Міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер у середу публічно виступив проти позиції міністра фінансів США Джанет Єллен щодо конфіскації заморожених російських активів, що свідчить про глибокі розбіжності між країнами "Групи семи" (G7).

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Reuters.

Ле Мер, виступаючи після зустрічі міністрів фінансів G7, відкинув позицію США і заявив, що Франція переконана, що в міжнародному праві немає достатніх підстав для цього, і що необхідна подальша робота.

Він сказав, що будь-які подібні кроки повинні бути повністю підкріплені міжнародним правом і вимагають підтримки всіх членів Групи 20 найбільших економік, які включають Росію, Китай та інші країни, які критично ставляться до Сполучених Штатів.

Представники G7 вже рік намагаються домовитися про те, що робити з російськими суверенними активами, знерухомленими після вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року. Лідери G7 попросили представити можливі рішення до червня.

Їхні дебати цього тижня в кулуарах зустрічі міністрів фінансів найбільших світових економік G20 в Сан-Паулу показали, що до цього часу ще досить далеко.

"Це не обов'язково конфронтація. Ми продовжуємо кулуарні дискусії, спрямовані на досягнення спільної мети, яка полягає в пошуку заходів, що відповідають міжнародному праву", - заявив журналістам після зустрічі міністрів G7 віце-міністр фінансів Японії з міжнародних справ Масато Канда.

У вівторок Єллен заявила журналістам, що існують "вагомі міжнародно-правові, економічні та моральні підстави" для того, щоб отримати вигоду з російських активів, або конфіскувавши їх повністю, або використавши як заставу, і що "теорія контрзаходів" виправдовує такі дії з точки зору міжнародного права.

Єллен наголосила на нагальній потребі допомогти Україні після військових невдач у її дворічній боротьбі проти російського вторгнення.

Ле Мер, коли його запитали конкретно про теорію контрзаходів, сказав, що він не згоден.

"Ми не вважаємо, що ця правова база є достатньою", - сказав він. За його словами, необхідний широкий міжнародний консенсус.

"Ця правова база повинна бути прийнята не тільки європейськими країнами, не тільки країнами G7, але й усіма країнами-членами світової спільноти, і я маю на увазі всі країни-члени G20. Ми не повинні вносити жодних розбіжностей між країнами G20", - сказав він.

Незважаючи на публічні суперечки, один західний посадовець, який попросив не називати його імені, заявив, що представники G7 одностайні в тому, що Москва повинна заплатити за завдані нею збитки. Посадовець зазначив, що дедалі більше експертів упевнені в тому, що існує правовий шлях, який дозволить конфіскувати заморожені активи.

Ле Мер стверджує, що Європейський Союз, використовуючи надприбутки від заморожених активів, вже зробив значний крок вперед, і цю думку підтримав міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер.

Лінднер заявив журналістам, що виступає за використання відсотків, отриманих від заморожених російських активів, для підтримки України, назвавши це "реалістичним кроком, який є юридично безпечним і може бути швидко реалізований".

Вашингтон підтримує ідею податку на непередбачувані доходи, але стверджує, що більш значні дії є виправданими, враховуючи кричущий характер російського вторгнення.

Лідери "Групи семи" за підсумком саміту 24 лютого підтвердили, що триматимуть знерухомленими активи російського Центробанку у своїх юрисдикціях до завершення повномасштабної війни Росії проти України.

Нагадаємо, Рада Європейського Союзу 12 лютого ухвалила рішення, яке наближає створення механізму з використання надприбутків заморожених російських активів на території ЄС на користь України.