Поки світ стежить за подіями у Вашингтоні, Німеччина непомітно занурюється у вир політичної кризи.

Ця криза, пов'язана з протистоянням всередині коаліції та складними хитросплетіннями конституції.

В результаті внутрішня політична боротьба призвела до того, що найбільша економіка Європи фактично залишилася без єдиного керівництва - якраз в той момент, коли темпи економічного зростання в ЄС почали спадати, а європейські лідери з тривогою чекають на повернення в Білий Дім Дональда Трампа.

У середу ввечері, після того як канцлер Німеччини Олаф Шольц звільнив лідера однієї з трьох коаліційних партій Крістіана Лінднера з посади міністрів фінансів країни, слідом за ним негайно подали у відставку двоє з трьох його колег по кабінету - це фактично призвело до розвалу правлячої коаліції.

Тепер, до нових виборів, Шольц очолюватиме уряд меншості, що загалом дозволить йому продовжувати роботу.

Але через те, що у нього більше немає більшості в парламенті, для проведення будь-яких рішень канцлеру необхідна підтримка опозиції - і перший екзамен для Шольца станеться вже наступного тижня, коли в Бундестазі затверджуватимуть бюджет на наступний, 2025 рік.

Які це може мати наслідки

Без допомоги опозиційних партій буде вкрай складно погодити і будь-які рішення про допомогу Україні чи збільшити витрати на оборону.

Шольц закликав лідера опозиційних консерваторів Фрідріха Мерца підтримати його в основних політичних питаннях, оскільки з більшістю рішень, які пропонуються, консерватори теж згодні - в тому числі зі збільшенням підтримки України.

Під час особистої зустрічі з Мерцем в четвер Шольц закликав того до "конструктивної співпраці з питань, які мають для нашої країни вирішальне значення".

Перемога Дональда Трампа, скоріше за все, означатиме скорочення фінансування України Вашингтоном. А оскільки за обсягами фінансової допомоги Києва Німеччина йде відразу за США, то тягар збільшення допомоги з високою ймовірністю ляже саме на Берлін.

Міністерка іноземних справ Анналена Бербок, яка представляє в уряді партію "зелених" і яка щойно повернулася з поїздки в Україну, заявила, що розпад коаліції - "це не найкращий день для Німеччини і не найкращий день для Європи".

Коли будуть вибори в Німеччині

Шольц хоче провести необхідне за законом голосуванням про довіру уряду меншості 15 січня.

Якщо все так і станеться, то вибори пройдуть в березні - на пів року раніше, ніж планувалося до кризи.

Але, схоже, Мерц, який прагне замінити Шольца на посаді канцлера як лідер Християнських демократів, не хоче підігравати своєму опоненту.

Він вимагає провести вотум недовіри негайно, наступного тижня, а в січні вже організувати позачергові вибори. Політик аргументує це тим, що необхідно терміново прийняти ряд рішень в рамках ЄС, а для цього Німеччині треба мати працездатний уряд.

"Ми просто не можемо собі дозволити протягом кількох місяців жити з урядом меншості, потім ще кілька місяців вести виборчу кампанію, а потім, можливо, ще через кілька місяців - вести коаліційні перемовини", - заявив він.

Інші опозиційні партії також привели до проведення позачергових виборів.

Чому розвалилася коаліція

Коли б не пройшли вибори, очевидно, що передвиборча кампанія в Німеччині вже почалася.

Розпад коаліції назрівав кілька місяців. Причина - в грошах.

Тристоронню коаліцію розвалили два принципово різних бачення того, якими заходами необхідно стимулювати ослаблену економіку Німеччини.

Лівоцентристські соціал-демократи Олафа Шольца і "зелені" хочуть модернізувати інфраструктуру, фінансувати перехід на екологічну енергетику, а також допомогти промисловості та Україні - в кредит, використовуючи позики.

Але ліберальна Вільна демократична партія Крістіана Лінднера, яка відстоює ідеї вільного ринку, виступає категорично проти нових позик, закликаючи замість цього понизити податки, скоротити соціальні витрати та відтермінувати перехід до вуглецевої нейтральності в промисловості.

Колапс стався цього тижня, в ході кризових перемовин, коли стало ясно, що жодна зі сторін не готова на поступки.

Після провалу перемовин в середу ввечері канцлер накинувся з критикою на свого міністра фінансів Лінднера, назвавши того егоїстом і безвідповідальним керівником за його небажання іти на компроміс заради країни.

"Він надто часто не виправдовував моєї довіри", - заявив канцлер, звинувативши Лінднера в тому, що той ставить короткотермінове виживання своєї партії вище добробуту країни.

Для німецької політики подібне публічне вираження гніву щодо міністра і партнера по коаліції - випадок безпрецедентний. Якщо це була політична заява, яку показували по телебаченню, можна уявити, який настрій панував за закритими дверима.

Перед виборами в США союзники Шольца казали, що в Німеччині зараз не час для дострокових виборів і політичної нестабільності.

Але за останній рік в урядовій коаліції регулярно спалахували сварки з приводу цілей бюджетних витрат. У якийсь момент німецький виборець почав відчувати неабияку втому через це, що призвело до падіння рейтингів схвалення всіх трьох партій.

Деякі припускають, що якби уряд Шольца протримався ще рік, це тільки більше завело би країну в безвихідь, призвівши тільки до більшої нестабільності.

Також є побоювання, що нездатність головних мейнстримних партій керувати країною зіграє на руку правопопулістській "Альтернативі для Німеччини" і новій популістській ліворадикальній партії BSW.

"Альтернатива для Німеччини" стабільно займає друге місце в опитуваннях, поступаючись тільки християнам-демократам.

Зараз в Берліні все більше думають про можливі наслідки для країни президентства Дональда Трампа. Події у Вашингтоні можуть нашкодити німецькій економіці, якщо новий президент США таки введе мита на ввезення європейських товарів, а також підірвати національну безпеку, згорнувши підтримку України.

І навряд чи багато хто готовий посперечатися з тим, що зараз Німеччині як ніколи необхідно мати єдиний та ефективний уряд.