Російський авіапром з початку розв'язаної Росією повномасштабної війни проти України зміг виробити лише 7 придатних для цивільної авіації літаків SuperJet 100, тоді як у планах до 2025 року було заплановано 108 лайнерів.

Про це пише The Moscow Times із посиланням на російські джерела в галузі.

Однак, за їхніми словами, амбітна програма російської влади щодо повного імпортозаміщення авіаційної промисловості була простою "імітацією активності".

Незважаючи на заяви глави "Ростеху" Сергєя Чемезова про готовність конкурувати з Boeing, сім пасажирських літаків SuperJet 100 було зібрано після початку повномасштабного вторгнення в Україну з довоєнних запасів.

Крім цих "Суперджетів", було побудовано ще два дослідні літаки - Іл-96-400М та Іл-114, - які здійснюють випробувальні польоти. За підрахунками використовувалися неофіційні реєстри, агрегатори та матеріали російських ЗМІ (офіційний реєстр літаків був прихований владою РФ у 2024 році).

Згідно з Комплексною програмою розвитку авіатранспортної галузі РФ до 2030 року, ухваленою в червні 2022 року, російський авіапром до кінця цього періоду мав випустити 1032 пасажирські літаки, у тому числі 14 літаків до кінця 2022 року, 25 - у 2023 році, 69 - до кінця 2024 року.

Але через санкції виконати план виявилося неможливо і терміни зсувалися двічі. Наприклад, до літа 2023 року в Росії виробили лише два важкі цивільні лайнери.

Так, через західні санкції проблеми виникають із виготовленням двигунів, авіоніки, елементів салону та багато іншого. Крім того, складнощів цивільному авіапрому Росії додає відволікання інженерних та конструкторських кадрів на завдання військової промисловості.

До того ж у Росії не вистачає училищ, які могли б готувати пілотів та техніків для застарілих моделей літаків (Іл-96, Ту-214 та інших) - теоретично вони могли б тимчасово підтримати авіапарк російських перевізників.

Джерело в російській авіагалузі розповіло, що програма була просто "заглушкою" для "заспокоєння урядових нервів".

"З тих, хто його [цей план] робив, ніхто його не розглядав як безпосередньо план для роботи. Тобто, можливо, десь там нагорі на нього дивилися і вважали, що цей проєкт піде за планом і до 2030 року будуть побудовані тисячі літаків, але за фактом це була лише така імітація активності для того, щоб просто її позначити", - зазначив співрозмовник.

Навесні 2022 року до Росії літав 1101 пасажирський літак. 738 із них були іноземними, на них припадало близько 95% пасажирообігу.

Наразі російські авіакомпанії тримаються на плаву за допомогою ремонту літаків шляхом зняття запчастин з інших машин чи "сірих" схем імпорту.

У серпні 2023 року Чемезов попереджав президента РФ Владіміра Путіна, що вже 2025 року розпочнеться "вибуття" лайнерів "іноземних компаній" через знос деталей.

2024 року кількість аварій із літаками російських авіакомпаній оновила рекорд за останні шість років. На кінець листопада зафіксовано 208 випадків - майже на 30% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Лише наприкінці листопада та на початку грудня три лайнери Sukhoi Superjet 100 зламалися під час рейсу. Один із них спалахнув.

Санкції проти російської авіації

Нагадаємо, Євросоюз 26 лютого 2022 року ввів санкції, які забороняють постачання до Росії цивільних літаків та запчастин, а також їхнє техобслуговування та страхування. Крім того, санкції зобов'язали лізингодавців розірвати до кінця березня того ж року контракти з російськими авіакомпаніями.

Мінтранс РФ своєю чергою уточнював, що всього в країні до повномасштабного вторгнення в Україну було 1 367 літаків, переважна більшість із них належала іноземним власникам. 78 з них було заарештовано за кордоном на вимогу власників.

У березні 2022 року Росія відмовилася повертати власникам літаки, які російські авіакомпанії використовували на умовах лізингу. Для цього влада РФ також ухвалила спеціальне законодавство, побоюючись, що російські авіакомпанії не зможуть виконувати польоти без повітряних суден світових виробників.

У серпні того ж року російська Асоціація експлуатантів повітряного транспорту (АЕПТ) просила розробити поправки до місцевого законодавства, які дозволять російським авіакомпаніям переставляти компоненти повітряних суден з одних літаків на інші.

У липні 2024 року стало відомо, що в Росії планують створити майданчик для виробництва аналогів оригінальних деталей для літаків Airbus та Boeing.

Здатність Росії самостійно виробляти літаки

Як повідомлялося, наприкінці листопада російська державна "Об'єднана авіабудівна корпорація" звільнила одразу двох директорів найбільших авіаційних заводів, задіяних у програмі будівництва літаків, які б мали замінити іноземні авіалайнери в умовах санкцій. Зокрема, своїх посад позбулися гендиректор ПАТ "Яковлєв" (займається виробництвом лайнерів Sukhoi Superjet) та директор АТ "Туполєв".

Підготований російським урядом план розвитку власного виробництва літаків передбачає, що вже цього року в Росії мали б виготовити 40 цивільних лайнерів. До 2026 обсяги виробництва мали б зрости до 120 літаків на рік, до 2028 року - до 200, а в 2030 році планували вийти на виробництво 230 авіалайнерів щорічно. Це відповідало б показникам СРСР у другій половині 1970-х років.

Згідно з програмою, ще торік російські перевізники мали отримати два імпортозаміщені Sukhoi Superjet і три лайнери Ту-214, а цього року - 20 машин першого типу, сім - другого, а також 6 регіональних лайнерів MC-21 і два турбогвинтові Іл-114 -300. Насправді російський авіапром зміг випустити два Ту-214 та один Іл-96-300.

Відтак, в уряді РФ вирішили радикально урізати програму розвитку авіапрому. У 2025 році замість запланованих 82 літаків тепер очікується випуск лише 20 машин. План на 2026 рік знижено зі 120 лайнерів до 97, на 2027 рік - зі 180 до 140.

Тим часом російські авіакомпанії почали втрачати літаки західних виробників унаслідок дії санкцій, які обмежили постачання в країну нових лайнерів і заборонили обслуговування наявних.

За даними Росавіації, з кінця жовтня 2023 року по 26 червня 2024 року кількість придатних для польотів авіалайнерів у парку 13 найбільших авіакомпаній РФ зменшилася на 3% - до 693 повітряних суден.

При цьому, наприкінці червня з офіційного сайту Росавіації зникли дані про кількість літаків у парку російських авіакомпаній.