Дезінформація з Росії впливає на вибори в країнах Європейського Союзу, зокрема на парламентські вибори в Словаччині, які відбудуться 30 вересня. Про це заявила заступниця президентки Європейської Комісії, єврокомісарка з питань цінностей та прозорості Віра Юрова у вівторок, 26 вересня, представляючи на пресконференції в Брюсселі звіт інтернет-концернів про боротьбу з пропагандою.

Акцент у звіті, на прохання Європейського Союзу, зробили на російській пропаганді та дезінформації, пов'язаній з війною РФ проти України.

За словами Юрової, в Словаччині зараз "живильний ґрунт для успіху російських прокремлівських провоєнних наративів". "Дезінформація може радикально змінити результат виборів. Однак зараз словацьке суспільство краще поінформоване про конкретні кампанії, що виходять з Росії", - зазначила вона. Єврокомісарка додала, що лінією розколу в суспільстві є підхід до війни РФ проти України: "Кремль воює бомбами в Україні та словами в решті світу".

Соцмережі видаляють акаунти та продукти з дезінформацією

26 вересня інтернет-платформи, такі як Google, Meta, Microsoft, TikTok, відзвітували перед Єврокомісією про заходи зі скорочення поширення дезінформації. Вони вперше розкривають цю тему настільки докладно - у середньому в кожній доповіді понад 200 сторінок. У звітах ідеться про останні шість місяців, протягом яких IT-гіганти зобов'язалися перед ЄС боротися з дезінформацією.

Так, із січня до квітня 2023 року YouTube видалив понад 400 каналів і 10 блогів, залучених до організованої кампанії, пов'язаної з російським бюджетним "Інститутом інтернет-досліджень". Google видалив майже з 300 інтернет-порталів рекламу сайтів, пов'язаних з російською державною пропагандою, повідомила Юрова.

TikTok і Meta розширили зусилля з перевірки фактів різними мовами ЄС і співпрацюють з інформаційними агентствами, серед яких Reuters. Фактчекінг Meta охоплює 22 мови в ЄС, серед яких тепер чеська та словацька. TikTok займається перевіркою фактів у контенті російською, українською, білоруською та ще 17 європейськими мовами. Він розглянув 832 відео, пов'язаних з війною Росії проти України, в результаті видаливши 211 з них. За даними соціальної мережі, 30 відсотків користувачів скасовують рішення поділитися публікацією, коли стикаються з написом "неперевірений контент".

Пошуковик Bing просунув перевірену інформацію та понизив неоднозначну майже у 800 тисячах запитів, пов'язаних з війною, повідомила Microsoft.

Найбільша частка дезінформації - у колишньому "Твіттері"

Як повідомила заступниця президентки Єврокомісії, найвища частка дезінформації - у соцмережі Х (колишній Twitter), яка хоч і не підписала антидезінформаційний кодекс ЄС, проте підпадає під закон про цифрові послуги, спрямований на боротьбу з дезінформацією та припинення поширення нелегального контенту в інтернеті. Дослідження показало, що у розповсюджувачів дезінформації в мережі X значно більше підписників, ніж у тих, хто поширює перевірені дані. Акаунти дезінформаторів також новіші, ніж у творців якісного контенту.

Антидезінформаційний кодекс ЄС підписали 34 компанії, серед яких Meta, Google, YouTube, TikTok і LinkedIn, а також рекламні агентства та неприбуткові організації. Тепер Єврокомісія домагається від них послідовного модерування контенту в соцмережах і перевірки фактів, особливо в невеликих країнах ЄС.

"Я очікую, що сторони, які підписали угоду, скорегують свої дії з огляду на те, що проти нас ведуть війну в інформаційному просторі та що зловмисники намагатимуться використовувати особливості дизайну платформ для маніпуляції", - зазначила єврокомісарка. Вона також прогнозує активізацію Кремля напередодні виборів до Європейського парламенту 2024 року.

"Російська держава вступила у війну ідей, щоб забруднити наш інформаційний простір напівправдою і брехнею для створення фальшивого образу, згідно з яким демократія нічим не краща за автократію. Сьогодні це зброя масового маніпулювання з бюджетом у багато мільйонів євро, спрямована як усередину країни, проти росіян, так і проти європейців та решти світу. І ми повинні протистояти цьому ризику", - заявила Юрова.

Кодекс боротьби з дезінформацією, підписаний у червні 2022 року, - це перший юридичний інструмент, за допомогою якого учасники ринку цифрової інформації, які діють в ЄС, узгодили стандарти саморегулювання для недопущення дезінформації.