Депутати Європарламенту та уряди Європейського Союзу погодилися реформувати систему торгівлі викидами для подальшого скорочення промислових викидів та збільшення інвестицій у екологічно безпечні технології.

Про це йдеться в повідомленні Європарламенту.

Система торгівлі викидами ЄС (ETS), яка закріплює принцип "забруднювач платить", є основою європейської кліматичної політики та ключем до досягнення цілі кліматичної нейтральності ЄС.

Установивши ціну на викиди парникових газів, ETS спровокувала значне скорочення викидів в ЄС, оскільки промисловість має стимул скорочувати свої викиди та інвестувати в кліматичні технології.

Викиди в секторах ETS мають бути скорочені на 62% до 2030 року порівняно з 2005 роком, що на один відсотковий пункт більше, ніж запропоновано Комісією.

Одним із найважливіших положень угоди є поступове скасування чинних "безкоштовних квот" для галузей промисловості з високим попитом на енергію, такими як виробники сталі й цементу. У 2026 році безкоштовні квоти будуть скорочені на 2,5%, у 2027 - на 5%, 2028 - ще на 10% і врешті-решт у 2034 році повністю ліквідовані.

Торгівля викидами буде поступово розширена на сектор морських перевезень, внутрішньоєвропейські рейси та установки для спалювання побутових відходів.

При цьому, так званий "прикордонний податок на викиди вуглецю", який накладає екологічні стандарти на імпорт товарів до ЄС на основі викидів вуглецю, пов'язаних із їхнім виробництвом, повинен компенсувати скорочення безкоштовних квот і дозволити промисловості конкурувати з більшими забруднювачами-конкурентами поза ЄС.

Угода також має на меті з 2027 року зобов'язати домогосподарства платити за викиди, пов'язані з опаленням житла викопним паливом і газом. Проте впровадження цього положення може бути відкладено на один рік, якщо ціни на енергоносії будуть занадто високими.

З метою допомогти вразливим домогосподарствам і підприємствам пережити кризу цін на енергоносії також передбачається створення Соціального кліматичного фонду.

Більше коштів Євросоюз має намір виділити на інноваційні технології та модернізацію енергетичної системи. Для цього передбачається збільшення розмірів Інноваційного фонду ЄС та зобов'язання для держав-членів Євросоюзу направляти всі отримані від продажу квот у рамках ETS кошти на діяльність, пов'язану з протидією змінам клімату.

До 2025 року Єврокомісія також повинна оцінити ризики, пов'язані з продукцією ЄС, що вивозиться в треті країни, при виробництві якої в атмосферу потрапляють великі обсяги вуглекислого газу, і, за необхідності, представити відповідну вимогам Світової організації торгівлі законодавчу пропозицію для усунення негативного впливу. Кошти від продажу 47,5 млн сертифікатів будуть спрямовані на додаткову оцінку загроз.