Провінція Сувейда, що на півдні Сирії, перебуває під контролем режиму Башара Асада. Попри це там у деяких населених пунктах розвиваються прапори сирійських опозиційних сил. Під ними до 2000 осіб щодня впродовж от уже двох тижнів виходять на демонстрації проти влади. Протести розпочалися після того, як уряд скасував субсидії на паливно-мастильні матеріали.

Протести охопили всю провінцію Сувейда

"Справи в режиму Асада вкрай погані. Він слабкий, особливо в Сувейді", - каже один з демонстрантів, ім'я котрого DW не називає з міркувань безпеки. За його словами, люди тут давно хотіли організувати подібні демонстрації, але сили безпеки не дозволяли їм цього зробити.

Асад жорстоко придушив протести опозиційного руху, котрий розпочався в 2011 році. Десятки тисяч сирійців були вбиті, доля багатьох людей залишається невідомою. "Однак протести не припиняться, як би того не прагнув режим Асада, - переконаний демонстрант зі Сувейди, де проживає значна частина національної меншини друзи. - Ми обережні й добре знайомі з огидними, злочинними методами режиму".

"Ми тут, оскільки у в'язницях Асада утримуються понад півмільйона сирійців. Ми протестуємо проти вбивств, відповідальність за які несе уряд, проти високих цін, проти поборів, котрі беруть силовики на пропускних пунктах", - говорить демонстрант з міста Дараа.

Чим важливі протести друзів

"Громадянські протести на територіях, що перебувають під контролем режиму Асада, дуже важливі, - вважає активіст протестного руху Радван аль-Атраш, котрий мешкає в регіоні Ідліб, одній з останніх територій країни, що не контролюється Асадом. - Ми сподіваємось, що протестувальники в Сувейді не здадуться і що протести з узбережжя перекинуться на Алеппо й Дамаск".

Низка факторів робить ці акції особливо важливими, вважає британсько-сирійський журналіст Робін Яссіб-Кассаб. Друзи стали першою великою національною меншиною Сирії, котра виступила проти Асада. Це, на думку журналіста, тим більше важливо, оскільки в Дамаску стверджують, що нинішній режим піклується про безпеку меншин.

Крім того, зазначає Ясіб-Кассаб, економіка Сирії перебуває на межі краху. Він прогнозує, що це призведе або до революції, або до великого голоду. Після понад десяти років громадянської війни в Сирії майже 90 відсотків громадян країни живуть на межі злиднів, свідчать дані ООН.

Уряд Асада спробує утриматися від насильства

Саме економічні проблеми стали причиною, чому розпочалися акції протесту. 15 серпня уряд скасував субсидії на паливно-мастильні матеріали й ціни на бензин підскочили вдвічі. Фактично одразу ж влада оголосила про підвищення зарплати бюджетникам на 100 відсотків. Але це не допомогло.

Першими застрайкували водії автобусів і таксі. Потім майже на сто відсотків злетіли ціни на харчі. Згодом почалися протестні виступи. Але, як вважає британський експерт Хаїб Хаїб, хоча протести й були викликані економічними причинами, вони мають і політичну складову.