Бої, що почалися у столиці Судану Хартумі та інших районах, стали результатом боротьби за владу у військовому керівництві цієї країни.

У стратегічних точках столиці тривають зіткнення між членами воєнізованого формування - це Сили швидкої підтримки - та регулярною армією.

Ось що про це потрібно знати.

Передісторія

Після перевороту в жовтні 2021 року Суданом керує рада, що складається з генералів. Між двома найголовнішими з них спалахнув конфлікт.

Один з них - генерал Абдель Фаттах аль-Бурхан, очільник збройних сил й фактично президент країни.

Другий - його заступник та командувач Силами швидкої підтримки генерал Мохамед Хамдан Дагало, також відомий як Хеметі (іноді пишеться як Хемедті чи Хамедті).

Вони розійшлися в думках щодо напрямку, яким рухається країна, та запропонованого переходу до цивільного правління.

Головні спірні моменти - це план включення Сил швидкої підтримки (а це близько 100 тисяч осіб) до складу регулярної армії та того, хто очолить після цього армію.

Чому все розпочалося 15 квітня?

Конфлікт увійшов у нову фазу після кількох днів напруженості: представники Сил швидкої підтримки були передислоковані по всій країні, армія розцінила це як загрозу.

Слабка надія на те, що перемовини зможуть владнати ситуацію, не виправдалася - переговори так і не відбулися.

Незрозуміло, хто зробив перший постріл у суботу вранці, але є побоювання, що це погіршить і так нестабільну ситуацію.

Дипломати закликали обидві сторони припинити вогонь.

Що таке Сили швидкої підтримки?

Вони були сформовані у 2013 році на основі сумнозвісного ополчення "Джанджавід", яке варварськими методами боролося з повстанцями в Дарфурі.

Відтоді генерал Дагало створив потужне військове угруповання, що брало участь у конфліктах у Ємені, Лівії та контролює деякі золоті копальні Судану.

Членів угруповання також звинувачують у порушеннях прав людини, зокрема у масовому вбивстві понад 120 демонстрантів у червні 2019 року.

Потужне воєнізоване угрупування, що не підкоряється армії, становить загрозу стабільності країни.

Чому Суданом правлять військові?

Бойові дії у вихідні - черговий спалах напруженості, що почався в країні після усунення від влади у 2019 році президента Омара аль-Башира.

Аль-Башир керував країною майже три десятиліття. Після масових вуличних протестів з вимогою усунути його від влади військові здійснили переворот й взяли на себе керівництво країною.

Однак цивільне населення вимагало переходу до демократичного правління.

Так з'явився спільний військово-цивільний уряд, але внаслідок чергового перевороту в жовтні 2021 року він був повалений.

Відтоді суперництво між генералом Бурханом і генералом Дагало посилилося.

У грудні минулого року була підписана рамкова угода щодо передачі влади до рук цивільних, але узгодження деталей цього переходу провалилося.

Що може статися далі?

Якщо бойові дії продовжаться, це може ще більше роз'єднати країну й посилити політичну нестабільність.

Дипломати, які відіграли вирішальну роль у спробі переконати населення повернутися до цивільного правління, намагатимуться знайти спосіб змусити двох генералів сісти за стіл переговорів.

Тим часом на простих суданців чекає ще один період невизначеності.