Війна, мобілізація, санкції та масовий від'їзд за кордон - ці події 2022 року підірвали у багатьох росіян почуття впевненості у завтрашньому дні. ВВС спробувала розібратися, що відбувається в російській економіці зараз і що чекає на неї у 2023 році.

"Найгірше для економіки - це ті страхи, які ще не справдилися, але можуть справдитись", - саме так описує ситуацію в Росії наприкінці 2022 року директор Центру дослідження економічної політики Олег Буклемєшев.

На запитання, що ж це за ризик, Буклемєшев відповідає: "Це страх січневої мобілізації". Економіст посилається на різні чутки про другу хвилю мобілізації, хоча офіційно Кремль та інші російські чиновники їх відкидають.

Але навіть сама наявність таких чуток шкодить економіці та ще більше підриває впевненість споживачів і бізнесу: перші менше витрачають, а другі бояться вкладатися у розвиток. По обох вже вдарила перша і поки що єдина хвиля мобілізації.

Вона має два основні ефекти. Перший - безпосередній. Буклемєшев описує його так: "Ви висмикуєте з промисловості людей, цих людей переміщаєте у значно менш продуктивне середовище і змушуєте їх займатися чимось іншим".

Бізнес дійсно скаржиться на мобілізацію частини працівників: проблеми постають особливо гостро, коли забирають рідкісних фахівців чи працівників сільського господарства.

Другий ефект можна назвати радше психологічним - він стосується очікувань, настроїв і довіри в економіці. За словами Буклемешєва, усе це зазнало "дуже сильного удару" - і він може "переповзти" на 2023 рік.

Частково обидва ефекти вже можна побачити у статистиці. Інфляція сповільнюється, хоча до кінця року завжди прискорювалася - це час великих витрат як з боку населення, так і бюджету.

За підсумками листопада інфляція впала нижче за 12%. Обсяг роздрібної торгівлі у жовтні впав майже на 10% у річному вираженні. На окремих ринках загострилися проблеми: впав, наприклад, продаж квартир, а на авторинку знову посилилося зниження. Та й росіяни просто стали рідше ходити магазинами - хоча і до мобілізації їх витрати різко падали.

На ці наслідки вказує і Дмитро Польовий, директор з інвестицій "Локо-інвест": зниження споживчої активності, пригнічена інфляція, скорочення попиту на іпотеку та погіршення настроїв бізнесу.

Але тут є одне важливе застереження: статистика в Росії стає все більш закритою, а повної картини поки що зовсім не видно. Економісти буквально збирають цей пазл з окремих шматочків даних.

Загалом поки що "картинка" у них схожа: економіка впоралася з війною краще, ніж прогнозували навесні, але мобілізація завдала нового удару.

Поки що здається, що і з цим новим ударом вона справляється, але факторів невизначеності надто багато: незрозуміло, скільки людей виїхало з Росії і скільки повернуться, які нові санкції запровадять і чи буде друга хвиля.

"Загальна тенденція - це початок падіння, яке буде довгим і невблаганним", - описує ситуацію економіст Рубен Єніколопов.

Від негативного зростання до глибокого падіння

Російська економіка падатиме два роки поспіль - у 2022-му і 2023 році, на це очікують і російські чиновники, і міжнародні організації, і просто економісти. Питання лише у глибині цього падіння.

Рахункова палата РФ, яка займається, зокрема, аудитом прогнозів уряду, чекає наступного року падіння на 1%, якщо "не буде якихось стресових ситуацій".

Ще оптимістичніший прогноз міністерства економічного розвитку: скорочення на 0,8% у 2023 році та на 2,9% за підсумками цього року. Ризиків у цього прогнозу, на думку російських чиновників, два й обидва зовнішні: криза у світовій економіці та посилення санкційного режиму.

Але є й зовсім інші прогнози. "Обережність краще оптимізму", - таку назву має доповідь економістів підсанкційного Альфа-банку. Оптимізму в ньому немає: 2023 року економіка Росії впаде ще на 6,5%.

Оптимістичні прогнози згідно з доповіддю спираються на досвід криз, які Росія переживала з кінця 1990-х років. Усі вони проходили за одним сценарієм: "спад економіки протягом року із поверненням до зростання наступного року". "Поточна криза має іншу природу", - переконані в Альфа-банку.

