Якщо не рахувати Україну, якій доводиться воювати за свій європейський вибір, найбільш складний та проблемний шлях до членства в ЄС випав Північній Македонії.

Країна, яка заради розблокування переговорів погодилася змінити назву та внести зміни до конституції, досі не змогла розпочати переговори про вступ в ЄС.

Розплата за це не забарилася.

На "подвійних" виборах, що відбулися 8 травня (в цей день пройшли і парламентські вибори, і другий тур виборів президента), чинна влада зазнала розгромної поразки.

Важливий момент - саме на ЄС лежить основна провина у цій поразці. І тепер Брюсселю доведеться шукати вихід із того глухого кута, в якій його політика завела Північну Македонію.

Тріумф опозиції

"Моя концепція багатоетнічної Македонії, країни, повністю інтегрованої в євроатлантичні структури, на жаль, не отримала підтримки. Проте я глибоко впевнений, що тільки така Македонія може бути успішною",- заявив ввечері 8 травня президент Північної Македонії Стево Пендаровський.

У другому турі президентських виборів він зазнав розгромної поразки, здобувши підтримку лише 29,25%, тоді як його опонентка Гордана Силяновська Давкова, висунута опозиційною партією ВМРО-ДПМНЄ, здобула перемогу з результатом більш ніж 65%.

Проте ще більш важливою стала поразка нинішньої влади на парламентських виборах.

Соціал-демократичний союз Македонії (СДСМ) - партія, з якою асоціювалися переговори про вступ до ЄС, зайняла лише третє місце. Якщо на виборах 2020 року коаліція, очолювана СДСМ, отримала 46 мандатів, то тепер - лише 18 (зі 120 місць у парламенті Північної Македонії).

Не набагато кращим став результат коаліції "Європейський фронт", що складається з албанських партій, що входять до коаліції - сумарно вони матимуть 19 мандатів.

Натомість перемогу, причому - із величезним відривом, святкує права опозиція із ВМРО-ДПМНЄ. Коаліція "За Македонію", очолювана цією партією здобуває 59 мандатів. І для здобуття більшості потребує лише двох. Для порівняння, на виборах 2020 року, ВМРО-ДПМНЄ здобула лише 44 мандати.

Такий результат означає, що ВМРО-ДПМНЄ майже гарантовано формує нову більшість. Для цього їм достатньо залучити до коаліції будь-яку опозиційну партію.

Зокрема, у ВМРО-ДПМНЄ вже оголосили про початок консультацій із блоком "Варто" (македонська назва "Вреди", албанська Vlen). Це опозиційні албанські сили, які очолюють мери двох найбільших міст країни із албанською більшістю: Арбен Тарварі (Гостівар) та Білал Касамі (Тетово).

У новому парламенті "Варто" матиме 13 мандатів, що гарантуватиме такій коаліції стійку більшість.

А якщо цей варіант не спрацює, у ВМРО-ДПМНЄ в запасі є опції створення коаліції із рухом "Знам" (5 мандатів) або партією "Лівиця" (6 мандатів).

Останній варіант - найменш бажаний, оскільки "Лівиця", утворена колишніми комуністами, використовує відверто антизахідну риторику.

Втім, навіть без варіанту коаліції із "Лівицею", результат виборів у Північній Македонії став поразкою не лише чинної коаліції, але й ЄС.

Поступки без результату

2016 рік. Після масштабних протестів, викликаних прослуховуванням політичних опонентів, організоване прем'єром Николою Груєвським (ВМРО-ДПМНЄ) було прийняте рішення про проведення дострокових виборів.

Ці вибори виграли соціалісти, які згодом зуміли створити коаліцію із партіями, що представляють інтереси албанської меншини, та сформувати уряд, на чолі якого став Зоран Заєв.

Саме він поставив метою розблокування шляху Македонії до ЄС та НАТО, що вимагало досягнення дуже складного компромісу із Грецією.

Греція блокувала вступ Македонії до НАТО та ЄС, вимагаючи зміни назви країни та перегляду її історичної політики - за правління ВМРО-ДПМНЄ поширення здобула концепція, яка вела початок держави від античної Македонії, що дуже дратувало греків.

