Витрати на оборону можуть отримати особливий статус у фіскальних правилах ЄС в рамках нового огляду економічного управління (EGR) з метою заохочення інвестицій країн-членів у цю сферу.

Про це йдеться у проєкті компромісного рішення, з яким ознайомилося видання Euractiv, передає "Європейська правда".

У проєкті документа, представленому минулої п'ятниці Іспанією, яка головує в Раді ЄС, пропонується, щоб до країн-членів, які збільшують витрати на оборону, ставилися з більшою поблажливістю, якщо вони перевищують правило ЄС щодо дефіциту, яке обмежує бюджетний дефіцит країн-членів максимум до 3% ВВП.

Порушення цього правила зазвичай призводить до так званої Процедури надмірного дефіциту (EDP), яка вимагає від відповідної держави-члена вжити заходів з виправлення ситуації протягом певного терміну.

У документі зазначається, що "збільшення державних інвестицій в оборону порівняно з середнім показником за чотири роки до ухвалення плану, де це можливо, має бути чітко визнане як особливий фактор, що має значення для ініціювання процедури надмірного дефіциту (EDP), поряд з іншими відповідними факторами".

Коли навесні Європейська комісія представила свою законодавчу пропозицію щодо реформування Пакту про стабільність, такої норми не було на столі.

Однак від самого початку пропозиція щодо перегляду мала на меті збалансувати забезпечення боргової стійкості та створення умов для інвестицій.

Зокрема, Єврокомісія хотіла врахувати інвестиції в чотири спільні пріоритети ЄС (зелений та цифровий перехід, соціальні права та оборона) при вирішенні питання про продовження періоду фіскального пристосування для країн-членів. Цей період має дозволити країнам знизити рівень боргу, якщо він перевищує 60% ВВП.

Якщо цей крок буде реалізовано, він може стимулювати 27 країн-членів витрачати кошти на оборону, що вимагає високого рівня інвестицій після вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року.

"Через війну в Україні ми повинні виробляти більше, а отже, і витрачати більше", - сказав один дипломат ЄС.

Малоймовірно, що міністри фінансів, які зустрінуться в четвер (9 листопада), щоб обговорити фіскальні правила, досягнуть згоди цього тижня, оскільки національні позиції все ще далекі одна від одної.

Два дипломати ЄС зазначили, що державам-членам також потрібен простір для зелених інвестицій та інвестицій у цифровий перехід у загальних розрахунках, тоді як запропонований проєкт угоди не пропонує такої ж свободи дій, як для інвестицій у захист довкілля та пом'якшення наслідків зміни клімату, як для оборонних інвестицій.

Вони не уточнили, чи хотіли б вони однакових правил для оборонних і "зелених" та цифрових витрат.

Ще один дипломат заявив, що оскільки не всі 27 країн планують збільшувати витрати на оборону, це правило дасть несправедливу конкурентну перевагу тим, хто планує, тоді як усім країнам-членам доведеться збільшити свої "зелені" інвестиції протягом наступних кількох років.

Вони також заявили, що "урядові інвестиції в оборону" потребують кращого визначення до того, як буде досягнута угода, щоб гарантувати, що нейтральні країни-члени зможуть скористатися додатковим фінансовим простором.

Напередодні міністр оборони Італії Гвідо Крозетто під час парламентських слухань заявив, що країна намагатиметься досягти поставленої НАТО мети витрачати на оборону щонайменше 2% свого ВВП до 2028 року.

На Вільнюському саміті держави НАТО вже досягли консенсусу щодо того, що країни-члени повинні будуть витрачати на оборону від 2% ВВП.

Уже 11 країн-членів НАТО досягли або перетнули поріг у 2% ВВП на оборону, тоді як донедавна таких союзників було лише сім. На першому місці за обсягами витрат на оборону відносно свого ВВП опинилася Польща, на другому - США.