Джеремі Бовен висвітлює події на Близькому Сході вже 30 років. Він багато років пропрацював кореспондентом ВВС в цьому регіоні і потім редактором ВВС з питань Близького Сходу.

Відновлення війни в Сирії стало черговим проявом хвилі потрясінь, що покотилася Близьким сходом після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня минулого року.

Цей напад і відповідь Ізраїлю зруйнували статус-кво. Події останніх днів у Сирії свідчать, що війна, яка охоплює Близький Схід, розростається.

Під час десятирічної війни, що почалася 2011 року, Башар Асад зумів зберегти отриману від батька у спадок владу, оскільки був готовий заради неї зламати Сирію. А також тому, що йому допомогли сильні союзники: Росія, Іран і ліванська Хезболла.

Вони втрутилися у війну на його боці проти різноманітних бунтівних угруповань, від екстремістів-джихадистів з "Ісламської держави" до повстанців, яких підтримували США й багаті монархії Перської затоки.

Тепер Іран намагається оговтатись від потужних ударів, яких завдав йому Ізраїль за підтримки США. Його союзниця Хезболла, що надсилала найкращих бійців воювати за Асада, покалічена ізраїльськими ударами.

Останніми днями російські літаки почали бити по сирійських повстанцях, що наступають, але Росії зараз практично всі її військові сили потрібні на війні в Україні.

Війна в Сирії насправді не закінчилася. Вона зникла із заголовків світових новин почасти через турбулентність на всьому Близькому Сході та в околицях, а почасти через те, що журналісти майже не можуть потрапити до Сирії.

Частково війна припинена або заморожена, але в Сирії лишилося безліч невирішених диспутів.

Режим Асада так і не повернув собі той контроль над усією країною, який він мав до 2011 року, коли спалахнули арабські повстання. Але, з усім тим, він хоча б контролював головні міста, території навколо них та основні дороги між ними.

Тепер же коаліція бунтівних угруповань на чолі з "Хаят Тахрір аш-Шам" (ХТШ) вирвалася з Ідлібу - провінції біля кордону з Туреччиною, що лишалася під її контролем, - і пішла в "приголомшливий", як висловився у розмові зі мною один дипломат, наступ і лише за кілька днів змела гарнізони сирійської армії на великій території.

Наступ розпочався 27 листопада. За два дні повстанці вже ділилися знімками взятої ними старовинної цитаделі Алеппо, що була неприступною базою військ Асада у 2012-2015 роках, коли місто було розділене між повстанцями й силами режиму.

Після вигнання урядових військ ситуація в Алеппо, схоже, лишається спокійною. На одній з фотографій у соцмережах бійці повстанських загонів у формі й спокійно стоять у черзі за смаженою куркою в місцевій крамничці.

ХТШ створили колишні бойовики сирійського відділення "Аль-Каїди", від якої вони відкололися 2016 року і потім воювали з її більш затятими послідовниками, а також оголосили її терористичною, а потім заборонили в багатьох країнах. Саму ХТШ з 2018 року офіційно вважають терористичною США, Туреччина, Британія, Євросоюз та інші країни.

Лідер ХТШ Абу Мохаммад аль-Джаулані багато років був одним з лідерів джихадистів в Іраку та Сирії. Останніми роками він, однак, намагається розширити базу прихильників угруповання й відійшов від жорсткої джихадистської ідеології.

Завдяки цьому ребрендингу ХТШ сподівається і на широку підтримку свого наступу, який вона називає "операцією з відбиття агресії". І в цій офіційній назві, і у своїх інших заявах угруповання уникає фундаменталістської ісламістської фразеології.

На думку Міни аль-Ламі, експертки BBC Monitoring із засобів масової інформації джихадистів, через нейтральну мову ХТШ намагається відокремити в сприйнятті аудиторії нинішні події від джихадистської частини угруповання та представити цей наступ як спільні дії повстанців проти керівного режиму.

Більшість сирійців відлякує релігійний екстремізм. Коли після придушення демократичних виступів у перший рік війни повстання очолили джихадистські угруповання, багато сирійців або вважали за краще лишатися нейтральними, або неохоче, але підтримали режим Асада - оскільки вони боялися "Ісламської держави" з її людожерською ідеологією.

Політичний ландшафт на півночі Сирії виглядає як клаптикова ковдра. Більша частина північного сходу контролюється Сирійськими демократичними силами (СДС) - угрупованням, яке очолюють курди та підтримують США.

Найважливішим гравцем є Туреччина. Вона контролює прикордонні території, де діють її власна регулярна армія та місцеві повстанці, яких вона підтримує.

На дорогах у сирійській пустелі час від часу влаштовують засідки групи джихадистів - залишки "Ісламської держави".

Як повідомляють, повстанці, що наступають, захопили чимало зброї й техніки, включно з вертольотами, та просуваються у бік Хами - великого міста між Алеппо і Дамаском.

Режим Асада та його союзники, безсумнівно, намагатимуться вирівняти ситуацію й почати бити у відповідь, особливо з повітря. У повстанців немає авіації. Але є дрони. Чергове свідчення того, яку революцію у військовій справі вони здійснюють: повідомляли, що повстанці за допомогою дрона вбили старшого офіцера розвідки.

Режим Асада ще занадто рано списувати з рахунків. Він має ядро щирих прихильників. Частина сирійців вбачають у ньому найменше зло - менше, ніж джихадисти, які стали провідною силою повстання.

Але якщо інші антиасадівські угруповання - а їх багато - теж піднімуться, то режим знову опиниться у смертельній небезпеці.