За підсумками парламентських виборів Грузія розколота. ЦВК країни попередньо віддала перемогу правлячій партії "Грузинська мрія", але опозиція відмовляється визнавати ці результати і скликає людей на акції протесту. Утім, навіть опитування опозиційних телеканалів показали, що за "Грузинську мрію" проголосували щонайменше 40% виборців. ВВС розповідає, чому через майже 20 років руху назустріч Європі та Заходу Грузія знову опинилася на політичному роздоріжжі.

150 депутатів парламенту Грузії цього року вперше обирали не за змішаною, як раніше, а за повністю пропорційною системою.

Створення виборчих блоків на цих виборах заборонене - це грало на руку "Грузинській мрії", яка править ось уже 12 років. Опозиційні партії мали можливість домовитися і виступити єдиним списком, але через цілу низку розбіжностей з питань внутрішньої політики зробити цього вони не змогли.

У підсумку на вибори пішли аж три різні опозиційні альянси і ще одна партія, які виступають за якнайшвидшу інтеграцію з Європою і Заходом. Вони сподівалися, що сумарно зможуть набрати більше, ніж правляча партія. А потім - сформувати коаліційну більшість у парламенті.

Але "Грузинська мрія" вміло використала брак єдності опозиції, намагаючись дискредитувати одного опонента за іншим у своїх виступах.

"Головною надією і порятунком опозиції на цих виборах могла б стати молодь Грузії. Молодь в абсолютній своїй більшості підтримує європейський курс Грузії, але вона не обов'язково асоціює себе з якоюсь конкретною партією. І в цьому крилася проблема", - пояснює Георгій Бадрідзе.

Понад 20 років він пропрацював дипломатом, дослужившись до рангу посла. А зараз є аналітиком в центрі Georgian Foundation for Strategic and International Studies.

"Коли опозиція відмовилася об'єднуватися під єдиним номером, вона фактично відмовилася зробити ці вибори референдумом за або проти європейського майбутнього країни. І так вони втратили частину голосів - особливо того сегмента грузинського суспільства, який не хотів би себе афілювати з якоюсь однією конкретною партією", - додає Бадрідзе.

Опозиційні партії також не змогли чітко сформулювати бачення політики Грузії з питань, які не стосуються вступу до Євросоюзу, зазначає експерт з міжнародних і стратегічних питань Вано Мачаваріані.

За його словами, тоді як правляча партія спекулювала темами миру в Грузії та війни в Україні, опозиція не презентувала свою "формулу миру" і бачення відносин із Росією та Заходом.

"Наратив миру і війни дуже добре спрацював. Це був головний месседж і козир "Грузинської мрії", - каже політолог Гіа Нодіа. - Якщо не ми, то буде війна" - це подіяло на багатьох людей. Навіть попри те, що з раціонального погляду це не було переконливо, але працювало на інстинктивному рівні - всі бояться війни".

Переконлива перемога чи вправна махінація?

За попередніми даними ЦВК, "Грузинська мрія" отримує близько 54% голосів (на момент публікації опрацьовано 99,3% бюлетенів).

Опозиція вважає, що ці цифри стали наслідком махінацій. У партії "За Грузію" заявили про системні порушення, які безпосередньо вплинули на результати виборів.

Спостережна місія "Мій голос", у якій об'єдналися 30 неурядових організацій, зафіксувала понад 200 порушень - зокрема вкидання бюлетенів, напади і побиття спостерігачів, а також видворення акредитованих на вибори журналістів.

Абсолютна більшість виборчих дільниць у Грузії оснащені електронною системою підрахунку голосів.

Спостерігачі з Transparency International Georgia зазначають, що, з одного боку, автоматизація опрацювання бюлетенів ускладнює підтасовування на дільницях, але з іншого - призводить до того, що частіше використовують більш неочевидні методи впливу на результат виборів.

"Ми усе ще дуже бідна країна, тому багато людей фінансово вразливі. Наприклад, внесення до схеми соціального забезпечення може бути чимось дуже важливим для людини. Або, якщо у людини є невеликий бізнес, їй, можливо, потрібна якась конкретна допомога від уряду. І раптом їй відповідають: "Так, ми тут, ми можемо зробити це для вас". Або, наприклад, людину позбавили водійських прав через водіння в нетверезому стані. І тут їй повертають права в обмін на галочку в бюлетені на виборах", - пояснив ВВС заступник директора Transparency International Georgia Георгій Оніані.

Представник партії "За Грузію" Натія Мезврішвілі серед порушень назвала вилучення посвідчень особи в опозиційно налаштованих громадян для того, щоб з їхнім документом проголосували інші. За її словами, у партії є докази таких порушень.

У Transparency International Georgia пояснюють суть схожої схеми - "оренди документів": "Напередодні виборів людей просять віддати на добу свої посвідчення особи в обмін на грошову винагороду. У деяких випадках за цими посвідченнями потім голосують інші люди, в інших - просто фіксується неявка".

Опозиція не бере мандати і скликає протести

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі на спеціальній пресконференції в неділю увечері заявила, що не визнає офіційних результатів виборів.

"Я не визнаю ці вибори. Ці вибори не можуть бути визнані, - сказала вона на брифінгу. - Це те саме, що визнати прихід сюди Росії, підпорядкування Грузії Росії".

Вона вважає, що результати голосування були "тотально сфальсифіковані" на користь "Грузинської мрії". Тому вона закликала громадян узяти участь у протестах, які відбудуться в понеділок увечері.

