Великі російські банки в умовах санкцій пропонують клієнтам нову централізовану схему розрахунків із Китаєм через платіжних агентів.

У схемі задіяні російські "Сбєрбанк", "Альфа-банк", "Совкомбанк", "Т-банк" і банк "Точка", пише The Moscow Times із посиланням на п'ятьох російських імпортерів, співрозмовників в одному із банків, юридичній фірмі та міжнародній логістичній компанії.

За словами одного із співрозмовників видання, схема неофіційно називається "китайський трек". Про її створення влада РФ та Китаю домовилися на високому політичному рівні, розповідає співробітник російської юрфірми. А у деяких банках російським імпортерам розповідають, що схема створена за участі центробанків Росії та Китаю, стверджує один з опитаних російських бізнесменів.

Менеджери задіяних банків запевняють клієнтів, що платежі за цією схемою проходять до будь-якого китайського банку без затримок та "надлишкового" комплаєнсу за будь-які товари - але лише за умови, що контрагент зареєстрований в одній із 11 провінцій Китаю (всього в КНР їх 34): Хейлунцзян , Шаньдун, Чжецзян, Аньхой, Гуандун, Сіньцзян, Цзилінь, Шеньсі, Хебей, Сичуань та Фуцзянь. Чому обрані саме ці провінції, достаменно невідомо. Обмежень за мінімальною сумою платежу немає, а термін зарахування коштів становитиме у середньому чотири дні.

За словами співрозмовників видання, у Росії розрахунки проводять у рублях, а Китаї - в юанях за курсом Банку Росії. Залежно від банку та суми платежу комісія за новою схемою становитиме від 1% до 2,5%.

За словами двох імпортерів, розрахунки відбуваються шляхом взаємозаліку за рахунок юанів, які накопичують в офшорі російські експортери. Їм, своєю чергою, потрібні рублі на сплату податків та інших витрат. Але конвертація рублів у юані і назад ускладнена через санкції, тому активно застосовується схема роботи "на зустрічних потоках": валютний виторг експортерів використовується для оплати імпорту. При цьому влітку уряд Росії знизив норматив обов'язкової репатріації та продажу валютної виручки експортерів з 80% до 40%.

Співробітник логістичної компанії пояснив, що у схемі задіяні два агенти: один - російський, другий - резидент однієї з 11 вказаних вище провінцій Китаю. Фактично кошти не перетинають кордон, а акумулюються у кожного з агентів. Через те, що синхронізувати такі потоки в моменті практично неможливо, проведення взаємозаліків потребує певного часу.

Один із імпортерів зауважив, що не всі китайські постачальники погоджуються працювати за цією схемою, побоюючись санкційних ризиків та проблем із поверненням ПДВ при експорті. Банкіри вважають цю загрозу надуманою, каже співрозмовник в одному із банків та п'ять імпортерів.

Як повідомялося, ситуація з платежами з Росії до Китаю різко погіршилася в грудні 2023 року, коли президент США Джо Байден підписав указ, що дозволяє американському Мінфіну вводити вторинні санкції проти банків третіх країн за допомогу підсанкційним особам та російському військово-промисловому комплексу.

Після цього понад 98% китайських кредитних організацій припинили приймати платежі від російських компаній. Також деякі банки стали відхиляти платежі з російськими іменами та почали відмовлятися приймати "брудні" юані з Росії.

Наприкінці серпня минулого року стало відомо, що російські компанії стикаються з усе довшими затримками та більшими витратами при проведенні розрахунків з торговими партнерами в Китаї. Ця проблема загострилася, а між РФ та Китаєм "зависли" транзакції на десятки мільярдів юанів.

Через це Росія та Китай можуть почати використовувати бартерні схеми в торгівлі між двома країнами. Також Росія сподівається почати розраховуватися з Китаєм за допомогою криптовалюти: до того президент РФ Владімір Путін підписав закон про легалізацію обороту криптовалюту та майнінгу в країні.