Валютне кредитування в Росії вже обмежене через неможливість залучити додаткові юані в необхідному обсязі.

Про це сказав перший заступник президента-голови правління ВТБ, фінансовий директор банку Дмітрій П'янов, передає The Moscow Times.

Раніше заступниця голови Центробанку РФ Ольга Полякова заявила, що ЦБ Росії задумався про запровадження нормативу валютної ліквідності для банків. Банкіри з "Газпромбанку" та "Сбербанку" цю ідею не підтримали, але глава Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна закликала їх змиритися з неминучим регулюванням.

"Потрібно готуватися, і ми готуємося до того, що тим чи іншим способом валютне кредитування в Росії обмежуватиметься або, як це зараз відбувається, через неможливість залучити додаткові юані, або через підвищені нормативи суспензії юаневих кредитів, або через ув'язування пасивів і активів у динаміці: із серії хочеш видати додатковий юаневий кредит - залучи непропорційно більше юаневої ліквідності", - заявив П'янов.

Банкіри зазначають, що обмеження валютного кредитування на тлі санкцій є природним процесом.

П'янов сказав, що поки складно прокоментувати ідею ЦБ Росії про запровадження нормативу валютної ліквідності за відсутності деталей. Полякова обіцяла запровадити норматив не раніше 2026 року.

За оцінками ВТБ, ситуація з юаневою ліквідністю в Росії продовжує погіршуватися.

Китайський юань на Московській біржі знову дорожчий за 13 рублів, і це ще не межа, враховуючи ризик непродовження в жовтні ліцензії американського регулятора OFAC на завершення угод з біржею, зауважують аналітики. Якщо ризик реалізується, юані подорожчають, їх стане важко знайти, побоюються імпортери.

"Ми чітко розуміємо, що ситуація з юаневою ліквідністю важка в Росії, і ми поки не бачимо жодних інструментів покращення, швидше, навіть бачимо фактори погіршення, тому що проблеми, наприклад, із транскордонними розрахунками будуть змушувати корпоративних клієнтів разом зі зменшенням нормативу обсягу продажів обов'язкового виторгу залишати цей виторг у нерезидентському просторі, тому на російський ринок приходитиме все менше і менше юанів", - зазначив П'янов.

Платежі між Росією та Китаєм

Раніше стало відомо, що китайські банки можуть повністю відмовитись приймати платежі з Росії після 12 жовтня, коли закінчиться термін дії ліцензії США, яка дозволяє здійснювати деякі операції, пов'язані зі стовпами російської фінансової інфраструктури.

Управління з контролю за іноземними активами - підрозділ Міністерства фінансів США - OFAC видало ліцензію, термін дії якої закінчується 12 жовтня, що дозволяє згортати певні операції.

Після закінчення терміну дії всі конвертаційні операції, включно з дочірніми компаніями китайських банків, будуть припинені, а всі відкриті валютні позиції через "Московську біржу" будуть закриті та припинені. Відповідно, ситуація з пропозицією юаневої ліквідності стане ще більш складною.

Центробанк Росії визнав наявність проблем із платежами та закликав комерційних кредиторів скоротити свої кредитні портфелі в юанях, оскільки це посилює дефіцит ліквідності в юанях, змушуючи ЦБ Росії поповнювати короткострокові запаси юанів і підвищуючи процентну ставку своп і волатильність ринку.

Як повідомлялося, Міністерство фінансів США 12 червня внесло до санкційного списку понад 100 російських компаній, причетних до військово-промислового комплексу Росії.

США також запровадили санкції проти "Московської біржі", вона зупинила торги доларом та євро. Через підвищений попит населення у відділеннях московських банків закінчилася готівкова валюта.

На початку липня стало відомо, що великі гравці біржових торгів китайським юанем - китайські банки, які продовжують працювати з Росією, - залишають "Московську біржу", яка потрапила під санкції США.

Ситуація з платежами з Росії до Китаю різко погіршилася в грудні 2023 року, коли президент США Джо Байден підписав указ, що дозволяє американському Мінфіну вводити вторинні санкції проти банків третіх країн за допомогу підсанкційним особам та забезпечення поставок російському військово-промисловому комплексу.

Після цього понад 98% китайських кредитних організацій припинили приймати платежі від російських компаній. Також деякі банки стали відхиляти платежі з російськими іменами та почали відмовлятися приймати "брудні" юані з Росії.

Наприкінці серпня стало відомо, що російські компанії стикаються з усе довшими затримками та більшими витратами при проведенні розрахунків з торговими партнерами в Китаї. Ця проблема загострилася, а між РФ та Китаєм "зависли" транзакції на десятки мільярдів юанів.

Близьке до уряду РФ джерело підтвердило, що китайські державні банки "масово" припиняють операції з Росією, через це затримуються платежі на мільярди юанів.

До того стало відомо, що китайські експортери припинили поставляти продукцію до Росії без попередньої оплати.

Перед тим невеликі регіональні банки Китаю почали відмовлятися приймати платежі з Росії. Ще в травні-червні локальні китайські кредитні організації працювали з російським бізнесом і "платежі йшли більш-менш стабільно", але з 20 липня розрахунки фактично призупинено.

Наприкінці липня повідомлялося, що китайські банки почали повертати до Росії близько 80% переказів у юанях.

Через це Росія та Китай можуть почати використовувати бартерні схеми в торгівлі між двома країнами. Також Росія може почати розраховуватися з Китаєм за допомогою криптовалюти: до того президент РФ Владімір Путін підписав закон про легалізацію обороту криптовалюту та майнінгу в країні.

Російські банкіри своєю чергою визнали, що проблема з міжнародними розрахунками - це надовго.