Перемога на президентських виборах у Туреччині далася чинному главі держави Реджепу Таїпу Ердогану важко. Його промова після оголошення результатів не залишає ілюзій: поляризація в країні не стане меншою.

Отримавши 52 відсотки голосів у другому турі виборів, Реджеп Таїп Ердоган гарантував собі ще один президентський термін. Перемогу над лідером опозиції Кемалем Кілічдароглу гарантували не останньою чергою нові політичні союзники, підтримкою яких Ердоган заручився перед виборами, створивши коаліцію "Республіканський альянс".

Переобранню Ердогана передувала перемога цього об'єднання на парламентських виборах 14 травня, за результатами яких президент і його союзники забезпечили собі 323 із 600 мандатів. Як зазначають експерти, зрештою парламент Туреччини став найконсервативнішим і найбільш націоналістичним у новітній історії країни. Сильніше будуть в ньому представлені й ісламістські сили.

Вочевидь, Ердоган усвідомлює, який значний внесок у його перемогу зробили політичні союзники. У традиційній промові з балкона президентського палацу увечері 28 травня глава держави висловив їм велику подяку, заспівав з ними кілька пісень та пообіцяв йти разом "до могили". Турецький лідер запросив кожного з союзників на сцену і подякував за підтримку на шляху до "перемоги століття".

Випади Ердогана проти опозиції

Водночас президент розкритикував опозицію, звинувативши Киличдароглу в тому, що він буцімто отримує накази від керівництва Курдській робітничої партії (КРП), визнаної у Туреччині терористичної організацією. Саме тому, мовляв, опозиційний лідер пообіцяв звільнити колишнього голову прокурдської Демократичної партії народів (ДПН) Селахаттіна Демірташа, заявив Ердоган перед 350 тисячами своїх прихильників. При цьому Демірташ є "терористом", якого він, Ердоган, не звільнить ніколи, додав президент Туреччини. У відповідь присутні на мітингу зажадали для Демірташа страти.

Звільнити з ув'язнення цього прокурдського політика владу Туреччини неодноразово закликав Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Під час передвиборної кампанії Демірташ через своїх адвокатів висловив підтримку Киличдароглу.

Перемога на виборах попри кризи

За даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців, сьогодні у Туреччині проживають близько чотирьох мільйонів осіб, які потребують захисту. Це серйозний виклик для влади країни, надто на тлі економічної кризи, високої інфляції та безробіття, помножених на пандемію коронавірусної хвороби та наслідки двох масштабних землетрусів.

"Попри всі ці різноманітні кризи, населення зробило вибір на користь президента, який перебував при владі", - констатує професорка політології з Університету Стамбула Еврен Балта. З одного боку, це стало несподіванкою, але з іншого - було передбачуваним, вважає вона. Адже за часів криз виборці часто надають підтримку вже відомим їм політикам, замість того щоб голосувати за нових людей, які не мають досвіду управління країною, підкреслює експертка.

Місцеві вибори у Туреччині

За 10 місяців, навесні 2024 року, у Туреччині мають відбутися також вибори до місцевих органів влади. Отже, невдовзі країна знову перейде до стану передвиборних перегонів, прогнозує дослідник громадської думки Ібрагім Услу.

Експерт очікує, що в цих умовах Ердоган збереже свою войовничу риторику. Поляризація громадської думки потрібна йому, щоб відволікти увагу населення від справжніх проблем, таких, як слабка економіка та соціальна нерівність, вважає аналітик. В іншому разі населення може почати критикувати уряд, пояснює він.

Що чекає на опозиційний альянс у Туреччині?

Чи збережеться у майбутньому найбільший опозиційний альянс, який кинув виклик Ердогану на президентських виборах, поки незрозуміло. Об'єднання було створене три роки тому з ініціативи Кемаля Киличдароглу. До нього увійшли шість політичних сил, кожна з яких зробила серйозні поступки у плані своєї програми заради досягнення спільної мети.

Професорка Еврен Балта вважає, що альянс збережеться як мінімум до місцевих виборів. Однак опозиції слід добре проаналізувати нинішню поразку та знайти нових лідерів, вважає експертка.

Спадщина Ердогана

З 2003 по 2014 рік Ердоган очолював уряд Туреччини, з 2014 року він - незмінний президент країни. Свою перемогу на нинішніх виборах він святкує як тріумф, але наскільки на те є підстави?

Той факт, що Ердогану знадобився другий тур, де він виграв із перевагою лише у 4 відсоткових пункти, ймовірно, сильно зачепив його самолюбство", - розмірковує у розмові з DW голова відділення Фонду імені Фрідріха Еберта (Friedrich-Ebert-Stiftung) у Стамбулі Генрік Маєр (Henrik Meyer). На його думку, результати президентських виборів у Туреччині свідчать про невдоволення населення країни Ердоганом та його урядом.

Маєр не очікує покращення ситуації з правами людини та свободою думки у Туреччині, але сподівається, що Ердоган замислиться про свою політичну спадщину. "Якщо він не хоче наприкінці свого правління залишити після себе розколоту країну з ослабленими інститутами та галопуючою інфляцією, йому варто переглянути свої дії", - зазначає експерт.

Чи дослухається Ердоган до таких порад, невідомо. Однак про спадкоємця він подбає в будь-якому разі, упевнений дослідник громадської думки Услу. Таким чином, ключовим завданням нового президентського терміну Ердогана стане підготовка його "Партії справедливості та розвитку" до часу, коли сам він піде з політичної сцени, вважає дослідник.

За конституцією Туреччини Ердоган не може більше балотуватися на посаду голови держави. До того ж, у багатьох склалася думка, що здоров'я 69-річного політика слабке. Тим не менше, Услу не виключає, що за п'ять років чергова зміна основного закону дозволить "вічному президенту Ердогану" ще раз продовжити перебування на своїй посаді.