Попри гучні заяви про "стратегічне партнерство" обсяги торгівлі між Росією та Іраном падають через проблеми з розрахунками та логістикою.

Зовнішньоторговельний оборот двох країн за підсумками 2023 року знизився до $4 млрд, що на на 17% менше, ніж у 2022 році ($4,8 млрд), пише російська редакція Forbes.

Ця статистика не враховує постачання товарів військового призначення, дані про них не розкриває ані російська митниця, ані іранська.

При цьому імпорт товарів з Ірану до Росії минулого зріс на 15,8% - до $1,29 млрд. Водночас російський експорт до Ірану впав одразу на 27,1% - до $2,7 млрд. Це менше, ніж навіть у 2021 році, коли російський експорт становив $3,08 млрд.

Росія експортує до Ірану продовольчі товари та сільгоспсировину (81,1% загального експорту), а імпортує аграрні товари (близько половини обсягу), хімію, промислові матеріали, запчастини та будівельні матеріали.

Ключовою проблемою для російських експортерів залишається відсутність ефективної системи розрахунків, попри заяви про об'єднання фінансових систем РФ та Ірану.

"Я особисто знаю російський бізнес, яких хоче і може експортувати кукурудзу до Ірану, але цього року вони ухвалили рішення з іранцями не працювати, тому що нічого крім розрахунків у "валізах" вони запропонувати не можуть", - розповідає гендиректор російського Інституту кон'юнктури аграрного ринку Дмитро Рилько.

Формально система переказів до Ірану через російські банки функціонує вже давно, але у Ірані два валютні курси: державний і ринковий. У підсумку через використання офіційного курсу у розрахунках російські експортери втрачають 20-25%. За таких умов везти готівку вигідніше.

Іншою проблемою залишається логістика, через санкції щодо двох країн ставки фрахту вищі приблизно на 20%, а наземний транспорт працює погано через відсутність прямого залізничного сполучення. Відтак, чи не єдиним варіантом все ще залишаються фури через Азербайджан.