Похмурий прогноз економістів ґрунтується на масовому від'їзді населення після початку війни. Вони не виключають, що з країни виїхали 1,5% усієї робочої сили, причому переважно це могли бути представники середнього класу. Це вже призвело до слабкості попиту.

Крім того, ті, що виїхали, активно вивозили з собою і гроші: якщо до початку 2022 року люди зберігали на рахунках в іноземних банках близько 30 млрд доларів, то у вересні ця сума зросла до 66 млрд доларів.

В умовах обмежень на імпорт товарів та від'їзду західних компаній економісти Альфа-банку очікують на падіння інвестицій з боку бізнесу та скорочення обсягів експорту - все це разом і призведе до глибокої рецесії.

Більшість інших прогнозів - десь посередині між урядовим оптимізмом та "обережністю" Альфа-банку. Центральний банк чекає на падіння економіки цього року на 2,9%, а наступного - на 2,4%. Схожий прогноз, наприклад, дає і МВФ.

Економіка воєнного часу

З початком війни роль держави в російській економіці продовжує зростати. Бюджет, який стає все більш закритим, також передбачає суттєві витрати на різних силовиків - армію, поліцію, Росгвардію тощо.

Чи погано це для економіки? Тут економісти не мають єдиної думки. З одного боку, військові витрати допомагають економіці не так глибоко падати на тлі проблем бізнесу.

Але є й інший бік: "ВВП дійсно підтримує - зараз і найближчим часом - військовий сектор, але танки люди не їдять", - так описує ситуацію економіст Рубен Єніколопов.

Менш образно це можна описати так: на тлі кризи люди менше споживають, бізнес не інвестує, а держава готова витрачати. Але ці витрати є специфічними: виробництво військової техніки чи витрати на силовиків не рухають економіку вперед і не покращують життя людей.

"Усі ці металовироби, які зараз виробляють активно, на хліб не намастиш. Вони виходять зі споживчої економіки і вливаються в економіку іншу, адміністративну", - пояснює Буклемєшев.

Ще одне запитання: чи можуть ці витрати забезпечити розвиток економіки у майбутньому?

Рубен Єніколопов вважає малопродуктивним той тип військових витрат, який зараз спостерігається в Росії. У довгостроковій перспективі він навряд чи якось позитивно вплине на зростання й розвиток.

Чи вистачить в Росії грошей на війну на тлі санкцій і кризи?

Економісти тут сходяться на думці, що бюджет й економічні прогнози влади могли не враховувати мобілізацію.

Але очевидних проблем поки що не видно. Все залежатиме від різних чинників: наприклад, що буде з експортом і чи вдасться його швидко переорієнтувати. Якщо ж ні, то завжди можна перерозподілити витрати: у бюджеті можна знайти те, що можна порізати.

"Занурюватись у нескінченний застій"

Картина майбутнього у більшості економістів збігається: економіка почне зростати в 2024 році, але дуже повільно - приблизно на 1-1,5% на рік.

Санкції забезпечать ще й технологічне відставання Росії: нові технології завозити в країну буде складно. Але чи санкції серйозно впливатимуть на темпи зростання економіки, незрозуміло.

Беклемєшев, наприклад, говорить про те, що Росія вже могла опинитися в ямі. "Ми цілком могли вже там опинитися, все це просто занурюватиметься в нескінченний застій", - пояснює економіст.

Концепції застою чи економічного зростання можуть видатись відірваними від життя. Однак на людей вони впливають: їхній рівень життя й добробуту знижуватиметься, але так повільно, що багато хто цього не помітить.

Криза найближчих двох років, на думку економістів, відкине російську економіку на п'ять чи 10 років назад.

"Ми живемо сьогодні, тут і зараз... Ми зараз живемо приблизно на 10% з погляду реальних прибутків російського населення гірше, ніж у 2013 році", - каже Буклемєшев.

Обчислювати роки, на які російську економіку відкинуто назад, він вважає безглуздим:

"Немає у людей цих десятиліть, відкинутих-невідкинутих. Люди живуть тут і зараз, сьогодні. У них немає можливості почекати, а потім ці 10 років починати знову жити. Тому - ну, яка різниця? Мені моє життя дорожче за російську економіку".