Після довгих переговорів компромісу із Грецією вдалося досягти. Його умови були досить болючими для Македонії. Зокрема, вона була змушена змінити свою назву на Північну Македонію, та публічно відмовитися від претензій на "античний спадок".

Компроміс зняв вето Афін, дозволивши Північній Македонії у 2020 році стати членом НАТО.

Однак на шляху до членства в ЄС несподівано виникла нова перешкода - свої вимоги озвучила Болгарія.

За посередництва ЄС із Болгарією також вдалося досягти компромісу. Згідно з ним, Північна Македонія має внести зміни в преамбулу своєї конституції, указавши болгарський народ як такий, що традиційно живе на території країни разом із македонцями.

Втім, ЄС не врахував одного факту - чинна коаліція не мала голосів для конституційних змін, а опозиція із ВМРО-ДПМНЄ відмовлялася голосувати за це, знаходячи різні приводи для цього (наприклад, вимагаючи, щоб дзеркальна норма була внесена у болгарську конституцію).

Як наслідок, Північна Македонія, яка здобула кандидатський статус ще у 2008 році, так і не почала переговорів про вступ до ЄС.

Це привело до розчарування суспільства у європейському виборі, а одночасно - у партіях, які знаходилися при владі.

Врятувати ситуацію міг лише прорив у переговорах з ЄС, насамперед - довгоочікуване відкриття переговорів. Однак на таку поступку для македонського уряду в Брюсселі піти не захотіли.

Два варіанти, обидва погані

"Злочинність, корупція, некомпетентність, тендери, конфіскована держава, кумівство та сотні інших наслідків, які змусили державу страждати, а людей розчаруватися, відсьогодні остаточно переможені",- заявив увечері 8 травня на мітингу своїх прихильників лідер ВМРО-ДПМНЄ Хрістіян Міцкоскі.

Звинувачення опонентів у корупції, а головне - у здачі національних інтересів, допомогли ВМРО-ДПМНЄ здобути сенсаційну перемогу. Партія отримала набагато більше, аніж прогнозували соціологічні опитування.

Варіантів, за яких їм не вдасться сформувати коаліцію, фактично немає.

Але повернення ВМРО-ДПМНЄ до влади ставить питання -

якою тепер буде позиція македонської влади щодо переговорів із ЄС, та головне - щодо компромісів?

Важливе уточнення - ВМРО-ДПМНЄ не є антизахідною чи проросійською політичною силою. Щоправда, попередній лідер партії товаришував із угорським прем'єром Віктором Орбаном, а зараз - ховається в Угорщині від правосуддя. Також часто стверджується, що ВМРО-ДПМНЄ частину фінансування отримує від Угорщини.

Тож скоріш, ця партія займе нішу "мяких євро скептиків", вимагаючи щоб процес вступу до ЄС відбувався без болючих поступок. Саме через це, перебуваючи в опозиції, ВМРО-ДПМНЄ критикувала нинішню владу - із угоду і з Грецією, і за компроміс із Болгарією.

У ВМРО-ДПМНЄ вже заявляють, що будуть добиватися перегляду угоди з Болгарією. Проте це може стати великим викликом для ЄС, де, наваіть визнаючи, що вимоги Болгарії є несправедливими, не стала тиснути на Софію, захищаючи проєвропейський уряд Північної Македонії.

То чи буде Брюссель робити це для уряду євроскептиків?

Друга проблема - майбутнє угоди із Грецією. Попри те, що у ВМРО-ДПМНЄ не говорили про її денонсацію, депутати цієї партії демонстративно не виконували її положення, називаючи країну Македонією, та роблячи заяву про її античну історію.

Якщо вони продовжать таку практику, перебуваючи при владі, це викличе новий конфлікт із Грецією, що також є вкрай небажаним для ЄС.

А з іншої сторони, якщо ЄС вирішить поставити це питання "на паузу", чекаючи повернення до влади "єврооптимістів", то розчарування македонського суспільства у європейському курсі лише зростатиме.

А як показує балканський досвід, розчарування європейським курсом створює вікно можливостей для РФ та Китаю.

І це також вкрай небажаний сценарій для ЄС.

А бажаного сценарію після виборів 8 травня вже немає - і це ключовий результат помилкової політики Євросоюзу.

Юрій Панченко