Правляча у ФРН "світлофорна коаліція", що складається із Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), Вільної демократичної партії (ВДП) і "Союзу-90/Зелені", розвалилася. Канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) винесе 15 січня на голосування в Бундестазі питання про довіру його уряду, щоб отримати можливість провести в березні дострокові вибори. Про це Шольц заявив увечері в середу, 6 листопада. Чергові вибори до Бундестагу в Німеччині мали б відбутися лише 28 вересня 2025 року.

За словами канцлера, він дотримується спільної з віцеканцлером Робертом Габеком (Robert Habeck) думки, що Німеччині необхідна швидка ясність у питанні майбутнього політичного курсу. За кілька тижнів, що залишаються до Різдва, Шольц має намір винести на голосування в Бундестазі всі законопроєкти, що потребують швидкого ухвалення, зокрема, щодо екстреної підтримки промисловості, а також заходів зі стабілізації пенсій. Перед цим Шольц оголосив про звільнення міністра фінансів Крістіана Лінднера (Christian Lindner), який є головою ВДП.

Лінднер звинуватив Шольца в розвалі коаліції

Пізніше Лінднер, у свою чергу, звинуватив Шольца в розвалі червоно-зелено-жовтої коаліції. Він наголосив на готовності вільних демократів узяти на себе відповідальність за долю Німеччини в іншому уряді після нових виборів.

Хвилю суперечок в уряді Німеччини спричинив власне сам міністр фінансів Німеччини. Це сталося після того, як він представив програмний документ ліберальної Вільної демократичної партії (ВДП) з економічної політики. У ньому лідер ВДП закликає до "економічного розвороту з частковим фундаментальним переглядом ключових політичних рішень" - шляхом зниження податків для компаній, ослаблення кліматичних вимог і норм, скорочення субсидій та соціальної допомоги. Соціал-демократи канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) і третій партнер по урядовій коаліції - Зелені - різко розкритикували ініціативу Лінднера.

Сам очільник міністерства фінансів говорить про прояв необачності: документ, що викликав суперечки, нібито навіть не призначався для широкої публіки. Попри це дискусія виявилася вкрай бурхливою. Опозиція дедалі гучніше закликала до проведення дострокових виборів.

Вибори до Бундестагу відбуваються раз на чотири роки. Але в особливо кризових ситуаціях, коли, наприклад, підтримка канцлера в парламенті похитнулася, вони можуть відбутися й раніше. Дострокові парламентські вибори у ФРН - вкрай рідкісне явище. Вони можуть стати важливим демократичним інструментом відновлення легітимності та дієздатності уряду, однак, потребують схвалення з боку кількох конституційних органів, зокрема, федерального президента.

Дострокові вибори до Бундестагу можливі лише у двох випадках

Згідно з Основним законом ФРН, самі депутати Бундестагу не можуть ухвалювати рішення щодо позачергових виборів. Канцлер також не має права їх оголосити. Конституція допускає достроковий розпуск парламенту тільки у двох випадках. Якщо під час голосування за канцлера не буде сформовано абсолютної парламентської більшості - тобто якщо кандидат не отримає хоча б на один голос більше половини чисельності всіх депутатів, - федеральний президент може розпустити Бундестаг. В історії ФРН такого ще не було.

У другому випадку канцлер виносить на розгляд Бундестагу питання про вотум довіри його уряду. Це дає змогу встановити, чи користується він, як і раніше, необхідною підтримкою більшості членів парламенту. Якщо ні, то федеральний президент за пропозицією канцлера може розпустити Бундестаг протягом 21 дня.