"Ми були свідками і жертвами, можна сказати, російської спецоперації, однієї з нових форм гібридної війни проти нашого народу, нашої країни", - підсумувала Зурабішвілі.

"Грузинська мрія" заперечує звинувачення в тому, що вона займає проросійську позицію, позиціонуючи себе як партію миру, яка прагне домовитися з Москвою.

Президентка, яка сама обиралася за підтримки "Грузинської мрії", але пізніше висловлювала думку, що партія веде країну до ізоляції, назвала себе "єдиним незалежним інститутом, що залишився в країні".

Лідерка опозиційного об'єднання "Єдність-Національний Рух" Тінатін Бокучава заявила, що її сила не визнає результатів виборів і не має наміру йти до парламенту.

Відмовляються від мандатів у майбутньому парламенті і в "Коаліції за зміни" - опозиційному альянсі, який, згідно з даними ЦВК, здобув найбільше голосів після правлячої партії.

У чому причина популярності "Грузинської мрії"?

Відразу після закінчення голосування в суботу кілька грузинських ЗМІ опублікували результати екзитполів, проведених на їхнє замовлення.

Пов'язаний із грузинською владою телеканал Imedi дав правлячій партії 56,1% голосів - це наближається до даних, які в підсумку озвучила ЦВК.

А ось два опозиційні канали - Mtavari і Formula - отримали інші результати: їхні опитування давали "Мрії" 40-42%. На підставі цих двох екзитполів опозиція була впевнена, що спільно вони виграли вибори.

Але навіть 40% голосів - це досить багато. Чому ж "Грузинська мрія", яку нерідко звинувачують в обслуговуванні інтересів Росії, має таку підтримку в країні, де майже 80% населення підтримують вступ до Євросоюзу?

З одного боку, правляча партія вміло використовує консервативні настрої частини суспільства.

Наприклад, вона говорить про захист населення від "пропаганди та популяризації ЛГБТ" - цей меседж імпонує багатьом виборцям. За даними проєкту "Всесвітній огляд цінностей" (World Values Survey), за рівнем толерантності Грузія посіла 82 місце серед 88 досліджених у період з 2017 до 2022 року країн: понад 90% опитаних заявили, що не підтримують гомосексуальність.

"Грузинська мрія" також вміло використовує тему війни у своїх виступах.

"Охочі втягнути країну у війну, внутрішні та зовнішні вороги чекають бодай найменшого шансу якось підмінити національний уряд агентурою, що безпосередньо означає бомби в Грузії та руйнування країни", - переконував виборців керівник партії Бідзіна Іванішвілі.

На тлі кризи у відносинах із Заходом деякій частині населення здається важливим зберегти мир із Росією, що безпосередньо межує з Грузією.

"Звісно, не всі мають бути експертами в геополітиці. І коли тобі постійно кажуть, що є величезний ризик війни із сусідом, багато хто просто вірить цьому і боїться, це цілком зрозуміло", - зазначає аналітик Бадрідзе. Він додає, що політики "Грузинської мрії" завбачливо не розкривають деталей небезпек, які нібито нависли над країною.

Вони описують загрози в максимально загальних рисах, що, з одного боку, грає на глибинних страхах, а з іншого - ускладнює спростування озвучених версій.

Ще один важливий аспект - "Грузинська мрія" продовжує позиціювати себе як сила, що приведе Грузію до Євросоюзу, зберігши при цьому баланс у відносинах із Москвою.

"Саме цей уряд поведе Грузію шляхом Європейської інтеграції. У 2030 році Грузія буде країною, прекрасно підготовленою до вступу в Євросоюз. Саме в наших руках можливість зробити цю країну кращою, налагодити економіку, підвищити соціальний рівень наших громадян до європейських стандартів. Ось, що ми можемо зробити. І ми вже це робили протягом багатьох років", - сказала ВВС представниця "Грузинської мрії" Мака Бочорішвіллі.

Представники опозиції та деякі аналітики ставляться до цих слів скептично, зазначаючи, що саме правляча партія спровокувала цього року найглибшу кризу у відносинах Грузії та Заходу за останні 20 років, ухваливши, попри масштабні протести, закон "Про прозорість іноземного впливу" (закон про іноземних агентів). Після цього процес вступу країни до ЄС було призупинено, а США - стратегічний партнер Тбілісі - почали перегляд двосторонніх відносин.

Десятки представників правлячої партії і посадовців опинилися під візовими обмеженнями США "за підрив демократії Грузії", а кілька громадян Грузії, серед них і двоє топпрацівників МВС, - під санкціями.

Чи зможе опозиція змінити ситуацію на свій бік?

"Гадаю, опозиція була в ейфорії після оголошення екзитполів, потім, після оголошення офіційних результатів, перейшла в депресію, і поки що перебуває в розгубленості", - каже політолог Гіа Нодіа.

Відразу після оголошення перших офіційних даних вони взяли паузу, щоб обговорити час і стратегію проведення протестів. Ця затримка може зіграти на руку "Грузинській мрії".

З ним погоджується і колишній дипломат Бадрідзе: "2003 року, коли тодішній уряд спробував вкрасти вибори, протести очолили дуже авторитетні й енергійні лідери. Цього разу якогось одного конкретного і яскравого лідера серед опозиції немає. Я не знаю, наскільки наше суспільство зуміє самоорганізуватися, наскільки нинішня опозиція зможе стати рушійною силою цих протестів".

Гіа Нодіа підсумовує: "Протести будуть, але масштабних протестів, які призведуть до якихось відчутних політичних результатів, я не чекаю".