Ці безпілотники майже щодня атакують Україну, завдаючи ударів по промислових об'єктах і житловому сектору.

Восени США, Франція, Німеччина та Британія звинуватили Іран у постачанні балістичних ракет Росії для використання на війні проти України.

Йдеться про "Фатх-360" максимальною дальністю дії до 120 км та бойовою частиною масою 150 кг. Іран ці поставки заперечує.

Тегеран висловлював інтерес до російських винищувачів Су-35 та комплексів ППО С-400. Росія вже поставила Ірану навчально-бойову авіацію, яка потрібна Тегерану, зокрема, для підготовки пілотів для сучасних російських винищувачів.

Росія і до підписання угоди відстоювала інтереси Ірану в міжнародних інстанціях, у тому числі в Раді безпеки ООН.

Тепер така співпраця буде передбачена і офіційним документом про всеосяжну співпрацю.