Російські бізнес-еліти не поділяють оптимістичних прогнозів уряду РФ щодо зростання російської економіки і не чекають, що Дональд Трамп на посаді президента США скасує введені проти Росії санкції.

Про це пише Bloomberg за підсумками інтерв'ю з кількома мільярдерами та магнатами, які контролюють ключові підприємства РФ, передає The Moscow Times.

За планом російського уряду, цього року Росія покаже економічне зростання на 3,9% (після 3,6% 2023 року), а наступного року воно лише трохи сповільниться, до 2,5%, після чого темпи знову підуть вгору: 2,6% - 2026 року, 2,8% - 2027 і по 3% у середньому - у 2028-2030 роках.

Проте найбагатші російські бізнесмени не вірять у досяжність цих цифр. На їхню думку, в російській економіці відбуваються гнітючі зміни: вихід західних компаній і Росії призвів до деградації виробничої бази, головним чином у машинобудуванні та технологічних галузях.

До того ж, заміщення імпорту йде повільно, а вербування сотень тисяч громадян на війну посилює кадровий голод.

Більшість російських мільярдерів сумніваються, що розв'язана Росією повномасштабна війна проти України закінчиться найближчим часом. Вони також готуються до збереження санкцій, за кількістю яких Росія стала світовим рекордсменом, обігнавши Іран та КНДР.

Хоча російській економіці не загрожує повноцінний обвал у найближчому майбутньому, "прогноз на середньо- та довгострокову перспективу похмурий", зазначають експерти Стокгольмської школи економіки. За їхньою оцінкою, Росія може зіткнутися з економічною кризою на горизонті кілька років.

Міжнародний валютний фонд прогнозує, що вже наступного року темпи зростання ВВП РФ сповільняться втричі, до 1,3%, а до кінця десятиліття впадуть до 1% на рік. За прогнозом російського Центробанку, 2025 року економіка додасть лише 0,5-1%, а зростання приватного споживання та інвестицій можуть обнулитися.

Ключові, сировинні галузі, крім нафтової, вже мають проблеми через санкції.

Вперше за чверть століття збитковим став "Газпром", а вугільні компанії зіткнулися із обвальним падінням експорту, через що експерти Міненерго РФ заявили про загрозу банкрутства всієї галузі.

Різке падіння продажів на зовнішніх ринках зафіксували металурги.

Кремль продовжує наполягати, що економіка зміцнює суверенітет, але трильйонні мегапроєкти із заміни західної техніки зазнають фіаско: так, наприклад, російський авіапром за 2023-2024 роки. зміг випустити лише три цивільні літаки замість 40 запланованих, а з судноверфі "Звезда" так і не вийшло жодного танкера-газовозу льодового класу.

Як заявив один із російських бізнесменів, можливо, владі РФ було простіше пояснити високу інфляцію, якби вона визнала війну війною замість того, щоб називати її "спеціальною військовою операцією" (так у Росії називають розв'язану РФ повномасштабну війну проти України, - ред.). За його словами, у цьому випадку інфляцію можна було назвати ціною, яку необхідно заплатити за війну, замість того, щоб наполягати, що життя продовжується, як раніше.

Раніше гендиректор Челябінського ковальсько-пресового заводу Андрій Гартунг сказав, що ключові галузі машинобудування Росії можуть "обвалитися", а трильйонні витрати на оборону, розгін інфляції та підвищення ставки Центробанку РФ до максимуму за 20 років поставили російську промисловість на межу фінансового колапсу.

Наприкінці жовтня глава російської промислової держкорпорації "Ростєх" Сергій Чемезов заявив, що промисловість у Росії перебуває під загрозою масових банкрутств заводів.

Раніше повідомлялося, що сировинна промисловість Росії, яка забезпечує 15% ВВП і майже половину надходжень до російського бюджету, майже повністю залежить від іноземних технологій. Зокрема, частка імпортного бурового обладнання, а також аналітичного програмного забезпечення для видобутку корисних копалин у РФ наразі перевищує 90%.

Згодом стало відомо, що різке підвищення ставки Центробанку Росії та згортання програм пільгової іпотеки вдарили по найбільшому російському забудовнику. Так, група компаній "Самолет", яка будує житлові будинки площею 5,5 млн кв. м і має земельний банк майже 50 млн кв. м, опинилася на межі краху.

Як повідомлялося, російський Центробанк на засіданні 25 жовтня підвищив ключову ставку до 21% - максимального значення з 2003 року.

Раніше президент Росії Володимир Путін заявив, що в російській економіці зберігаються "складності". За його словами, причиною проблем стали "непрості умови", в яких знаходиться країна.

До того повідомлялося, що останні перед засіданням Центробанку Росії за ключовою ставкою дані про інфляцію підтвердили: ні про яке уповільнення росту цін не йдеться й близько. Так, за тиждень з 15 по 21 жовтня зростання цін становило 0,2%, з початку року - 6,3%, а у річному вираженні - 8,4%.

Перед тим Центробанк Росії заявив у своєму прогнозі, що російська економіка наступного року уповільнить темпи зростання практично до нуля, інфляція в ній у півтора раза перевищить початкові прогнози, а поставки імпортних товарів продовжуватиме скорочуватися.