Європейський суд з прав людини у Страсбурзі (ЄСПЛ) визнав прийнятною до розгляду справу щодо відповідальності Росії у катастрофі малайзійського "Боїнга" MH17, збитого над Донбасом у 2014 році.

Суд вирішив, що має юрисдикцію щодо розгляду скарг проти Росії з порушення прав людини на територіях сходу України, які перебували під фактичним контролем РФ.

Керівник офісу президента України Андрій Єрмак подякував ЄСПЛ за рішення.

Це, за його словами, допоможе побудувати систему покарання Росії за порушення територіальної цілісності України.

Звинувачення проти Москви висунув уряд Нідерландів, який стверджує, що саме Росія несе відповідальність за загибель 298 пасажирів та членів екіпажу "Боїнга-777" авіакомпанії Malaysia Airlines, серед яких було 196 нідерландських громадян, а також за відмову належним чином розслідувати цю справу.

"Велика палата Європейського суду з прав людини визнала заяви № 8019/16, №43800/14, №28525/20 (згодом об'єднані в одну справу) частково прийнятними. Це рішення є остаточним", - йдеться у документі, розміщеному на сайті ЄСПЛ у середу.

Авіалайнер, що виконував рейс MH17 за маршрутом Амстердам - Куала-Лумпур, був збитий у липні 2014 року ракетою класу "земля-повітря", випущеною з Донецької області, де тоді точилися бойові дії між підтримуваними РФ сепаратистами і українськими військами.

Уряд Нідерландів стверджує, що Росія відіграла ключову роль у цій катастрофі, і що ініційована Кремлем кампанія з дезінформації щодо збитого літака є грубим порушенням цивільних прав родичів загиблих. Багато сімей жертв катастрофи відвідали засідання суду в Страсбурзі.

Головне спірне питання, яке належало вирішити суддям, полягало в тому, чи мала Росія де-факто контроль над українськими територіями, з яких здійснили пуск ракети, на момент скоєння цього злочину.

Росія під час розгляду справи заперечували можливість розгляду справи і пояснювала, що йдеться про територію України, якою "керували" сепаратисти. Натомість Україна наполягала, що йдеться про фактично окуповану Росією територією (в термінології ЄСПЛ - територія "під ефективним контролем").

"Суд відхилив заперечення Росії одностайно", - пояснила голова суду.

"Суд одностайно вирішив, що з 11 травня 2014 року події підпадають під юрисдикцію суду", оскільки "території, захоплені сепаратистами, перебували під контролем Російської Федерації", наголосила суддя.

Крім того, суд встановив, що держава-відповідач мала суттєвий вплив на визначення військової стратегії сепаратистів, постачала їм зброю та інше військове обладнання у значних масштабах від самого початку утворення так званих народних республік, й що вона також надавала їм політичну й економічну підтримку.

На цьому етапі суд мав лише визначити, чи є всі необхідні передумови для розгляду позову, який також містить, з-поміж іншого, заяву Києва про те, що Росія причетна до викрадення й насильницького вивезення українських дітей з окупованих територій.

Однак на остаточний вирок Європейського суду з прав людини можуть піти роки. Якщо Москва все ж таки отримає обвинувальний вирок, це може мати серйозні й далекосяжні геополітичні наслідки. І РФ, ймовірно, доведеться виплатити компенсації родичам жертв катастрофи.

І хоча ще у вересні минулого року Росія призупинила членство в Європейській конвенції з прав людини, суд у Страсбурзі, як і раніше, може розглядати позови щодо Росії та щодо дій, які вона вчинила до цієї дати.

Москва всі висунуті проти неї звинувачення продовжує заперечувати.

Аналіз. Справа не буде легкою

Ольга Просвірова, ВВС

Ще восени 2020 року Європейський суд з прав людини об'єднав три справи в одну. Перша - Україна проти Росії з питання Донбасу. Друга - Україна проти Росії щодо дітей з держустанов, яких незаконно вивозили до Росії на початку воєнних дій у 2014 році. І третя - Нідерланди проти Росії щодо рейсу MH17. Нідерланди підтримали родичів загиблих, що подали до ЄСПЛ 380 скарг.

Справа отримала назву "Україна і Нідерланди проти Росії".

Перше засідання ЄСПЛ у цій справі відбулося лише у січні 2022 року: це були усні слухання щодо прийнятності цієї справи загалом. Росія наполягала, що не має стосунку до сепаратистів, які захопили владу на Донбасі.

Представник Росії при ЄСПЛ Михайло Виноградов переконував суд, що скарги України й Нідерландів необхідно відхилити, бо Росія нібито "ані прямо, ані опосередковано не контролює Донбас".

За кілька місяців після цього Росія організувала на Донбасі фейкові референдуми і заявила, що тепер вважає ці регіони "частиною своєї території".

Для ЄСПЛ ця справа не стане легкою, тому що сама Росія не виявила бажання надалі представляти свою позицію в суді. Основні докази у цій справі можуть бути саме на російській території, зазначав раніше юрист Кирило Коротєєв.

"Попри важливу інформацію в іноземних й міжнародних звітах, суд не мав справ і не має розробленої практики для випадків, коли йому доводилося б робити висновки про відповідальність держави за порушення Конвенції без будь-яких доказів чи взагалі документів, що походять з цієї держави", - заявив Коротєєв.

Теоретично, якщо Росія програє цей суд, ЄСПЛ може зобов'язати її виплатити компенсації постраждалим. На практиці це рішення може залишитись символічним: Росія ще влітку ухвалила закон, за яким країна відмовилась виконувати рішення Європейського суду, що набули чинності після 15 березня. Але терміну давності ці виплати не мають. І перспектива виплат за рішеннями ЄСПЛ може повторити історію з виплатою СРСР царських боргів.

З 1998 року, коли Росія ратифікувала конвенцію, ЄСПЛ ратифікував понад 3 400 ухвал за російськими заявами. А скарги з Росії становили більшість звернень до ЄСПЛ - понад 24%, повідомили у Раді Європи.